Позиція США під час Шестиденної війни 1967 року (за інформаційно-аналітичними матеріалами та дипломатичними документами)

Анотація

У статті автори, використовуючи оригінальні документальні джерела, проаналізували особливості позиції США в умовах наростання міжнародної кризи і під час короткотривалої війни 1967 р. на Близькому Сході з урахуванням ролі регіональних гравців – Єгипту та Ізраїлю, а також еволюції позиції радянської дипломатії. Констатовано, що позиція США відносно кризових ситуацій на Близькому Сході, котрі, зазвичай, завершувалися війнами між арабськими країнами та Ізраїлем, ніколи не була однозначною та дуже вже прихильною до Ізраїлю. У Вашингтоні завжди виходили з прагматичних політичних міркувань необхідності стримування Тель-Авіва та, зрозуміло, глобального протистояння Москві, котра надавала воєнно-політичну допомогу в геостратегічному протиборстві в цьому регіоні своїм арабським союзникам. Зокрема підкреслено, що за свідченнями дипломатичних документів тієї доби ні США, ні СССР не бажали насправді ескалації конфлікту у цьому чутливому для обох держав регіоні і тому були схильні до тактичного компромісу що і стало політичною реальністю після ізраїльської перемоги над арабськими сусідами. Зроблено висновок, що і під час війни й після її завершення адміністрація Джонсона так і не виробила продуманої стратегічної лінії своєї близькосхідної політики. Отже, вплив США у регіоні залишався дуже обмеженим, а мотивам офіційного Вашингтону у багатьох випадках, насамперед в арабських країнах, просто не довіряли. Про такий розвиток засвідчила зокрема відома «човникова дипломатія» Генрі Кіссінджера, особливо після жовтневої війни 1973 року. Шестиденна війна вважається рубіжною в сучасній історії Близького Сходу, адже її наслідки повністю не ліквідовані досі. Розгром арабських країн втретє поспіль мав довгострокові наслідки як для арабо-ізраїльського протистояння, так і для відносин великих держав між собою та з регіональними геополітичними акторами.