Замороження та конфіскація активів як інструменти міжнародного тиску на держави-агресори

Наталія Хома

doi:10.31861/mhpi2025.51.46-58

Автор(и)

Наталія Хома Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-2507-5741

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2025.51.46-58

Ключові слова:

санкційна політика, міжнародні фінансові санкції, інструменти міжнародного тиску, вепонізація фінансів, замороження активів, конфіскація активів, держава-агресор, система міжнародної безпеки

Анотація

Метою статті є вивчити замороження та конфіскацію активів як санкційні інструменти міжнародного впливу на держави-агресори, а також з’ясувати їх ефективність і проблеми практичного застосування. Завданнями визначено: 1) визначити особливості заморожування активів як інструмента санкційного впливу; 2) на прикладі кількох держав (Іран, Іран, Лівія) з’ясувати характеристики процесів замороження їх активів, дати оцінку результативності такої фінансової санкції; 3) дослідити питання замороження російських активів та використання прибутків з їх обігу на потреби України; 4) розглянути проблему конфіскації російських заблокованих активів. Основним методологічним підходом визначено неоінституціоналізм. Аргументовано, що фінансові санкції хоч і створюють тиск на держави-агресори, але його не завжди достатньо, щоб зупинити протиправні дії, підірвати спроможність до агресії. Відзначено, що найбільш дискусійним залишається питання конфіскації російських активів. Аргументовано, що для конфіскації російських активів на користь України потрібна сильна політична воля еліт держав, які зберігають ці активи (Франція, Німеччина, Бельгія та ін.), а також неспростовна правова аргументація. Наголошено, що основна складність конфіскації заблокованих активів полягає у повазі демократичних держав до права власності, навіть якщо це власність держави-агресора. Попри наявні прецеденти, конфіскація активів залишається проблемою міжнародного права. Звернено увагу на процеси формування Реєстру збитків, завданих незаконними діями Росії (RD4U), заплановане створення компенсаційної комісії та компенсаційного фонду. Висловлено припущення про можливі зміни у питанні конфіскації російських заморожених активів на користь України з огляду на зміну санкційної політики ЄС наприкінці 2024 р. (15-й пакет санкцій).

Біографія автора

Наталія Хома, Національний університет «Львівська політехніка»

доктор політичних наук, професор, професор кафедри політології та міжнародних відносин

Посилання

Aris, B. (2025), “Russia considers ceding its frozen $300bn CBR money as part of a ceasefire deal”, available at: https://www.intellinews.com/russia-considers-ceding-its-frozen-300bn-cbr-money-as-part-of-a-ceasefire-deal-368469/?source=saudi-arabia (accessed 10 March 2025).

Arslanian, F. (2003), “The Impact of Economic Sanctions on Nuclear Non-Proliferation: The Case of Iran (2005-15)”, The International Spectator, Vol. 58 No 4, рр. 16-35. DOI: https://doi.org/10.1080/03932729.2023.2228679

Brewer, J. (2016), “UN Financial Sanctions on Iran: An Example of How Asset Freeze Exemptions Worked in Practice”, The RUSI Journal, Vol. 161 No 4, рр. 22-26. DOI: https://doi.org/10.1080/03071847.2016.1224494

Brunk, I. (2023), “Central Bank Immunity, Sanctions, and Sovereign Wealth Funds”, George Washington Law Review, available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4363261 (accessed 10 March 2025). DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.4363261

Clark, G. L. (2022), “Global finance as the weapon of choice”. In: FinGeo keynote lecture at the Global Economic Conference of Economic Geography (Dublin, 7 June 2022). Dublin, рр. 24-29.

Counsil of Europe (2023), “Resolution CM/Res(2023)3 establishing the Enlarged Partial Agreement on the Register of Damage Caused by the Aggression of the Russian Federation against Ukraine”, available at: https://rm.coe.int/0900001680ab2595 (accessed 10 March 2025).

Euronews (2020), “Billions on ice: What to do with Russia's frozen Сentral Bank money?”, available at: https://www.euronews.com/business/2025/03/18/billions-on-ice-what-to-do-with-russias-frozen-central-bank-money (accessed 10 March 2025).

European Commission (2024), “EU adopts 15th sanctions package against Russia”, available at: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/api/files/document/print/ ov/ip_24_6430/(accessed 10 March 2025).

Giorgetti, C., Kliuchkovskyi, M. and Pearsall, P. W. (2022), “Launching an International Claims Commission for Ukraine”, available at: https://www.ejiltalk.org/launching-an-international-claims-commission-for-ukraine/ (accessed 10 March 2025).

Glenn, C. (2023), “Lessons in Sanctions-Proofing from Russia”, The Washington Quarterly, Vol. 46 No 1, рр. 105-120. https://doi.org/10.1080/0163660X.2023.2188829. DOI: https://doi.org/10.1080/0163660X.2023.2188829

Kamminga, M. T. (2023), “Confiscating Russia’s Frozen Central Bank Assets: A Permissible Third-Party Countermeasure?”, Netherlands International Law Review, Vol. 70. рр. 1-17. https://doi.org/10.1007/s40802-023-00231-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s40802-023-00231-7

Ministry of Finance of Ukraine (2025), “G7 and EU have already provided Ukraine with USD 13.6 billion backed by frozen russian assets”, available at: https://www.kmu.gov.ua/en/news/minfin-krainy-g7-ta-ies-vzhe-nadaly-ukraini-blyzko-136-mlrd-zabezpechenykh-zamorozhenymy-rosiiskymy-aktyvamy (accessed 11 May 2025).

Ministry of Foreign Affairs of Japan (2025), “Signing and Exchange of Notes concerning a Yen Loan project of the Extraordinary Revenue Acceleration Loan for Ukraine”, available at: https://www.mofa.go.jp/erp/c_see/ua/pagewe_000001_00188.html (accessed 11 May 2025).

Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (2024), “Foreign Ministry statement on the US administration’s decision to issue a loan to the Kiev regime backed by proceeds from frozen Russian assets”, available at: https://mid.ru/ru/foreign_policy/news/1987004/?lang=en (accessed 10 March 2025).

National Bank of Ukraine (2025), “Inflation Report, April 2025”, available at: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2025-Q2_eng.pdf?v=13 (accessed 11 May 2025).

Peksen, D. (2019), “When Do Imposed Economic Sanctions Work? A Critical Review of the Sanctions Effectiveness Literature”, Defence and Peace Economics, Vol. 30 No 6, рр. 635-647. https://doi.org/10.1080/10242694.2019.1625250. DOI: https://doi.org/10.1080/10242694.2019.1625250

Peksen, D. and Jeong, J. M. (2021), “Coercive Diplomacy and Economic Sanctions Reciprocity: Explaining Targets’ Counter-Sanctions”, Defence and Peace Economics, Vol. 33 No 8, рр. 895-911. https://doi.org/10.1080/10242694.2021.1919831. DOI: https://doi.org/10.1080/10242694.2021.1919831

Presidential Office of Ukraine (2022), “We urge the partner states to recognize that Russia must be held financially responsible for the crimes it committed – address by the President of Ukraine”, available at: https://www.president.gov.ua/en/news/proponuyemo-derzhavam-partneram-viznati-sho-rosiya-povinna-p-75221 (accessed 10 March 2025).

Quaglia, L. and Verdun, A. (2023), “Weaponisation of Finance: the Role of European Central Banks and Financial Sanctions Against Russia”, West European Politics, Vol. 46 No 5, рр. 872-895. https://doi.org/10.1080/01402382.2022.2155906. DOI: https://doi.org/10.1080/01402382.2022.2155906

Shagina, M. (2023), “Enforcing Russia’s Debt to Ukraine: Constraints and Creativity”, Survival, Vol. 65 No 2, рр. 27-36. https://doi.org/10.4324/9781003429357. DOI: https://doi.org/10.1080/00396338.2023.2193094

Sigurdardottir, R. and Nienaber, M. (2023), “US, Canada, Japan Join European Push to Catalog Ukraine Damage”, available at: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-05-17/us-canada-japan-join-european-push-to-catalog-ukraine-damage (accessed 10 March 2025).

Transparency International (2025), “CPI 2024 for the Middle East & North Africa: Corruption Linked to Authoritarianism, but Calls Reform Emerging”, available at: https://www.transparency.org/en/news/cpi-2024-middle-east-north-africa-corruption-linked-authoritarianism-calls-reform-emerging (accessed 10 March 2025).

U.S. Department of the Treasury (2024), “Treasury Department Announces Disbursement of $20 Billion Loan to Benefit Ukraine, To Be Repaid with Proceeds Earned from Immobilized Russian Sovereign Assets”, available at: https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2744 (accessed 10 March 2025).

United Nations (1991), “Resolution 692 (1991)”, available at: https://digitallibrary.un.org/record/113598?v=pdf (accessed 10 March 2025).

United Nations (2022), “General Assembly Adopts Text Recommending Creation of Register to Document Damages Caused by Russian Federation Aggression against Ukraine, Resuming Emergency Special Session”, available at: https://press.un.org/en/2022/ga12470.doc.htm (accessed 10 March 2025).

United Nations (2022), “General Assembly Eleventh Emergency Special session 15th plenary meeting Monday, 14 November 2022, 10 a.m. New York”, available at: https://docs.un.org/en/A/ES-11/PV.15 (accessed 10 March 2025).

United Nations (2022), “Resolution 2621 (2022)”, available at: https://digitallibrary.un.org/record/3958809?v=pdf (accessed 10 March 2025).

United Nations. Security Council (2011), “Resolution 1970 (2011)”, available at: https://docs.un.org/en/S/RES/1970(2011) (accessed 10 March 2025).

United Nations. Security Council (2025), “Resolution 2769 (2025)”, available at: https://docs.un.org/en/S/RES/2769(2025) (accessed 10 March 2025).

World Bank (2024), “Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): February 2022 – December 2024”, available at: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2025-02/P1801741ca39ec0d81b5371ff73a675a0a8.pdf (accessed 10 March 2025).