Інформаційні приводи й інформаційний супровід гібридної війни Російської Федерації проти України
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.71-85Ключові слова:
локальна гібридна війна, глобальна інформаційна війна, інформаційний привід, інтент-аналіз, моделювання множинної регресії, RTАнотація
Події локальної гібридної війни, яку Росії веде на території України, слугують інформаційними приводами глобальної інформаційної війни, яку Росія спрямовує проти Заходу. Постає проблема: як поєднується локальна гібридна війна з глобальною інформаційною війною, і що служить тими медіаінструментами, які на основі заходів гібридної війни створюють наративи, що відповідають інтересам ініціаторів пропагандистського впливу. Мета дослідження – з’ясувати, як залежать загальні характеристики інформаційних повідомлень російських провладних медіа (інтенсивність, подієвість та інтенційність) від подій у зоні бойових дій і загальної ситуації на території України. Дослідження здійснено на прикладі інформаційних й аналітичних матеріалів російського міжнародного багатомовного інформаційного каналу RT. Отримані результатів дозволяють зрозуміти, що механізм медіавпливу російських пропагандистів є усвідомленим, цільовим, з наперед запланованими наслідками і починається з перших слів публікацій – заголовку та ліду.
Посилання
Horbulin, V. (2016). Hibrydna viyna: vse tilʹky pochynayetʹsya… Dzerkalo tyzhnya. Ukrayina. 25 bereznya. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/gibridna-viyna-vse-tilki-pochinayetsya.html.
Dzhon Kerri nazvav telekanal Russia Today «ruporom propahandy», redaktsiya vymahaye vybachenʹ (2014). Media Sapiens, 25 kvitnya. URL: https://ms.detector.media/profstandarti/post/ 987/2014-04-25-dzhon-kerri-nazvav-telekanal-russia-today-ruporom-propagandi-redaktsiya-vimagae-vibachen/.
Negryshev, A. (2004). “O roli SMI v mezhkul'turnoy kommunikatsii (k postanovke problemy)”, INTER-CULTUR@L-NET, Vyp. 3. Yevraziyskiy lingvisticheskiy universitet. URL: http://www.my-luni.ru/journal/clauses/133/
Obstril. Ukrinform. Mulʹtymediyna platforma inomovlennya Ukrayiny. URL: https://www.ukrinform.ua/tag-obstril.
Pavlova, N., Grebenshchikova, T. (2017). “Intent-analiz postsobytiynogo diskursa v internete”. Psikhologicheskiye issledovaniya, 10(52), 8. URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2017v10n52/ 1407-pavlova52.html.
Svitova hibrydna viyna: ukrayinsʹkyy front: monohrafiya / za zah. red. V. P. Horbulina. Kyiv: NISD, 2017, 496 s.
Ushakova, T., Pavlova, N., Latynov, V. et al (2000). Slovo v deystvii. Intent-analiz politicheskogo diskursa. SPb.: Aleteyya, 316 s.
Yusʹkiv, B., Khomych, S. (2017). “Rolʹ media-propahandy v umovakh «hibrydnoyi viyny»”, Aktualʹni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, Vyp. 132, c. 27-43. URL: http://journals.iir.kiev.ua/ index.php/apmv/article/view/3176/2854.
Andreas, J., Guillaume, L. (2015, April). “NATO’s Hybrid Flanks- Handling Unconventional Warfare in the South and the East”, Research Paper (112), 2. NATO Defense College.
Fridman, O. (2017). “The Danger of ‘Russian Hybrid Warfare’”, Cicero Foundation Great Debate Paper, 17 (5), pp. 3-16. URL: https://www.cicerofoundation.org/wp-content/uploads/ Ofer_Fridman_The_Danger_of_Russian_Hybrid_Warfare.pdf.
Hoffman, F.G. (2007). Conflict in the 21 St Century : The Rise of Hybrid Wars , Arlington: Potomac Institute for Policy Studies, pp. 17-2. URL: http://www.potomacinstitute.org/.
Hoskins, A., O’Loughlin, B. (2010). War and Media: The Emergence of Diffused War, Cambridge: Polity Press.
Hybrid Conflicts and Information Warfare: New Labels, Old Politics (2019), edited by O. Fridman, V. Kabernik, J. C. Pearce, editors, Boulder: Lynne Rienner Publishers, 271 р.
Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present (2012), W. Murray and P. R. Mansoor (eds). Cambridge: Cambridge University Press, 329 p.
Kofman, M., Rojansky, M. (2015). “A Closer Look at Russia’s ‘Hybrid War”, Kennan Cable, 7, April, URL: https://www.files.ethz.ch/isn/190090/5-KENNAN%20CABLE-ROJANSKY%20 KOFMAN.pdf.
Makhashvili, L. (2017). “The Russian information war and propaganda narratives in the European Union and the EU’s Eastern Partnership countries”, International Journal of Social Science and Humanity, 7 (5). URL: http://www.ijssh.org/vol7/840-HF0035.pdf.
NATO Stratcom Centre of Exellence (2020). Hybrid Threats. A Strategic Communications Perspective, р. 8. URL: https://stratcomcoe.org/hybrid-threats-strategic-communications-perspective.
Nimmo, B. (2015). Anatomy of an Info-War: How Russia’s Propaganda Machine Works, And How to Counter It. URL: https://www.stopfake.org/en/anatomy-of-an-info-war-how-russia-s-propaganda-machine-works-and-how-to-counter-it/.
Patrikarakos, D. (2017). War in 140 Characters: How Social Media is Reshaping Conflict in the Twenty-First Century, New York: Basic Books.
Pomerantsev, P., Weiss, M. (2014). The Menace of Unreality: How the Kremlin Weaponizes Information, Culture and Money, New York: Institute of Modern Russia.
Richterová, J. (2016). NATO & Hybrid Threats. Background Report. URL: https://www.researchgate.net/publication/286344092_NATO_Hybrid_Threats.
Śliwa, Z., Veebel, V., Lebrun, M. (2018). “Russian Ambitions and Hybrid Modes of Warfare”, Sojateadlane (Estonian Journal of Military Studies, 7, pp. 86–108. URL: www.ksk.edu.ee/teadus-ja-arendustegevus/publikatsioonid/.
Suits, D.L. (2019). “Growing concern over information warfare continues to shape military”, Army News Service. December 5. URL: https://www.army.mil/article/230573/growing_concern_over_ information_warfare_continues_to_shape_military.
Veebel, V. (2015). Russian Propaganda, Disinformation and Estonia’s Experience, Tallinn: Foreign Policy Research Institute. URL: https://www.files.ethz.ch/isn/194051/veebel-russian_disinformation.pdf.
Wilson, A. (2015). Four Types of Russian Propaganda, Prague: Aspen Institute.
Yuskiv, B., Karpchuk, N., Khomych, S. (2021). “Media Reports as a Tool of Hybrid and Information Warfare (the Case of RT – Russia Today)”, Codrul Cosminolui, Issue 1, Vol. 27, pp. 235-258. URL: http://codrulcosminului.usv.ro/CC27/1/12.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
