Діяльність Просвіти на Волині у міжвоєнний період

Автор(и)

  • Юрій Макар Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.306-312

Ключові слова:

Волинь, Волинське воєводство, Волинське українське об’єднання, культурно-освітні товариства, Просвіта, рідна мова, українська мова

Анотація

Після завершення Першої світової війни внаслідок розпаду двох імперій – Габсбургів і Романових – на карті Європи з'явилися нові держави, точніше відновили свою незалежність. Таку спробу здійснили й українці. Проте через внутрішні причини та вплив зовнішніх чинників Україна, як суверенна держава не втрималась. Більшою частиною її теренів заволоділа більшовицька Росія, створивши згодом СРСР. Частина ж західноукраїнських земель потрапила під панування сусідніх країн. Власне, сказане стосується й західної частини історичної Волині, яка у міжвоєнне двадцятиліття перебувала у складі Польщі. Тепер – це Волинська, Рівенська і частина Тернопільської областей.У статті розглядається діяльність українських просвітницьких організацій того часу на Волині. Мова зокрема про Просвіту, яка ще за часів Австро-Угорщини виникла в Галичині і поширила свою діяльність на інші українські землі. Польська влада на Волині побачила у діяльності Просвіти загрозу полонізації краю, намагалась обмежити її діяльність, а згодом сприяла утворенню лояльного до себе Волинського українського об'єднання, яке й могло замінити заборонену Просвіту. Проте більшість жителів краю складали українці і ВУО по суті продовжило справу Просвіти, хоч формально іншими методами. Слід зазначити, що з початком Другої світової війни і включенням Західної Волині до складу СРСР, влада останнього, керуючись засадами своєї політико-ідеологічної доктрини, ліквідувала тут не лише польське панування, але й ґрунтовно руйнувала суспільно-культурні організації – і українські і польські, що на багато десятиліть відкинуло розвиток громадянського суспільства.

Біографія автора

Юрій Макар, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій

Посилання

Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti, f. 46 (Volynske voievodske upravlinnia) op. 9, 9-a.

Zuliak I. (2005). Diialnist «Prosvity» u Zakhidnii Ukraini v mizhvoiennyi period (1919–1939). Volia, Ternopil, 946 s.

Kramar Yu. (2016). Likvidatsiia tovarystva «Prosvita» na zakhidnovolynskykh zemliakh (1928–1932 rr.): prychyny ta naslidky. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky. № 3. S. 58-63.

Kucherepa M. (2018). Prosvity i Prosvitianski khaty – ukrainski natsionalni kulturni oseredky Volyni u mizhvoiennyi period. Litopys Volyni: vseukrainskyi naukovyi chasopys. № 19. S. 96–104.

Kucherepa M. M., Davydiuk R. P. (2001). Volynske ukrainske obiednannia (1931–1939). Nadstyria, Lutsk, 419 s.

Savchuk B. (1996). Volynska «Prosvita». Lista, Rivne, 154 s.

Strilchuk L. (2018). Peresliduvannia «Prosvity» polskoiu vladoiu na Volyni u mizhvoiennyi period. Litopys Volyni. Chys. 19. S. 82–87.

Filipovych M. (2007). Lutska «Prosvita» (1918–1935 roky). Vezha, Lutsk, 240 s.

Archiwum Akt Nowych, Urząd Wojewódzki Wołyński, sygn. 979/7, 979/21, 979/64.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-15

Як цитувати

Макар, Ю. (2023). Діяльність Просвіти на Волині у міжвоєнний період. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (47), 306–312. https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.306-312

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають