Методика оцінювання та порівняння сили президентів із позиції сфер повноважень: теоретизація й апробація на прикладі країн Африки
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.121-135Ключові слова:
президент, повноваження президентів, сила президентів, сфери повноважень, потенціал, методики оцінювання і порівняння сили президентів, країни АфрикиАнотація
Розглянуто еволюцію становлення і проаналізовано найпоширеніші класичні та сучасні методики оцінювання й порівняння сили президентів, на підставі чого виокремлено їхні основні спільні ознаки та параметри. Водночас констатовано, що наявні методики оцінювання сили президентів не завжди є релевантними в універсалістському контексті, адже доволі часто розроблялись у регіональному та крос-національному розрізі. З огляду на це, у дослідженні запропоновано, зокрема теоретизовано та апробовано, авторську методику оцінювання сили президентів на підставі врахування позицій та уповноваженості глав держав у рамках різних сфер повноважень і потенціалу їхньої реалізації. Для цього спочатку окреслено і систематизовано логіку формування блоків індикаторів та критеріїв оцінювання й порівняння сили президентів, а також механізм їхнього підрахунку. Після цього методику верифіковано і результовано на прикладі порівняння та зіставлення конституціоналізованих повноважень президентів у країнах Африки як у регіоні, який раніше традиційно не піддавався подібним дослідженням.
Посилання
Zaznaev, O. (2005), “Izmerenye prezydentskoi vlasty”, Uchenye zapisky Kazanskoho hosudarstvennoho unyversiteta. Seryia: Humanytarnye nauky, T. 147 Kn. 1, ss. 4-21.
Zaznaev, O. (2007), “Indeksnyi analiz poluprezydentskykh hosudarstv Evropy i postsovetskoho prostranstva”, Polis: Politicheskye issledovanyia, No. 2, ss. 146-164.
Lytvyn, V. (2018) Atrybuty ta riznovydy napivprezydentskoi systemy pravlinnia v Yevropi: instytutsiino-protsesualnyi i politychno-povedinkovyi aspekty. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, Lviv.
Osadchuk, I. (2012), “Prezydentsializatsiia system instytutiv vykonavchoi vlady u krainakh SND: indeksnyi analiz ta politychna praktyka”, Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, No. 22, ss. 159-166.
Hellman, J. (1996), “Konstitutsii i ekonomycheskaia reforma v perekhodnyi period”, Konstytutsionnoe pravo: vostochnoevropeiskoi obozrenye, Vol 2 No. 15.
Armingeon, K. and Careja, R. (2008), Comparative Data Set for 28 Post-Communist Countries, 1989–2007 [online]. Institute of Political Science. Available from http://www.cpds-data.org/index.php/data [Accessed 10 June 2020].
Baylis, T. (1996), “Presidents versus Prime Ministers: Shaping Executive Authority in Eastern Europe”, World Politics, Vol. 48 No. 3, pp. 297-323.
Cheibub, J. (2007) Presidentialism, parliamentarism, and democracy. Cambridge University Press.
Countries and Territories: Freedom in the World 2020, In: Freedom House [online], Available from https://freedomhouse.org/countries/freedom-world/scores?fbclid=IwAR0fbPTzLDVPiuDhHvzw 27Qi9KI7Yv7wtF7V1gRG3t2pOnwYtWBdjcSZq2U [Accessed 10 June 2020].
Doyle, D. and Elgie, R. (2016), “Maximizing the Reliability of Cross-National Measures of Presidential Power”, British Journal of Political Science, Vol. 46 No. 1, pp. 731-741.
Duverger, M. (1980), “A New Political System Model: Semi-Presidential Government”, European Journal of Political Research, Vol. 8 No. 2, pp. 165-187.
Duverger, M. (1978) Echec au Roi. Albin Michel.
Easter, G. (1997), “Preference for Presidentialism: Post-communist Regime Change in Russia and the NIS”, World Politics, Vol. 49, pp. 184-211.
Fortin, J. (2013), “Measuring Presidential Powers: Some Pitfalls of Aggregate Measurement”, International Political Science Review, Vol. 34 No. 1, pp. 91-112.
Fruhstorfer, A. (2016), “Recent debates and advances in the scholarly examination of presidential institutions”, French Politics, Vol. 14 No. 2, pp. 254-271.
Frye, T. (1997), “A Politics of Institutional Choices: Post-Communist Presidencies”, Comparative Political Studies, Vol. 30 No. 5, pp. 523-552.
Hicken, A. and Stoll, H. (2013), “Are All Presidents Created Equal? Presidential Powers and the Shadow of Presidential Elections”, Comparative Political Studies, Vol. 46 No. 3, pp. 291-319.
Holmes, S. (1994), “A Forum on Presidential Powers”, East European Constitutional Review, Vol. 2 No. 4.
Johannsen, L. and Norgaard, O. (2003), “IPA: The Index of Presidential Authority. Explorations into the Measurement and Impact of a Political Institution”, In: ECPR Joint Sessions of Workshops, Edinburgh, 16 pp.
Kounov, A. and Mazo, E. (2004), “Reexamining Presidential Power in the Post-Soviet States”, Stanford University Working Paper.
Krouwel, A. (2003), “Measuring Presidentialism and Parliamentarism: An Application to Central and East European Countries”, Acta Politica, Vol. 38 No. 4, pp. 333-364.
Lucky, C. (1994), “Table of presidential powers in Eastern Europe”, East European Constitutional Review, Vol. 2 No. 4, pp. 81-94.
McGregor, J. (1994), “The Presidency in East Central Europe”, RFL/RL Research Report, Vol. 3 No. 2.
Metcalf, L. (2000), “Measuring Presidential Power”, Comparative Political Studies, Vol. 33 No. 5, pp. 660-685.
Protsyk, O. (2004), “Ruling with Decrees: Presidential Decree Making in Russia and Ukraine”, Europe-Asia Studies, Vol. 56 No. 5, pp. 637-660.
Shugart, M. and Carey, J. (1992) Presidents and Assemblies: Constitutional Design and Electoral Dynamics. Cambridge University Press.
Siaroff, A. (2003), “Comparative presidencies: the inadequacy of the presidential, semi-presidential and parliamentary distinction”, European Journal of Political Research, Vol. 42 No. 3, pp. 287-312.
Taghiyev, E. (2006), “Measuring Presidential Power in Post-Soviet Countries”, CEU Political Science Journal, Vol. 3, pp. 11-21.
Tanasescu, I. (2002), “The Presidency in Central and Eastern Europe: A Comparative Analysis Between Poland and Romania”, In: The Contours of Legitimacy in Central Europe: New Approaches in Graduate Studies, Oxford, 21 pp.
Tavits, M. (2009), “Direct Presidential Elections and Turnout in Parliamentary Contests”, Political Research Quarterly, Vol. 62 No. 1, pp. 42-54.
Tavits, M. (2009) Presidents with Prime Ministers: Do Direct Elections Matter?. Oxford University Press.
Tsebelis, G. and Rizova, T. (2007), “Presidential Conditional Agenda Setting in the Former Communist Countries”, Comparative Political Studies, Vol. 40 No. 10, pp. 1155-1182.
Zaznaev, O. (2014), “Measuring Presidential Power: A Review of Contemporary Methods”, Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5 No. 14, pp. 569-573.
Zaznaev, O. (2015), “Measuring Presidential Power in Post-Communist Countries: Rectification of Mistakes”, Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 6 No. 1, pp. 443-449.
