Дипломатія ЗУНР (1920-1923 рр.): на прикладі відносин з Канадою

Віталій Макар

doi:10.31861/mhpi2024.49.112-119

Автор(и)

Віталій Макар Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0001-8994-4582

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2024.49.112-119

Ключові слова:

дипломатичне представництво, ЗУНР, Канада, переговорний процес, українські іммігранти, українська діаспора

Анотація

Важливого значення для розвитку сучасної Української дипломатичної служби набуває вивчення питання щодо функціонування українських дипломатичних представництв по Першій світовій війні. Доля Української державності склалася безперечно не на користь українців. Участь українських дипломатів у цілому ряді переговорних процесів щодо врегулювання повоєнних територіальних суперечок, на жаль, не принесла бажаних результатів. Україна, як незалежна держава, не витримала шаленого тиску та припинила своє існування. В часи свого існування, уряд Західноукраїнської Народної Республіки налагодив достатньо широкі дипломатичні зв’язки, відкривши власні представництва в Австрії, Італії, Німеччині, Угорщині, Чехословаччині, Югославії. У липні 1919 р. очільники ЗУНР відправили окрему делегацію на Паризькі мирні переговори, де її представники активно співпрацювали із дипломатичною місією Української Народної Республіки. Спеціальні місії були направлені до держав, де перебувала значна кількість представників української етнічної групи – Канади, США, Бразилії. У даній статті проаналізована саме діяльність такої місії, сучасною мовою – представництва ЗУНР у Канаді.

Біографія автора

Віталій Макар, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Доктор політичних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій, директор Центру канадських студій

Посилання

Veryha, V. (1998). Vyzvolni zmahannia v Ukraini 1914-1923 rr. U 2-h tomah. T. 2, Lviv.

Voycenko O. (1963). The Annals of Ukrainian Life in Canada. T. II. Trident Press Ltd, Winnipeg.

Encyklopediya ukrainoznavstva (1955-1995). Slovnykova chastyna. Tomy: 1, 2, 3, 4, 8, 10. Molode zuttia, Paryz.

Kanadijskyj Ukrainits (1921). May 18.

Lytvyn M. Naumenko K. (1995). Istoriya ZUNR. Instytut ukrainoznavstva NANU, Vydavnycha firma „Olir”, Lviv.

Obnova (1921). Liga Narodiv a sprava Shidnoi Halychyny. № 9.

Marunchak M. (1973-1980). Studies in the History of Ukrainians in Canada. V. 5. Essays and Documents to the Interwar era. Winnipeg.

Propamiatna knyha oo. Vasylian u Kanadi (1953). 50 lit na sluzbi Bohovi i narodovi (1902-1952). Toronto.

Propamiatna knyha Ukrainskoho narodnoho domu u Winnipegu (1949). Pozychka Natsionalnoi Oborony Zahidno-Ukrainskoi Respubliky oholoshena v Kanadi. Tryzub, Winnipeg.

Gerus O.W. (1983). Ukrainian Diplomatic Representation in Canada, 1920-3. Loyalties in Conflict. Ukrainian in Canada During the Great War. CIUS, Edmonton.

Library and Archives Canada (LAC). O. Woycenko Colletion. MG-30. D212. Volume 10. File 12.

LAC. V. Y. Kaye Collection. Volume 41. File 11.

Zięba A. (1984). Ukraińcy w Kanadzie wobec Polaków i Polski (1914-1939). Księgarnia Akademicka, Kraków.