Трансформація зовнішньої політики країн Вишеградської групи в умовах російсько-української війни

Микита Дрогозюк

doi:10.31861/mhpi2025.52.25-34

Автор(и)

Микита Дрогозюк Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2025.52.25-34

Ключові слова:

Вишеградська група, Україна, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, ЄС, НАТО, зовнішня політика, європейська інтеграція, стратегічні пріоритети, російсько-українська війна

Анотація

У статті досліджується трансформація політичних орієнтирів та стратегічних пріоритетів країн Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини) у контексті російсько-української війни. Основну увагу приділено аналізу впливу воєнної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, на внутрішньополітичну динаміку держав Вишеградської четвірки (В4), їхні зовнішньополітичні курси та позиції у межах Європейського Союзу і НАТО. Показано, як війна зруйнувала попередні підвалини солідарності у межах Вишеградського формату, спричинила радикалізацію політичних еліт та загострила розбіжності між проєвропейськими й проросійськими орієнтаціями окремих урядів. Особлива увага приділяється Словаччині та Угорщині як країнам, що демонструють схильність до проросійського дискурсу, а також Польщі та Чехії, які залишаються стрижнем європейської безпекової підтримки України. Простежено, як зміни у структурі енергетичних залежностей, процесах голосування в ЄС, оборонній політиці та суспільних настроях В4 відображають загальну еволюцію регіональної архітектури безпеки. Доведено, що війна стала чинником переосмислення не лише геополітичної ролі Вишеградської групи, а й засад її існування як субрегіонального об’єднання.

Біографія автора

Микита Дрогозюк, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Аспірант кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій

Посилання

Kniazhytskyi M. (2023). Vyshehradska hrupa – tse mynule, chy takozh i maibutnie? Hlavkom. 6 veresnia. Dostupno za: https://glavcom.ua/columns/mknyazhitsky/vishehradska-hrupa-tse-minule-chi-takozh-i-majbutnje-954691.html.

Korniichuk M. & Matviichuk A. (2023). Derzhavy Vyshehradskoi hrupy v umovakh novykh bezpekovykh vyklykiv vnaslidok rosiisko-ukrainskoi viiny. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty. 11, s. 70-90. https://doi.org/10.31866/2616-745X.11.2023.278430. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745X.11.2023.278430

Kostina I. (2024). U Vyshehradskii chetvirtsi chekhy naimenshe pidtrymuiut shvydkyi vstup Ukrainy v YeS. Yevropeiska Pravda. 28 chervnia. Dostupno za: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/06/28/7189119/.

Marchuk M. & Kruhliuk I. (2025). Yevropeiska bezpeka v konteksti rosiisko-ukrainskoi viiny: hlobalnyi i rehionalnyi vymiry. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Politolohiia. № 21, s. 178-185. https://doi.org/10.32782/2312-1815/2025-21-21. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-1815/2025-21-21

Oberenko O. (2024). Yaka rol Polshchi v intehratsii Ukrainy do YeS? Pidsumky XVI Forumu «Ukraina-Polshcha». Vidrodzhennia. 25 chervnia. Dostupno za: https://www.irf.ua/yaka-rol-polshhi-v-integracziyi-ukrayiny-do-yes-pidsumky-xvi-forumu-ukrayina-polshha/.

Saveliev Ye. V., Kuryliak V. Ye., Lyzun M. V., Lishchynskyi I. O. (2019). Kontseptsiia «Vyshehradska chetvirka + Ukraina»: realnist i perspektyvy. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy. № 1 (36), s. 115–121. Dostupno za: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151649. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.1(36).115-121

Antypova O. (2023). Strategic communications as a component of state information security. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs. 13(1), pp. 44–52. https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/1.2023.44. DOI: https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/1.2023.44

Baranowski M. (2024). Forces of energy welfare in Central Europe: The Russian war in Ukraine as a game changer. Hungarian Geographical Bulletin. 73(1), рр. 89-101. https://doi.org/10.15201/hungeobull.73.1.6. DOI: https://doi.org/10.15201/hungeobull.73.1.6

Cieślak E. (2024). Armed Forces of the Republic of Poland in NATO. Reflections from a perspective of a quarter of a century. Bezpieczeństwo Narodowe. 44(1), рр. 57-90. https://doi.org/10.59800/bn/187300. DOI: https://doi.org/10.59800/bn/187300

Dębiec K. (2022). Slovakia: Strategic Dilemmas Following the Russian Invasion of Ukraine. OSW Commentary. No. 445. Available from: https://www.osw.waw.pl/sites/default/files/OSW_Commentary_445.pdf.

Fawn R. & Drobysh I. (2023). Visegrad and Ukraine since Maidan 2013–2014 and the Russian Invasion of 2022. Europe-Asia Studies. 2023. Vol. 75. No. 10, рр. 1–25. https://doi.org/10.1080/09668136.2023.2197180. DOI: https://doi.org/10.1080/09668136.2023.2197180

Gotkowska J. & Maślanka Ł. (2025). A Strategy for Europe from National Perspectives: Poland. German Council on Foreign Relations (DGAP) Memo. No. 23. (March 2025). Berlin. Available from: https://www.dgap.org/en/research/publications/strategy-europe-national-perspectives-poland.

Guennoun Y. (2025). The Visegrád Group and the War in Ukraine: From Veto Bloc to Void. Politics & Security. 13(3), pp. 35–45. https://doi.org/10.54658/ps.28153324.2025.13.3.pp.35-45. DOI: https://doi.org/10.54658/ps.28153324.2025.13.3.pp.35-45

Hebda W. & Mišík M. (2024). In Search of Energy Security: Nuclear Energy Development in the Visegrad Group Countries. Energies. 17(21), р. 5390. https://doi.org/10.3390/en17215390. DOI: https://doi.org/10.3390/en17215390

Helwig N. (2023). Culture shock: The EU’s foreign and security policy and the challenges of the European Zeitenwende. Z Politikwiss, 33, рр. 487–497. https://doi.org/10.1007/s41358-023-00352-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s41358-023-00352-8

Iwański T. & Sadecki A. (2018). Ukraine–Hungary: the intensifying dispute over the Hungarian minority’s rights. OSW Commentary. № 280. Available from: https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2018-08-14/ukraine-hungary-intensifying-dispute-over-hungarian-0.

Juncos A. & Pratt S. (2025). A pragmatist theory of power: understanding the EU’s transformation and security response to Russia’s war in Ukraine. Comparative European Politics. Vol. 23, pp. 652‑670. https://doi.org/10.1057/s41295-025-00417-8. DOI: https://doi.org/10.1057/s41295-025-00417-8

Kaniok P. & Hloušek V. (2025). Visegrad Four as an institution in times of EU crises. European Politics and Society. https://doi.org/10.1080/23745118.2025.2488815. DOI: https://doi.org/10.1080/23745118.2025.2488815

Marcinkowski T., Sikorski J., Vomlela L. (2024). The sense of security in the face of the war in Ukraine. Comparative study of Poland and the Czech Republic. Eastern Journal of European Studies. 15 (SI), pp. 292-316. https://doi.org/10.47743/ejes-2024-SI14. DOI: https://doi.org/10.47743/ejes-2024-SI14

Pavić A. & Beriša H. (2025). Strategic communications: Theory and development. Nacionalni interes – časopis za nacionalna i državna pitanja 2025. Vol. 51. iss. 2, pp. 107-129. https://doi.org/10.5937/nint51-58670. DOI: https://doi.org/10.5937/nint51-58670

Ratti L. (2023). NATO and the CSDP after the Ukraine War: The End of European Strategic Autonomy? Canadian Journal of European and Russian Studies. 16(2), pp. 73–89. https://doi.org/10.22215/cjers.v16i2.4150. DOI: https://doi.org/10.22215/cjers.v16i2.4150

Ušiak J. (2024). Navigating new waters: Russian military aggression on Ukraine and effects on the Visegrad Group (V4). UNISCI Journal. No. 66 (2024), pp. 9‑25. http://dx.doi.org/10.31439/UNISCI-208. DOI: https://doi.org/10.31439/UNISCI-208

Višňovský R. (2020). Visegrad Group and Relations with Russia, Vestnik RUDN. International Relations. 20(2), pp. 347‑355. https://doi.org/10.22363/2313-0660-2020-20-2-347-355. DOI: https://doi.org/10.22363/2313-0660-2020-20-2-347-355

Żuk Piotr & Żuk Paweł (2022). Prosumers in action: the analysis of social determinants of photovoltaic development and prosumer strategies in Poland. International Journal of Energy Economics and Policy 12 (4). рр. 294-306. https://doi.org/10.32479/ijeep.13124. DOI: https://doi.org/10.32479/ijeep.13124