Синтетичні виміри потенціалу Західно-Української Народної Республіки
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.228-246Ключові слова:
потенціал держави, моделювання, баланс сил, дипломатія, Західно-Українська Народна РеспублікаАнотація
У статті проаналізовано специфіку синтетичних вимірів потенціалу держави на прикладі Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Автор дослідження припускає, що моделювання потенціалу ЗУНР дасть можливість сучасній історіографії Української революції 1914–1923 рр. з’ясувати морфологію сили держави через з’ясування природи політичної влади, можливостей функціонування державного організму, реалізації його стратегічних цілей тощо у її західноукраїнському сегменті. З’ясовані основні дослідницькі моделі західних вчених другої половини ХХ – початку ХХІ ст. щодо визначення сильних і слабких сторін потенціалу держави, зокрема у царині міжнародних відносин: Кліффорда Ґермана, Вільгельма Фукса, Рея Клайна і Ахмета Давутоґлу. Потенціал ЗУНР розглядається також на підставі вивчення моделей ґравітації, стратифікації й ескалації/деескалації, що дало змогу з’ясувати місце ЗУНР у системі міжнародних відносин і колективної безпеки початку ХХ ст., охарактеризувати баланс сил західноукраїнської державності. Встановлено, що модель ґравітації у випадку дипломатії ЗУНР, зокрема у період її еміграційної доби, може лише почасти свідчити про певний культурний і/або ідеологічний вплив на баланс міжнародних відносин, а «ґравітаційне поле» ЗУНР знаходилося саме у повоєнній Європі. Важливою ознакою стратифікаційної моделі визначений престиж ЗУНР на міжнародній арені, який став єдиним і спільним інтересом об’єднаної Української Народної Республіки. Модель ескалації/деескалації у реаліях ЗУНР свідчить, що ця українська держава і зовнішньополітична активність у системі координат тогочасних міжнародних відносинах містилася між двома точками – між абсолютним миром і абсолютною війною – у контексті польсько-української війни 1918–1919 рр. за Східну Галичину. На думку автора, найлогічнішою щодо уявленої моделі потенціалу ЗУНР, була ескалація з точки зору сильнішої сторони (поляки), зокрема з огляду на ескалацію озброєння. Вона виступала за умов несиметричної нерівноваги: слабша сторона (українці) переносили «важкість» ескалації на ідеологічні та морально-світоглядні проблеми.
Посилання
Aron, R. (2000), Myr i viina mizh natsiiamy; (transl.). V. Shovkun, Z. Borysiuk, H. Filipchuk. Kyiv. [In Ukrainian]
Vitenko, M. (2019), Informatsiina viina proty Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 2 (Z–O), Ivano-Frankivsk, р. 121. [In Ukrainian]
Hon, M. (2006), Osoblyvosti mizhetnichnoi vzaiemodii v konteksti politychnykh protsesiv na zakhidnoukrainskykh zemliakh u mizhvoiennyi period. Rivne. [In Ukrainian]
Goldelman, S. (1921), Lysty zhydivskoho sotsiial-demokrata pro Ukrainu. Materiialy do istorii ukrainsko-zhydivskykh vidnosyn za chas revoliutsii. Viden. [In Ukrainian]
Diialnist UNR 1920–1930 rokiv mynuloho storichchia v arkhivnykh dokumentakh rozvidky, (2019). (Chastyna I). Kyiv. [In Ukrainian]
Kaminskyi, A. (1977), Do perspektyv nashoi polityky. B. m. v. [In Ukrainian]
Kuhutiak, M., Lytvyn, M. (2019), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 2 (Z–O), Ivano-Frankivsk, р. 54–64.
Kuzma, O. (1960), Lystopadovi dni 1918 r. Iz shkitsamy. Druhe vyd. Niu-York. [In Ukrainian]
Kuchabskyi, V. (2015), Zakhidna Ukraina u borotbi z Polshcheiu ta bilshovyzmom u 1918–1923 rokakh; (transl.). T. Lisna, Lviv. [In Ukrainian]
Levytskyi, K. (1938), Dyplomatychna diialnist Z.U.N.R. (1918–1923) Litopys Chervonoi Kalyny. Lviv, ch. 11, р. 3. [In Ukrainian]
Lypynskyi, V. (1954), Lysty do Brativ-Khliborobiv. Pro ideiu i organizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu. Pysani 1919–1926 r. Niu – York. [In Ukrainian]
Lozynskyi, M. (1922), Halychyna v rr. 1918–1920. Viden. [In Ukrainian]
M. Irchan, (1925), V burianakh. Spomyny z hromadianskoi viiny na Ukraini. Chast druha. Toronto. [In Ukrainian]
Monolatii, I. (2008), Avstroloializm yak «taktyka ochikuvannia» etnonatsionalnykh spilnot zakhidnoukrainskoho rehionu. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, vyp. 41, Kyiv, p. 156–166. [In Ukrainian]
Monolatii, I. (2020), Zoosad revoliutsii. Zakhidnoukrainska derzhavnist 1918–1923 rokiv i teorii vypadkovostei 20 – pochatku 21 storich. Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
Monolatii, I. (2019), Potentsiial ZUNR: vymiriaty ne mozhna modeliuvaty? [Online] http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2693-ivan-monolatij-taksonimiya-sili-potentsiyalu-zakhidnoukrajinskoji-narodnoji-respubliki-5-potentsiyal-zunr-vimiryati-ne-mozhna-modelyuvati (Accessed: 28 January 2022) [In Ukrainian]
Monolatii, I. (2008), «Proshchannia z videnstvom»: kinets Dunaiskoi monarkhii i proholoshennia ZUNR, Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, vyp. 18, Lviv, p. 30–38. [In Ukrainian]
Monolatii, I. (2020). Syla ZUNR: vybrani pytannia potentsialu, bezpeky i dyplomatii derzhavy, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
Monolatii, I., Velykochyi, V., Lysenko, O. (2021), Terytoriia ZUNR. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 4 (T–Ia). Ivano-Frankivsk, p. 36–41. [In Ukrainian]
Pavlyshyn, O. (2000), Sotsialno-politychnyi portret ukrainskoho provodu Halychyny ta Bukovyny v revoliutsii 1918–1919 rr. Ukraina moderna, ch. 4/5, p. 187–245. [In Ukrainian]
Smit, E. D. (2010), Kulturni osnovy natsii. Iierarkhiia, zapovit i respublika; (transl.) P. Tarashchuk. Kyiv. [In Ukrainian]
Tychka, H.-M. (2020), Predstavnytstva Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v m. Paryzh. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 3 (P–S). Ivano-Frankivsk, p. 240–241. [In Ukrainian]
(ed.) Karpenko, O. (2001), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Dokumenty i materialy u 5-ty tomakh. T. 1, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
(ed.) Karpenko, O. (2005), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Dokumenty i materialy u 5-ty tomakh. T. 3, kn. 1, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
(ed.) Karpenko, O. (2009), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Dokumenty i materialy u 5-ty tomakh. T. 5, kn. 1, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
(ed.) Karpenko, O. (2011), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Dokumenty i materialy u 5-ty tomakh. T. 5, Kn. 2, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
(ed.) Karpenko, O. (2013), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Dokumenty i materialy u 5-ty tomakh. T. 5, Kn. 3, Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]
Tsependa, I. (2019), Dyplomatiia ZUNR. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 2 (Z–O). Ivano-Frankivsk, p. 545–550. [In Ukrainian]
Tsependa, I. (2020), Predstavnytstvo Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v m. Berlin. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 3 (P–S). Ivano-Frankivsk, p. 241. [In Ukrainian]
Tsependa, I. (2020), Predstavnytstvo Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v m. Praha. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918–1923. Entsyklopediia. T. 3 (P–S). Ivano-Frankivsk, p. 241–243. [In Ukrainian]
Chubatyi, M. (1987), Derzhavnyi lad na Zakhidnii Oblasty Ukrainskoi Narodnoi Republyky. U poshukakh istorychnoi pravdy. Zbirnyk na poshanu Mykoly Chubatoho 1889–1975. Niu-York – Paryzh – Sydnei – Toronto, p. 1–50. [In Ukrainian]
Shankovskyi, L. (1974), Ukrainska Halytska Armiia. Voienno-istorychna studiia. Vinnipeg. [In Ukrainian]
Shukhevych, S. (1929), Spomyny z Ukrainsko-Halytskoi Armii (1918–1920). Chastyna I. Vid lystopada 1918 do kvitnia 1919. Lviv. [In Ukrainian]
Aslanli, K. (2009), Geopolitical and Human Factor, https://www.turansam.org/makale.php?id=859 Дата звертання: 28.01.2022 р.
Carlson, L. J. (1995), The Theory of Escalation and International Conflict. The Journal of Conflict Resolution. Vol. 39, No. 3, р. 511–534.
Cline, R. S. (1977), World Power Assessment 1977. A Calculus of Strategic Drift. Boulder, Col.
Cline, R. S. (1980), World Power Trends and US Foreign Policy for the 1980s. Boulder, Col.
Davutoğlu, A. (2001), Stratejik Derinlik: Türkiye`nin uluslararasi komunu. Istanbul.
Fucks, W. (1965), Formeln zur Macht, Prognosen über Völker, Wirtschaft, Potentiale. Stuttgart.
Fucks, W. (1978), Mächte von Morgen. Kraftfelder, Tendenzen, Konsequenzen. Stuttgart.
German, F. C. (1960), A Tentative Evaluation of World Power. Journal of Conflict Resolution, Vol. 4 (issue 1), р. 138–144.
Haynes, K. E., & Fotheringham, A. S. (1985). Gravity and Spatial Interaction Models. Reprint. Edited by Grant Ian Thrall. WVU Research Repository, 2020. https://researchrepository.wvu.edu/rri-web-book/16/ Дата звертання: 28.01.2022 р.
Imam M. Xierali & Lin Liu, (2006), The Effect of Power and Space on Foreign Diplomatic Presence in the United States: a Spatial Modeling Approach. Geographic Information Sciences, Vol. 12(2), р. 53–63.
Kahn, H. (1965), On Escalation: Metaphors and Scenarios. New York.
Keene, E. (2013), Social Status, Social Closure and the Idea of Europe as a ‘Normative Power’. European Journal of International Relations. Vol. 19, No. 4. P. 939–956.
Keene, E. (2013), The Naming of Powers. Cooperation & Conflict. Vol. 48, No. 2, р. 268–282.
Knorr, K. (1970), Military Power and Potential. Lexington, MA.
Leng, R. J. (2004), Escalation Competing Perspectives and Empirical Evidence. International Studies Review. Vol. 6, No. 4, р. 51–64.
Morton R. B. (1999), Methods and Models. A Guide to the Empirical Analyses of Formal Models in Political Science. Cambridge.
Papp, D. S. (1984), Contemporary International Relations. Framework for Understanding. London – New York.
Xierali, I. M., & Liu, L. (2006), Explaining foreign diplomatic presence in the U.S. with spatial models: a liberal spatial perspective. GeoJournal, Vol. 67(1), р. 85–101.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
