Міфопоетична образність категорій та космологічність гімнографії у давньоруській культурі

Михайло Юрій; Назарій Христан

doi:10.31861/mhpi2023.48.197-204

Автор(и)

Михайло Юрій Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0003-0965-6236
Назарій Христан Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0003-3601-2153

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2023.48.197-204

Ключові слова:

культура, міфопоетика, гімнографія, світогляд, світобудова, ставрографія, агіографія

Анотація

Історично міф виникає як спроба побудови на інтуїтивно-образному рівні сприйняття цілісної картини світобудови, здатної узагальнити емпіричний досвід і доповнити (з допомогою розумовозорових спекуляцій) його обмеженість. Таким чином, міф – це те, що з’являється в дописемних суспільствах: перекази про першопредків, богів, духів і героїв. Міфологічний комплекс, що набуває в обрядах синкретичних візуально-вербальних форм, виступає як специфічний спосіб систематизації знань про оточуючий світ. Під міфопоетикою трактується цілий комплекс понять («міфологема», «архетип», «поетичний космос» або система міфів), а також особливий тип мислення (міфомислення) і ритуал. Щодо гімнографії (хвалебна пісня), то це загальна назва поетичних творів, пов’язаних із християнським богослужінням. Історія слов’янської гімнографії починається з перекладів, здійснених Кирилом і Мефодієм у другій половині ІХ ст. Твори гімнографії входили у різні збірники: тріоди, мінеї, молитовники, Часослов, Требник. У гімнографічних текстах знайшли також своє вираження «космологічні» уявлення християнських піснописців. Парадигматична будова текстів відображала цілісну символічну концепцію світобудови і місце людини в ній.

Біографії авторів

Михайло Юрій, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Доктор історичних наук, професор кафедри історії України

Назарій Христан , Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України

Посилання

Byryliuk, O., (2010). Formuvannia shliubu v Kyivskii Rusi. Teoriia ta istoriia derzhavy i prava. Filosofiia prava. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. (4), s. 44–48.

Hienniep A. van, (2002). Obriady pieriekhoda: siemantichieskoie izuchieniie obriadov. Atieia, Moskva.

Ilarion, (1990). Tryramennyi khrest za skisnym pidnizhkom. Natsionalnyi khrest Ukrainy. Vinnipeh.

Molytva Hospodnia, (2002). Pravoslavnyi molytovnyk. Vydavnychyi viddil UPTs, Kyivskoho Patriarkhatu, Kyiv, s. 27–28.

Ortynskyi, I., (1988). Khreshchennia, khrest i kharyzma Ukrainy. Rym, Miunkhen, Fraiburh.

Pikkio, R., (2003). Slavia orthodoxa. Litieratura i yazyk. Znak, Moskva.

Popovych, M., (1998). Narys istorii kultury Ukrainy. Artek, Kyiv.

Rafalskyi, O., Kalakura, Ya., Kotsur, V., Yurii, M., (2020). Antropolohichnyi kod ukrainskoi kultury i tsyvilizatsii. IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, Kyiv. Kn.1.

Toporov, V., (1973). O kosmolohichieskikh istochnikakh rannieistorichieskikh opisanii. Trudy po znakovym sistiemam. T. VI, s. 106–150.

Toporov, O., (1998). Pieriedistoriia litieratury u slavian: opyt riekonstruktsii. Rossiiskii hosudarstviennyi humanitarnyi univiersitiet, Moskva.

Uspienskii, B., (2006). Kriest i kruh. Iz istorii khristianskoi simvoliki. Yazyki slavianskikh kultur, Moskva.

Yurii, M., (2006). Relihiieznavstvo. Dakor, Kyiv.

Yurii, M., Aleksiievets, L., Kalakura, Ya., Udod, O., (2012). Ukraina naidavnishoho chasu – ХVIII stolittia: tsyvilizatsiinyi kontekst piznannia. Astan, Ternopil. Kn. 1.