Японсько-російсько-український трикутник: взаємовпливи в умовах висхідної агресії Росії

Анотація

Аналізуються зміни у японсько-російських відносинах на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Метою дослідження є розгляд робочої гіпотези про наявність взаємовпливів в умовному трикутнику “Японія – Росія – Україна». Перевірка гіпотези дозволяє з’ясувати роль питання територіальної цілісності України для японсько-російських взаємин. В основі методології дослідження покладено інституційний аналіз, за допомогою якого вивчено рішення, позиції державних інституцій Японії, Росії та України, а також їх наслідки для безпеки на регіональному та глобальному рівнях. Зроблено висновки, що вплив України на зміст і характер японсько-російських відносин має висхідну динаміку від 2014 р. Доведено, що попри національний інтерес Японії розвивати взаємини з Росією задля підписання мирного договору та повернення Північних територій, анексія Криму посилила солідарність Японії з «колективним Заходом» у тиску на Росію. Демократичні цінності та норми міжнародного права були поставлені Японією вище за прагматичний національний інтерес. Політика Росії щодо тимчасово окупованої території в Донецькій та Луганській областях і подальше повномасштабне вторгнення в Україну зумовило висхідну ескалацію напруги між Японією та Росією. Наголошено, що жоден інший чинник не мав таких наслідків для японсько-російських відносин, як політика Росії щодо України. Це дало підставу говорити про конфігурацію відносин в умовному трикутнику «Японія – Росія – Україна», де взаємини будь-яких двох держав зумовлюють дії у відповідь третьої держави. Агресію Росії щодо України позиційовано як рушійний чинник зміни зовнішньої, безпекової та ін. політики Японії.