Етнічні партії: поняття, різновиди, ідентичності (приклад пізньогабсбурзьких Галичини і Буковини)

Іван Монолатій

doi:10.31861/mhpi2025.52.120-136

Автор(и)

Іван Монолатій Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-8963-774X

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2025.52.120-136

Ключові слова:

етнічність, політичні партії, етнічні партії, партії перманентної меншості, Галичина, Буковина, Габсбурзька монархія

Анотація

У статті розглядається інституціоналізація етнічних партій як конфліктних груп в умовах багатонаціональної імперської політичної системи Габсбургів. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі політичних партій Галичини та Буковини як регіонів із високою етнічною строкатістю. Автор доводить, що етнічні партії не були аномалією, а органічною частиною ширших процесів політичної модернізації в Центрально-Східній Європі. Запропоновано типологію етнічних партій за ідеологічними та функціональними критеріями. Показано, що в умовах відсутності централізованої національної держави етнічна ідентичність стала ключовим ресурсом політичної мобілізації, легітимації та представництва. Виокремлено два регіональні варіанти етнопартійної динаміки: конфронтаційно-мобілізаційну модель на Галичині та консенсусно-угодовий підхід – на Буковині. Обидві моделі репрезентували альтернативні способи адаптації етнічних еліт до імперського політичного простору. Висновується, що досвід функціонування етнічних партій на Галичині та на Буковині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття доцільно розглядати як важливий емпіричний матеріал для аналізу процесів політичної мобілізації етнічних груп, моделей партійного представництва в багатонаціональному середовищі, а також механізмів адаптації імперських інституцій до викликів націоналізації. Підкреслюється необхідність подальшого вивчення внутрішньої структури етнічних партій, їхньої коаліційної поведінки та зв’язків із громадянським суспільством. Досвід пізньогабсбурзьких Галичини і Буковини варто розглядати як важливий кейс для дослідження механізмів ранньої політичної модернізації багатонаціональних суспільств і порівняльного аналізу етнічної партійності у постімперських державах.

Біографія автора

Іван Монолатій, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук

Посилання

Hantington, S. (2020), Politychnyi poriadok u minlyvykh suspilstvakh. Z peredm. F. Fukuiamy; per. z anhl. T. Tsymbal, Kyiv. [In Ukrainian]

Hobsbaum, E. (2005), Masove tradytsiietvorennia: Yevropa, 1870–1914 rr. Vynaidennia tradytsii / za red. E. Hobsbauma, T. Reindzhera; per. z anhl. M. Klymchuka. Kyiv. S. 303–352. [In Ukrainian]

Horovits, D. L. (2004), Mizhetnichni konflikty. Z novoiu peredmovoiu; per. z anhl. O. A. Kivshyk, Kharkiv. [In Ukrainian]

Horuk, A. (2005), Natsionalno-kulturnyi rukh poliakiv na Bukovyni (druha polovyna 19 st. – 1914 r.). Chernivtsi. [In Ukrainian]

Dobrzhanskyi, O. (1999), Natsionalnyi rukh ukraintsiv Bukovyny druhoi polovyny 19 – pochatku 20 st. Chernivtsi. [In Ukrainian]

Kautskyi, K. (1920), Shliakh do vlady. Politychni mirkuvannia z pryvodu vrostannia v revoliutsiiu; per. z 2-ho nim. vyd. Ye. Hutsailo. Berlin – Kyiv. [In Ukrainian]

Lypynskyi, V. (1926), Lysty do Brativ-Khliborobiv. Pro ideiu i organizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu pysani 1919–1926 r. Viden. [In Ukrainian]

Makiavelli, N. (2013), Florentiiski khroniky. Derzhavets; per. z ital. A. Perepadi. Kharkiv. [In Ukrainian]

Monolatii, I. (2012), Inshi svoi. Politychna uchast etnichnykh aktoriv piznohabsburzkykh Halychyny i Bukovyny. Ivano-Frankivsk. [In Ukrainian]

Monchak, A. (2020), Nerivna pryiazn. Kliientarni vzaiemyny v istorychnii perspektyvi; per. z pol. Kyiv. [In Ukrainian]

Osachuk, S. (2002), Nimtsi Bukovyny. Istoriia tovaryskoho rukhu (druha polovyna 19 – pochatok 20 st.). Chernivtsi. [In Ukrainian]

Pakholkiv, S. (2014), Ukrainska inteligentsiia u Habsburzkii monarkhii: osvichena verstva y emansypatsiia natsii; per. z nim. Kh. Nykolyn. Lviv. [In Ukrainian]

Renner, K. (1918), Natsiia yak pravna ideia y internatsional; per. z nim. S. A–enko. Niu-York. [In Ukrainian]

Starosolskyi, V. (1922), Teoriia natsii. Viden. [In Ukrainian]

Starosolskyi, V. (2018), Pryntsyp bilshosti. Das Majoritätsprinzip; per. z nim. K. Polishchuk. Lviv. [In Ukrainian]

Tokvil, A. de (1999), Pro demokratiiu v Amerytsi; per. z frants. H. Filipchuk. Kyiv. [In Ukrainian]

Khymka, Dzh.-P. (2002), Zarodzhennia polskoi sotsial-demokratii ta ukrainskoho radykalizmu v Halychyni (1890–1890); per. z anhl. S. Levchenka. Kyiv. [In Ukrainian]

Shorske, K. E. (2003), Videnskyi Fin-de-siècle. Polityka i kultura; per. z anhl. O. Kotsiumbas. Lviv. [In Ukrainian]

Bauer, O. (1907), Die Nationalitätenfrage und die Sozialdemokratie. Wien.

Brubaker, R. (2004), Ethnicity without Groups. Harvard University Press. DOI: https://doi.org/10.4159/9780674258143

Duverger, M. (1964), Political parties: their organization and activity in the modern state. Translated by Barbara and Robert North. London.

Feldman, W. (1907), Stronnictwa i programy polityczne w Galicji 1846–1906. Tom II. Kraków.

Fenton, S. (2007). Etniczność. Przełożyła Ewa Chomicka. Warszawa.

Hanisch, E.; Urbanitsch, P. (2006), Die Prägung der politischen Öffentlichkeit durch die politischen Strömungen. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 15-111.

Hye, H. P. (1998), Das politische System in der Habsburgermonarchie. Konstitutionalismus, Parlamentarismus und politische Partizipation. Praha.

Janowski, M. (2006), Galizien auf dem Weg zur Zivilgesellschaft. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 805–858.

Magocsi, P. R. (2006), Ruthenische kulturpolitische Organisationen. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 1349–1357.

Malíř, J. (2006), Die Parteien in Mähren und Schlesien und ihre Vereine. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 705–803.

Neumann, H. (1967). Varieties of Groups. [Ergebnisse der Mathematik und ihrer Grenzgebiete, Band 37]. New York. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-88599-0

Rumpler, H. (2006), Einleitung: Von der „bürgerlichen Öffentlichkeit“ zur Massendemokratie – Zivilgesellschaft und politische Partizipation im Vielvölkerstaat der Habsburgermonarchie. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 1-14. DOI: https://doi.org/10.1553/0x0009fb39

Sartori, G. (2005), Parties and Party Systems. A framework for analysis. With a new preface by the author and an introduction by Peter Mair. Cambridge University Press.

Szabó, D. (2006), Die politische Organisierung der ungarischen Gesellschaft im Zeitalter des Dualismus. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 1169–1204.

Turczynski, E. (2006), Vereine, Interessenverbände und Parteien in der Bukowina. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band VIII: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. 1. Teilband: Vereine, Partien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation. Wien. S. 859–908.

Urbanitsch, P. (1980), Die Deutschen in Österreich. Statistisch-deskriptiver Überblick. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Band III: Die Völker des Reiches. 1.Teilband. Wien. S. 33–153.

Wendland, A. V. (2001), Die Russophilen in Galizien. Ukrainische Konservative zwischen Österreich und Rußland, 1848–1915. Wien.