Категорія «соборність України» як фрактал

Іван Монолатій

doi:10.31861/mhpi2023.47.313-325

Автор(и)

Іван Монолатій Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-8963-774X

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.313-325

Ключові слова:

категорія, соборність, бездержавність, національна державність, фрактальні розмірності, регіоналістика, Україна, фрактал

Анотація

Автор обґрунтовує тезу, що фрактальним проявом є також категорія «соборність». Її фрактальна природа, по-перше, розширює специфіку цієї умоглядної ідеї української нації, по-друге, дає можливість виділити, структурувати певні націотворчі коди як систему очікувань, які функціонують в українському «соборницькому» просторі. Запропоноване бачення, що властивости фракталів як об’єктивного процесу змінюються у межах від чіткої регулярности до хаосу, категорія «соборність» як фрактал демонструє, з одного боку, межову «зону хаосу» (бездержавність) і, по-друге, формування «порядку з хаосу» (національну державність). Категорія «соборність» у її інституційно-структурному вимірі на Галичині у середині ХІХ – першій половині ХХ ст. загалом може відповідати трикутнику Серпінського. З огляду на самоподібність інституцій української соборності у ХІХ – ХХ ст., варто зважити на килим Серпінського, який більшою мірою відповідає фрактальному виміру досліджуваного явища. Українська соборність трактується взаємно-однозначним і неперервним відображенням (з погляду теорії килима Серпінського), а тому її структури топологічно невідмінні (Головна Руська Рада 1848 р. у Львові, Головна Українська Рада 1914 р. у Львові, Українська Національна Рада 1918 р. у Львові, Українська Національна Рада 1941–1942 рр. у Львові, Українська Національна Рада у Києві 1941 р., Українська Національна Рада 1948–1992 рр. у системі державного центру УНР в екзилі). Категорія «соборність» у її фрактальній розмірності почасти є ілюстрацією теорії Н. Н. Талеба про антикрихкість.

Біографія автора

Іван Монолатій, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Доктор політичних наук, професор кафедри політології

Посилання

Adamovych, S. (2009), Sobornist’ ta regional’nyj rozvytok u suspil’no-politychnomu zhytti nezalezhnoyi Ukrayiny. Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

Bolyanovs’kyj, A. (2001), Ukrayins’ka Nacional’na Rada. (upor. R. Shust). Dovidnyk z istoriyi Ukrayiny. 2-ge vy`d., doopr. i dopovn. Kyjiv, р. 930. [In Ukrainian]

Bochkovs’kyj, O. I. (1932), Borot’ba narodiv za nacional’ne vyzvolennya. Naciologichni narysy. Podyebrady. [In Ukrainian]

(ed.) Vasyl’chuk, M. (1991), Za volyu Ukrayiny. Symvolichni mogyly sichovym stril’cyam, voyakam UGA i UPA na Kolomyjshhyni. Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

Velykočyj, V. (2022), Nacional’na sobornist’ i Ukrajins’ka revoljucija 1914–1923 rr. Istoriohrafični syl’vetky. Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

Volodymyr Naddnipryanecz’ (1961), Ukrayins’ka Nacional’a Rada; peredmov. P. Kryvoboka. Myunxen – Nyu-Jork. [In Ukrainian]

Gorobecz, Yu., Kuchko, A., Vavylova, I. (2008), Fraktal’na geometriya u pryrodoznavstvi. Navch. posibn. Kyjiv. [In Ukrainian]

Goyan, I., Storozhuk, S., Velykochyj, V. (2020), Sobornist’: koncept. Zaxidno-Ukrayins’ka Narodna Respublika 1918–1923. Encyklopediya. T. 3 (P–S). Ivano-Frankivs’k, р. 467–472. [In Ukrainian]

Gryshko, V. (1979), Nezavershena sobornist’ i narodzhennya vseukrayinstva. Suchasnist’ (Mjunxen). Ch. 6 (222), р. 81–100. [In Ukrainian]

Gryshko, V. (1979), Shlyax do sobornosty. Suchasnist’ (Mjunxen). Ch. 1 (217), р. 49–66. [In Ukrainian]

Donchenko, O. (2006), Fraktalnist’ psyxiky i sub’yektnist’. Lyudyna – Sub’yekt – Vchynok. Filosofs’ko-psyxologichni studiyi; za red. V. Tatenka. Kyjiv, р. 117–143. [In Ukrainian]

Yednist’ naciyi (1936). Dilo (L’viv), 22 sich., ch. 15. [In Ukrainian]

Zaxidnoukrayins’ka Narodna Respublika 1920-1930-x rokiv XX stolittya v arxivnyx dokumentax, (2021). Kyyiv. [In Ukrainian]

Isayiv, P. (1975), Prychyny upadku ukrayins’koyi derzhavy v knyazhi i kozac’ki chasy. (Vyklady na UKU). Rym. [In Ukrainian]

Kozellek, R. (2005), Mynule majbutnye. Pro semantyku istorychnogo chasu; (transl.). V. Shved. Kyjiv. [In Ukrainian]

Kozellek, R. (2006), Chasovi plasty. Doslidzhennya z teoriyi istoriyi. Zi statteyu Gansa-Georga Gadamera; (transl.). V. Shved. Kyjiv. [In Ukrainian]

Kosyk, V. (1993), Ukrayina pid chas Drugoyi svitovoyi vijny 1938–1945. Kyjiv – Paryzh – Nyu-Jork – Toronto. [In Ukrainian]

Kosiv, R. (2009), Ukrayins’ki xorugvy. Kyjiv. [In Ukrainian]

Kostec’kyj, I. (1941), Pryncypy ukrayinstva. Dniprova xvylya (Kremenchuk), 5 lyst., No. 3. [In Ukrainian]

(ed.) Kuhutyak, M. (2004), Ukrayins’ka nacional-demokratiya 1918–1929. Dokumenty i materialy. T. 2. Kyjiv – Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

Levyc’kyj, K. (1931, 1968) Velykyj Zryv (Do istoriyi ukrayins’koyi derzhavnosty vid bereznya do lystopada 1918 r. na pidstavi spomyniv ta dokumentiv). L’viv; Nyu Jork. [In Ukrainian]

Levyc’kyj, K. (1928), Istorija Vyzvol’nyx zmahan’ halyc’kyx ukrajinciv z času Svitovoji vijny 1914–1918. Z iljustracijamy na pidstavi spomyniv i dokumentiv. Perša čast’. L’viv. [In Ukrainian]

Levyc’kyj, K. (1926), Istorija polityčnoji dumky halyc’kyx ukrajinciv 1848–1914. Na pidstavi spomyniv. L’viv. [In Ukrainian]

Lypyns’kyj, V. (1926), Lysty do Brativ-Xliborobiv. Pro ideju i organizaciju ukrajins’koho monarxizmu. Pysani 1919–1926 R. Viden’. [In Ukrainian]

Lozyns’kyj, J. (1992), Ukrajins’ke vesillja; oprac. tekstu, upor. i vstup. st. R. Kyrčiva. Kyjiv. [In Ukrainian]

Lotoc’kyj, O. (1935), Avtokefalija. Tom 1. Zasady avtokefaliji. Varšava. [In Ukrainian]

Monolatij, I. (2020), Zoosad revoljuciji. Zaxidnoukrajins’ka deržavnist’ 1918–1923 rokiv i teoriji vypadkovostej XX – počatku XXI storič. Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

Monolatij, I. (2008), Ukrajins’ki lehionery. Formuvannja ta bojovyj šljax Ukrajins’kyx Sičovyx Stril’civ, 1914–1918. Kyjiv. [In Ukrainian]

Narodnji xresty v Kolomyjščyni. Zibrav i zrysuvav Hnat Kolcunjak. Materijaly do ukrajins’koji etnologiji, (1919). L’viv. [In Ukrainian]

Odozva do Ruskoho Narodu. Bratja! (1848), Zorja Halycka (L’viv), 15 maja, č. 1. [In Ukrainian]

Pastušenko, T. (2016), Ukrajins’ka Nacional’na Rada v Kyjevi. Encyklopedija istoriji Ukrajiny. Tom: Ukrajina – Ukrajinci. Kn. 2. Kyjiv, р. 616. [In Ukrainian]

Perepyska Kulyša s’ Volodymirom Barvynskym v pervoj polovynуе 1871 hoda (No 38. Sobornoe poslanie Kulyša Halyčanam’), (1898). Kievskaja Staryna (Kyjiv), kn. X, р. 115–117. [In Ukrainian]

Ploxij, S. (2018), Kozac’kyj mif. Istorija i nacijetvorennja v epoxu imperij; (transl.). M. Klymčuk. Xarkiv. [In Ukrainian]

Rajkivs’kyj, I. (2016), Ideja ukrajins’koji sobornosti v pidavstrijs’kij Halyčyni (XIX – počatok XX stolittja). Ivano-Frankivs’k. [In Ukrainian]

(ed.) Savčuk, O. (2020), Ukrajinsʹka abetka. Maljunky Heorhija Narbuta. Xarkiv. [In Ukrainian]

S. J., (1941), Sobornist’ ukrajins’koji naciji. Ukrajins’kyj visnyk (Berlin), 10 serp., č. 22 (66). [In Ukrainian]

Semmo, O. (1989), Sobornist’ (22.I. – 31.VIII.1919 r.). Filjadel’fija. [In Ukrainian]

Taleb, N. N. (2019), Antykryxkist’. Pro (ne)vrazlyve u real’nomu žytti; (transl.) M. Klymčuk. 2-he vyd. Kyjiv. [In Ukrainian]

Taleb, N. N. (2017), Čornyj lebid’. Pro (ne)jmovirne u real’nomu žytti; (transl.). M. Klymčuk. 2-he vyd. Kyjiv. [In Ukrainian]

Ukrajins’ki Sičovi Stril’ci. 1914–1920, (1936). Druhyj naklad. L’viv. [In Ukrainian]

Ukrayins’ka abetka. Malyunky Georgiya Narbuta, (2020); peredm. M. Filevych; upor. O. Savchuk; xudozhn. oform. O. Chekal’. Xarkiv.

Ševčuk, V. (2019), Kozac’ka deržava jak ideja v systemi suspil’no-polityčnoho myslennja XVI–XVIII stolit’. U dvox knyhax. Kn. 1–2. Kyjiv. [In Ukrainian]

Šljaxy nacional’noho vyzvolennja. (Vidčyt O. I. Bočkovsʹkoho na 1-Lystopadovomu Svjati v Podjebradax), (1931). Dilo (L’viv), 26 lyst., č. 266. [In Ukrainian]

Ascher, M. (1991), Ethnomathematics: A Multicultural View of Mathematical Ideas. Pacific Grove, Calif.

D’Ambrosio U. (2001), Etnomatematica. Bologna. [In Italian]

Monołatyj, I. (2011), Ukraińscy Stzelcy Siczowi 1914–1918. Warszawa. [In Polish]