The Image of the Settlers from Kluki in Polish Journalism Presenting the Problem of the Native Population Called Słowińska in the Post-War Period (Until the Mid-1970s): Obraz osadników z Kluk w polskiej publicystyce prezentującej problem ludności rodzimej zwanej Słowińską w okresie powojennym (do połowy lat 70. XX wieku)

Малгожата Масталерж-Кристянчук

doi:10.31861/mhpi2025.51.258-266

Автор(и)

Малгожата Масталерж-Кристянчук Поморський університет в Слупську https://orcid.org/0000-0002-9893-3364

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2025.51.258-266

Ключові слова:

поселенці в Передньому Помор’ї, словінці, польська публіцистика

Анотація

Метою статті є визначення особливостей проживання іммігрантського населення в селі Клюки Поморського воєводства Польщі після 1945 року, на підставі журналістських текстів, що стосуються місцевого корінного населення, як єдиного джерела знань з цієї теми на той час.

Після Другої світової війни преса відігравала важливу роль у формуванні знань і світогляду польського суспільства, будучи тривалий час практично єдиним носієм інформації. На сторінках газет обговорювалися питання історії та повоєнного життя корінного населення в районі озер Лебсько та Гардно, які називалися Словінськими. Зокрема, чимало уваги приділялося жителям села Клюки. Його залишили в Польщі як доказ слов’янського характеру частини поморських земель. У десятках статей на цю тему також обговорювалась проблема нових мешканців Клюків – переселенців, які прибули сюди з середини 1946 року. Зазначалося, що ці переселенці завдавали багато шкоди місцевому населенню. Маючи перед собою попередніх власників окупованих хуторів, які донедавна жили в німецькій державі і розмовляли німецькою мовою – вони поводилися з ними як з німцями, з усіма наслідками. Незважаючи на заклики громадських активістів, журналістів та науковців втрутитися та допомогти жителям цієї території, влада не змогла впоратися з цією проблемою. В роки більшої свободи слова журналісти повідомляли про поведінку переселенців тільки з негативними оцінками. Одні і ті ж імена повторювалися знову і знову, а інших поселенців, які приходили до Клюків і поводилися належним чином просто ігнорували протягом тривалого часу. Тоді утвердився образ переселенця в Клюках як жорстокої людини, позбавленої моралі, п'яниці і злодія. Хоча з плином часу та припиненням конфліктів такий образ природно пом’якшився, аналіз журналістських текстів доводить, що оцінка поведінки решти переселенців, які завжди залишалися в тіні своїх особливо помітних сусідів, ніколи не змінювалася і підтверджує гіпотезу про необхідність детального дослідження історії переселенців у Клюках.

Біографія автора

Малгожата Масталерж-Кристянчук, Поморський університет в Слупську

Доктор, Інститут історії

Посилання

Adamecki, W. (1967), Historia z końca świata, Świat, No. 21, s. 4, 5.

Bądkowski, L. (1956), Słowińcy, Sport i Turystyka, Warszawa.

Bolduan, R. (1955), „Dla tej ziemi i dla tych ludzi trzeba wiele, wiele serca”, Rejsy (dodatek do „Dziennika Bałtyckiego”), No. 7, s. 2.

Bolduan, T. (1956), I w Koszalinie Smętek zmienił pana, Ziemia i Morze, No. 16, s. 2, 5.

Bolduan T. (1957), Droga do Kluk, Głos Tygodnia (dod. do Głosu Koszalińskiego), No. 35, s. 6.

Bolduan, T. (1957), Ostatni akt tragedii?, Kaszëbë, No. 2, s. 1, 3.

Bolduan, T. (1958), Kochane gaduły i pijane Kluki, Kaszëbë, No. 23, s. 6.

Bolduan, T. (1959), Słowińcy w Klukach, Kaszëbë, No. 6, s. 2.

Bolduan, T. (1960), Słowińcy, Kaszëbë, No. 11, s. 4.

Bolduan, T. (1992), Losy społeczne i polityczne Słowińców w Klukach w latach 1945-1975. Próba oceny, Studia Kaszubsko-Słowińskie, red. J. Treder, Oddział Zrzeszenia Kaszubsko-Pomorskiego, Łeba.

Brandys, M. (1947), O pomoc dla ginącego ludu, Odrodzenie, No. 35, s. 7.

Ciecholewska-Hanowska, D. (red.) (2003), Spotkaliśmy się w Słupsku: opowieści osadników, Muzeum Pomorza Środkowego, Słupsk.

Ciesielski, S. (red.) (1999), Przesiedlenie ludności polskiej z Kresów Wschodnich do Polski 1944-1947, NERITON, Instytut Historii PAN, Warszawa.

Dulczewski, Z. (2001), Mój dom nad Odrą: problem autochtonizacji, Agencja Reklamowo-Promocyjna „Promocja 2021”, Poznań.

Filip, M. (2012), Od Kaszubów do Niemców: tożsamość Słowińców z perspektywy antropologii historii, Nauka i innowacje, Poznań.

Gajewski, A. (1957), Domki dla bezdzietnych czyli o PGR’ach, Kierunki, No. 30, s. 2, 11.

Głos Tygodnia (1957), Czas uregulować sprawy Słowińców! No. 32, s. 1.

Halicka, B. (red.) (2016), Mój dom nad Odrą: pamiętniki osadników Ziem Zachodnich po 1945 roku, Universitas, Kraków.

Hamera, A. (1957), Bez ojczyzny II, Kłosy, No. 5, s. 3.

Hejger M. (2008), Przekształcenia narodowościowe na Ziemiach Zachodnich i Północnych Polski w latach 1945-1959, Wydawnictwo Naukowe Akademii Pomorskiej, Słupsk.

Hilferding, A. (1989), Resztki Słowian na południowym wybrzeżu Morza Bałtyckiego, Zrzeszenie Kaszubsko-Pomorskie, Gdańsk.

Komorowska, J., Relikty i fakty, Kierunki, No. 18, s. 5.

Mastalerz-Krystjańczuk, M. (2019) „Ostatni Mohikanie Pomorza”. Ludność rodzima znad jezior Łebsko i Gardno w publicystyce polskiej lat 1945-1989, Instytut Kaszubski, Akademia Pomorska, Gdańsk, Słupsk.

Obracht-Prondzyński, C. (2003), Między polskością a rozczarowaniem. Słowiński wizerunek w polskiej publicystyce w pierwszych latach po zakończeniu wojny, Czarnik A. (red.) Obrazy Ziemi Słupskiej. Społeczeństwo - administracja – kultura, Starostwo Powiatowe, Słupsk.

Osękowski Cz. (1994), Społeczeństwo Polski Zachodniej i Północnej w latach 1945-1956. Procesy integracji i dezintegracji, WSP, Zielona Góra.

Pilichowski, J. (1959), Tajemnice słupskiej ziemi. Pojedzemë na Kaszubë do Kluk, Odgłosy, No. 9, s. 5-6.

r.b. (1957), Naprawiamy krzywdy wyrządzone Słowińcom, Dziennik Bałtycki, No. 17, s. 2.

Rocznik Koszaliński (1969), Feliks Rogaczewski (1898-1968) (nekrolog), No. 5, s. 240.

Rogaczewski, F. (1950), Próba ogniowa „stoorego”, Dziennik Bałtycki (dod. „Rejsy”), No. 354.

Rogaczewski, F. (1951), Słowińcy dziękują za pomoc pracownikom Prezydium Rady Ministrów, Dziennik Bałtycki, No. 147.

Rogaczewski, F. (1975), Wśród Słowińców. Pamiętnik nauczyciela, Zrzeszenie Kaszubsko-Pomorskie, Gdańsk.

Rogaczewski, R. (1952), Słowinka sołtysem, Dziennik Bałtycki (dodatek „Rejsy”) No. 221.

Rybicki, H. (1995), Nazywano ich Słowińcami, WSP, Słupsk.

Rybicki, H. (2003), Nazywano ich Słowińcami. Część druga: Wybór źródeł, Instytut Kaszubski, Muzeum Piśmiennictwa i Muzyki Kaszubsko-Pomorskiej, Gdańsk-Wejherowo.

Rzeżuchowski, Z. (1954), Żywy pomnik polskości, Tygodnik Demokratyczny, No. 15, s. 7.

Szarłot, A. (1954), List z „Krainy Wielkiego Milczenia”, Dziennik Bałtycki (dodatek „Rejsy”), No. 11, s. 1.

Szultka, Z. (1992), O podziałach i nazwach grupowych Kaszubów na Pomorzu Zachodnim w drugiej połowie XVIII i w pierwszej połowie XIX wieku, Treder J. (red.) Studia Kaszubsko-Słowińskie. Materiały z II Konferencji Słowińskiej, Zrzeszenie Kaszubsko-Pomorskie, Łeba.

Warneńska, M. (1959), Zamarły las, Sztandar Młodych, No. 196, No. 198, No. 202.

Żmuda, P. (red.)(2016), Przesiedlona młodość: wspomnienia mieszkańców gminy Główczyce, Gminny Ośrodek Kultury, Główczyce.