Дипломатична діяльність УНР: 1917-1919 рр.

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню спроб та зусиль Української Народної республіки від її проголошення Третім Універсалом Української Центральної Ради, а також за Гетьманату і Директорії УНР вступити у міждержавні зносини, досягти міжнародно-правого визнання української державності, отримати підтримку у боротьбі із зовнішньою агресією напередодні та на початку Паризької мирної конференції.

Проаналізовано переговорний процес та бачення українського питання державами Четверного Союзу і Антанти наприкінці Першої світової війни, а також проблемні аспекти українсько-антантських зносин в результаті укладення Україною миру з Німеччиною і її союзниками у 1918 р. та спроби їх вирішення. Розкрито наслідки приходу Директорії для сприйняття України лідерами Антанти як пробільшовицької держави, незважаючи на її війну з останніми. Визначено передумови та платформу можливого порозуміння між Української державою та країнами Антанти, зокрема Францією і Великою Британією. Охарактеризовано діяльність української делегації в Парижі під час Мирної конференції. Встановлено, що незважаючи на існування певного українського лобі у Франції, українським дипломатам не вдалося досягти порозуміння з французьким урядом і налагодити з ним позитивний діалог. Робляться висновки, що переговорна позиція Директорії прямо залежала від ситуації на українсько-більшовицькому фронті. Директорія не врахувала значення важливості чіткого визначення зовнішньополітичних пріоритетів і своєчасного налагодження прямих зносин з державами-переможцями.