Інституціональні ризики та особливості партійної системи України

Анотація

У статті проаналізовано інституціональні ризики та особливості функціонування партійної системи України. Досліджено динаміку суспільної підтримки політичних партій, яка залишається на низькому рівні навіть у період воєнного стану, що вказує на їхню недостатню інституціоналізацію та створює ризики. Зафіксовано, що політичні партії не відчули ефекту “rally ‘round the flag”, що може свідчити про те, що партії не сприймаються громадянами як ключові елементи політичного процесу.

Визначено ризики, пов’язані з формуванням де-факто дворівневої партійної системи, де «регіональні» проєкти конкурують із парламентськими партіями, що провокує конфлікт центру та периферії і порушує вертикаль державної комунікації. Досліджено феномен «департизації» депутатського корпусу – суттєве зростання частки позапартійних парламентарів (до 69% у 2019 р.), що розмиває політичну відповідальність та послаблює партійну дисципліну. Доведено, що за основними кількісними індикаторами партійна система України відповідає типу обмеженого плюралізму.