The Marking of Cultural Property according to the 1954 Hague Convention – Lessons Learnt from Austria

Пітер Штрассер

doi:10.31861/mhpi2023.47.61-72

Автор(и)

Пітер Штрассер Університет безперервної освіти Кремс https://orcid.org/0000-0002-1653-3608

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.61-72

Ключові слова:

маркування, захист культурних цінностей, конвенції, гуманітарне право, ЮНЕСКО, емблеми Блакитного Щита

Анотація

Маркування культурних цінностей – феномен ХХ століття. Їх поява тісно пов'язана зі збройними конфліктами, а отже, і з розвитком міжнародного гуманітарного права. Починаючи з IX Конвенції «Про бомбардування морськими силами» під час війни 1907 р., яка вперше передбачала маркування культурних об'єктів, у низці конвенцій (Вашингтонська Угода 1935 р., Гаазька Конвенція «Про захист культурних цінностей у випадку збройних конфліктів» 1954 р. та – опосередковано – Другий протокол до неї 1999 р.) були запроваджені відповідні розпізнавальні знаки для культурних цінностей. Однак лише синьо-білий щит Гаазької конвенції 1954 р. (включно з двома уточненнями емблеми, що стосуються «спеціального захисту» та «посиленого захисту») став широко відомим і запровадженим у глобальному масштабі. Пізніше, наприклад, знаки, що символізують Всесвітню спадщину (1972 р.), «Культурні шляхи» Ради Європи та спадщину, визнану Європейським Союзом (знак Європейської спадщини), стали широко застосовуватися з невійськовими цілями, символізуючи важливу цінність «спільної спадщини людства» та сприяючи взаємному визнанню культурних цінностей, заснованих на культурному розмаїтті. Дана стаття зосереджена на практиці маркування культурних цінностей в Австрії, яка була започаткована на основі Гаазької конвенції 1954 р. Діяльність щодо захисту культурних надбань, яка розпочалася понад 50 років тому, є цікавим прикладом тлумачення та застосування міжнародної конвенції. Після того, як Австрія ратифікувала 1964 р. Гаазьку конвенцію 1954 р., наприкінці 1960-х рр. Уряд створив у Відні Бюро у справах конвенцій (Conventionsbüro). Протягом 1971 – 1984 рр. було зареєстровано понад 80 000 культурних цінностей, а також розповсюджено близько 20 000 синьо-білих емблем. Зрештою, ці знаки стали звичним елементом австрійського ландшафту. Однак, велика кількість зареєстрованих і позначених об'єктів іноді скоріше сприяла плутанині серед військовослужбовців та реставраторів, ніж допомагала їм захищати культурну спадщину при виконанні своїх завдань. Відповідно, після внесення змін до Закону «Про охорону пам'яток Австрії» у 2008 р., необхідно було підготувати новий Реєстр культурних цінностей. Як наслідок, усі синьо-білі емблеми, що були розміщені до цього часу, втратили свою чинність. Однак багато з них не були прибрані з об'єктів культурного спадку. Більше того, деякі з них навіть були продані (звісно, нелегально) на «чорному ринку». Нова інвентаризація обєктів (яка була визнана Наказом Міністра) охоплює 135 об'єктів і нині доступна в інтернеті.

Біографія автора

Пітер Штрассер, Університет безперервної освіти Кремс

Професор університету, магістр, доктор, професор охорони всесвітньої спадщини та культурних цінностей, Центр охорони культурних цінностей

Посилання

Bundesdenkmalamt (2022). Kulturgüterschutzliste, https://www.bda.gv.at/dam/jcr:22440bfc-3500-4686-be68-5bcf62dbcdec/Kulturg%C3%BCterschutzliste%20%C2%A7%2013%20DMSG.pdf (accessed 2 April 2023).

Bundesgesetz betreffend den Schutz von Denkmalen wegen ihrer geschichtlichen, künstlerischen oder sonstigen kulturellen Bedeutung, BGBl. Nr. 533/1923 idF. BGBl I Nr.92/2013.

Convention (IX) concerning Bombardment by Naval Forces in Time of War. The Hague, 18 October 1907, https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/hague-conv-ix-1907 (accessed 2 April 2023).

Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage, Paris, 16 November 1972, https://whc.unesco.org/en/conventiontext/ (accessed 2 April 2023).

Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict, with Regulations for the for the Execution of the Convention, 14 May 1954, https://en.unesco.org/ sites/default/files/1954_Convention_EN_2020.pdf (accessed 2 April 2023).

Desch T. (1999). Revision der Haager Konvention zum Schutz von Kulturgut bei bewaffneten Konflikten 1954 – wozu? Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 5).

Elekiaby S. (2021). Enhancing International Law with Respect to The Protection of Cultural Property in Time of Armed Conflict: A Comparative Analysis. In: Journal of Law, Cairo University, Alkhartoum Branch, Article 5, Volume 10, Issue 8, (November), p. 2515-2594. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.4257247

European Heritage Label sites (2021), https://culture.ec.europa.eu/cultural-heritage/initiatives-and-success-stories/european-heritage-label (accessed 2 April 2023).

First Protocol to the 1954 Hague Convention, 14 May 1954, https://en.unesco.org/sites/ default/files/1954_Protocol_EN_2020.pdf (accessed 2 April 2023).

Guidelines for the Implementation of the 1999 Second Protocol to the Hague Convention of 1954 for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict (UNESCO, 16 December 2021), https://en.unesco.org/sites/default/files/1999-secondprotocol_guidelines_2021_eng.pdf (acces-sed 2 April 2023)

Marte H. (1997). Das Weltkulturerbe : Symbol einer globalen Identität. Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 4).

Micewski E. R. / Sladek G. (ed.) (2002). Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict – A Challenge in Peace Support Operations. Vienna (Publication of the National Defense Academy Vienna, No. 4/02 and the Austrian Society for the Protection of Cultural Property, No. 7).

O’Keefe R. (2010). Protection of Cultural Property under International Criminal Law. In: Melbourne Journal of International Law, vol. 11, p. 1-54.

Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention, UNESCO, version 2021, (Doc. WHC.21/01, 31 July 2021), https://whc.unesco.org/en/guidelines/ (accessed 2 April 2023).

Österreichische Gesellschaft für Kulturgüterschutz: Kulturgüterschutz : Ein Aufruf zu transnationaler Aktion – Private Initiativen zwischen Interessen und Verantwortung. Wien 1995 (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 2).

Österreichische Gesellschaft für Kulturgüterschutz: Vorsorge zum Schutz des kulturellen Erbes in Zeiten der Not und Gefahr – UNESCO-Konvention Den Haag 1954. Wien 1983.

Prem H. J. (1997). Entwicklung und aktueller Stand des Kulturgüterschutzes in Österreich. Phil. Diss., Univ. Graz.

Prem H. J. (2002). Zur Entwicklung des Kulturgüterschutzes in Österreich : Ambivalente Erfahrungen eines Kulturgüterschutzoffiziers im Österreichischen Bundesheer. Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 8).

Protection of Cultural Property : Military Manual (no more detailed data available).

Redl K. / Sladek G. (ed.) (1996). Die grenzüberschreitende Verantwortung des Kulturgüterschutzes – Bregenzer Symposium 1996. Bregenz, Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 3).

Second Protocol to The Hague Convention of 1954 for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict (1999), https://en.unesco.org/sites/default/files/1999_protocol_text_en_2020.pdf (accessed 2 April 2023).

Sladek G. (2008). Kulturelles Erbe : Vermächtnis und Auftrag – Klagenfurter Symposium 2007. Klagenfurt, Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 8).

Sladek G. (ed.) (1993). Das kulturelle Erbe im Risiko der Modernität – Salzburger Symposium 1992. Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 1).

Steiner P. / Trauner K.-R. (2000) „… Achtung vor der Kultur…“ Ein Kulturgüterschutzoffizier und ein Kirchenhistoriker über Kulturgüterschutz als Identitätsschutz. Wien (Schriften der Österreichischen Gesellschaft für Kulturgüterschutz, Nr. 6).

Toman J. (1996). The Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict : Commentary on the Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict and its Protocol, signed on 14 May 1954 in The Hague, and on other instruments of international law concerning such protection. Hants – Paris.

Toman J. (2009). Cultural Property in War: Improvement in Protection – Commentary on the 1999 Second Protocol to the Hague Convention of 1954 for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict. Paris.

Treaty on the Protection of Artistic and Scientific Institutions and Historic Monuments (Roerich Pact). Washington, 15 April 1935, https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/roerich-pact-1935 (accessed 2 April 2023).

Trenk (pseud.) (1994). Daten unter Denkmalschutz. In: Der Standard, 9 April 1994.

UNESCO (2015). International Register of Cultural Property under Special Protection, 23 July 2015, https://en.unesco.org/node/341352 (accesed 2 April 2023).

UNESCO (2021). Blue Shield International: Distinctive Marking of Cultural Property : Rules and practices. Paris, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380180 (accessed 2 April 2023).

UNESCO (2022). Committee for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict, 17th meeting, Paris, UNESCO Headquarters, 15-16 December 2022, Item 7 of the provisional agenda: Protection of cultural property in Ukraine, Doc. C54/22/17.COM/7, Paris, 31 November 2022, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000383885.locale=en (accessed 2 April 2023).

UNESCO (2022a). International List of Cultural Property under Enhanced Protection, https://en.unesco.org/node/341353 (accessed 2 April 2023).

UNESCO (2023). Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO, https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco?hub=66116 (accessed 4 April 2023).

Verordnung der Bundesministerin für Unterricht, Kunst und Kultur über Maßnahmen gemäß der Haager Konvention zum Schutz von Kulturgut im Falle eines bewaffneten Konfliktes (Kulturgüterschutzverordnung), BGBl II Nr. 51/2009.

Visibilityguidelines for the use of the logo “Cultural routeof the Council of Europe” (2016) https://paperzz.com/doc/7832719/visibility-guidelines-for-the-use-of-the-logo-%E2%80%9Ccultural-r (accessed 2 April 2023).