Сучасні інтерпретаційні рамки вивчення воєнно-політичних та міжетнічних конфліктів (на прикладі українсько-польської війни 1942–1947 рр.)

Анотація

У статті розглядаються сучасні інтерпретаційні рамки з галузей історіографії, політичної соціології та прикладної математики, зосереджені на їхньому потенційному застосуванні до вивчення воєнно-політичних та міжетнічних конфліктів. Підхід ілюструється через детальний аналіз українсько-польської війни 1942–1947 рр., складного конфлікту, що розгорнувся на території Східної Галичини та Волині під час Другої світової війни та у повоєнний період. У дослідженні висвітлюються концептуальні та термінологічні проблеми оцінки цієї війни, включно з розбіжностями українських і польських історіографій та сумнівністю застосування термінів «етнічні чистки», «геноцид» або «громадянська війна». На основі ідей Фернана Броделя про довге тривання, теорії просторової суверенності Яна Сови, теорії ігор Джона фон Ноймана та Оскара Морґенштерна, політичної теології Ернста Канторовича та теореми неповноти Курта Ґеделя запропоновано багаторівневу інтерпретаційну модель. Вона охоплює структурний, просторово-політичний, стратегічний та епістемологічний рівні, що дозволяє глибше осмислити конфлікт як одночасно некласичну війну між державами, локалізовану громадянську війну, повстанське протистояння та радикалізований міжетнічний конфлікт. Автор наголошує на цінності міждисциплінарного підходу, стверджуючи, що інтеґрація історіографії, соціології та математики забезпечує більш обґрунтовану та теоретично насичену інтерпретацію українсько-польського конфлікту 1942–1947 рр., його динаміки та довгострокових наслідків.