Позиції країн Вишеградської групи в політиці ЄС щодо України в умовах російсько-української війни

Автор(и)

  • Ольга Близняк Національний університет «Острозька академія»

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.27-35

Ключові слова:

Вишеградська четвірка, ЄС, східна політика, Україна, російсько-українська війна

Анотація

Стаття є спробою дослідити позиції країн Вишеградської групи в політиці ЄС щодо України в умовах російсько-української війни. Зазначено, що російсько-українська війна створила принципово нову ситуацію не лише в Україні, а й у Європі. Доведено, що країни Вишеградської групи активізували діяльність націлену на те, щоб українське питання міцно закріпилося на порядку денному в європейських інституціях. З’ясовано внесок Польщі під час врегулювання російсько-української війни. Окреслено фактори, які впливали на зацікавлення Варшави українським питанням. Проаналізовано позицію Угорщини, Чехії та Словаччини щодо російсько-української війни. Доведено, що найбільш принципову позицію щодо подій в Україні висловлювала Польща. Обґрунтовано думку про те, що позиції Угорщини та Чехії є відверто проросійськими та прагматичними, а Словаччини – поміркованими та мінливими. Війна на Сході України демонструє, що наразі серед країн Вишеградської групи немає чіткої і головне спільної позиції щодо України та її болючих проблем.

Біографія автора

Ольга Близняк, Національний університет «Острозька академія»

Викладач кафедри міжнародних відносин

Посилання

Dani z ofitsiinoho saitu Mizhnarodnoho Vyshehradskoho fondu. URL: https://www.visegradfund.org/archive/results/visegrad-scholarship-program-eap/ (data zvernennia: 10.04.2020)

Zhovtenko T. (2018), Vyshehradska chetvirka i Ukraina: evoliutsiia stosunkiv i yikh suchasni bezpekovi vymiry. Demokratychnyi tranzyt v krainakh Vyshehradskoi hrupy ta Ukraini: vybrani aspekty. Za red. D. Shevchuka, V. Lebediuka. Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», Ostroh. S. 190-202.

Sydoruk T. (2015), Pozytsii derzhav-chleniv YeS shchodo rosiisko-ukrainskoho konfliktu. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia : Mizhnarodni vidnosyny. Lviv, Vyp. 36 (3). S. 13-19.

Fesenko M. (2017), Fenomen Vyshehradskoi hrupy v yevropeiskomu politychnomu protsesi. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka Mizhnarodni vidnosyny. Kyiv, 1/2 (47/48). S. 13-18.

Chekhy, yak i cheska vlada, podileni u stavlenni do Ukrainy. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27497255.html (data zvernennia: 16.01.2020).

Iak susidni krainy dopomahaiut Ukraini protystoiaty rosiiskii ahresii. URL: https://ua.112.ua/statji/Yak-susidni-krainy-dopomahaiut-Ukraini-protystoiaty-rosiiskii-ahresii-220695.html (data zvernennia: 16.01.2020).

Dubsky Z. (2013), Visegrad Cooperation in Military and Security Areas. Is Visegrad still a Central European «Trade Mark»? Bratislava, P. 56-73.

Joint Declaration of the Eastern Partnership Summit (Brussels, 24 November 2017). URL: http://www.consilium.europa.eu/media/31758/final-statement-st14821en17.pdf (data zvernennia: 25.11.2017).

Joint Statement of the MFAs of the Visegrad Group Countries together with the Minister of Foreign Affairs of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland to the Local Elections in Donbas held on November 2, 2014. URL: http://www.visegradgroup.eu/calendar/2014/joint-statement-of-the (data zvernennia: 12.01.2020).

Joint Statement on Ukraine of the Parliamentary Speakers of the Visegrad Countries Budapest, 28 February 2014. URL: http://www.visegradgroup.eu/calendar/2014 (data zvernennia: 15.10.2018).

Joint V4 Foreign Ministers Letter on Ukraine to Ashton and Füle. URL: http://www.visegradgroup.eu/calendar/2014 (data zvernennia: 12.01.2020).

The Joint Statement of the Visegrad Group Foreign Ministers on Ukraine. URL: http://www.visegradgroup.eu/calendar/2014/the-joint-statement-of (data zvernennia: 12.01.2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Як цитувати

Близняк, О. (2020). Позиції країн Вишеградської групи в політиці ЄС щодо України в умовах російсько-української війни . Історико-політичні проблеми сучасного світу, (42), 27-35. https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.27-35