Спільна міграційна політика ЄС (2020-2022 рр.): основні напрямки реалізації та удосконалення

Автор(и)

  • Леся Дорош Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-8558-8525
  • Ірина Шмагай Національний університет «Львівська політехніка»

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2024.49.9-15

Ключові слова:

ЄС, Міграція, міграційна політика, російсько-українська війна, Covid-19

Анотація

Проаналізовано ключові фактори міграційної політики ЄС у 2020-2022 роках, коли ЄС зіштовхнувся із такими викликами, як пандемія коронавірусної інфекції, конфлікти на Близькому Сході й у Африці, які продовжуються, а також початок повномасштабної стадії російсько-української війни. Стверджується, що міграційна політика ЄС є унікальним прикладом для розуміння складного взаємозв’язку між національним суверенітетом, правами людини і міжнародною співпрацею, а дослідження міграційної політики ЄС відіграє ключове значення для розробки ефективної стратегії, направленої на задоволення потреб мігрантів та реалізації національних інтересів тих держав, що їх приймають. Охарактеризовано вектори реалізації та покращення спільної міграційної політики ЄС із врахуванням вказаних викликів, якими є: підвищення ефективності системи надання притулку, посилення співпраці із третіми країнами, захист прав біженців та мігрантів, зміцнення зовнішніх кордонів та покращення інтеграції біженців та мігрантів. Вказано на ймовірні сценарії розвитку міграційної політики ЄС: один з них полягає у тому, що ЄС рухатиметься далі до запровадження нового Пакту про міграцію і притулок; другий сценарій передбачає продовження поточного статус-кво із наступними змінами й адаптацією до існуючих політичних рамок; у рамках третього сценарію передбачається, що ЄС зіштовхнеться із проблемами в управлінні міграцією, що може спричинити кризу в міграційній системі ЄС. Наголошено, що перспективи розвитку міграційної політики ЄС є невизначеними, оскільки залежать від розвитку геополітичних подій на континенті, зокрема російсько-української війни. Проте, зроблено припущення, що, із використанням більш скоординованого та проактивного підходу, ЄС має достатньо ресурсів для розробки більш ефективної стратегії управління міграцією, а також подолання першопричин неврегульованої міграції.

Біографії авторів

Леся Дорош, Національний університет «Львівська політехніка»

К. політ.н., доцент кафедри політології та міжнародних відносин

Ірина Шмагай, Національний університет «Львівська політехніка»

Магістр кафедри політології та міжнародних відносин

Посилання

Debruycker, Phillippe De (2020), “The New Pact on Migration and Asylum: What it is not and what it could have been”, Odysseus Network, available at: https://eumigrationlawblog.eu/the-new-pact-on-migration-and-asylum-what-it-is-not-and-what-it-could-have-been/ (accessed 24 February 2024).

European Commission (2020), “A new Pact on Migration and Asylum”, available at: https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/pact-migration-and-asylum_en (accessed 8 February 2024).

European Commission (2023a), “Common European asylum system”, available at: https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/common-european-asylum-system_en (accessed 8 February 2024).

European Commission (2023b), “European Agenda on Migration”, available at: https://home-affairs.ec.europa.eu/networks/european-migration-network-emn/emn-asylum-and-migration-glossary/glossary/european-agenda-migration_en (accessed 8 February 2024).

European Union (1992), “Treaty on the Functioning of the European Union”, available at: https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/treaty-on-the-functioning-of-the-european-union.html (accessed 6 February 2024).

European Union (2013), “Regulation (EU) No 604/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 establishing the criteria and mechanisms for determining 65 the Member State responsible for examining an application for international protection lodged in one of the Member States by a third-country national or a stateless person (recast)”, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2013/604/oj (accessed 12 February 2024).

European Union (2023a), “Rehuliuvannia mihratsii: Pryiom bizhentsiv z Ukrainy”, [In Ukrainian], available at: https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/migration-management/migration-management-welcoming-refugees-ukraine_uk (accessed 10 March 2024).

European Union (2023b), “Solidarnist YeS z Ukrainoiu”, [In Ukrainian],available at: https://eu-solidarity-ukraine.ec.europa.eu/index_uk (accessed 10 March 2024).

Geddes, A. (2018), “The Politics of European Union Migration Governance”, Journal of Common Market Studies, №56(1), pp.120-130, https://doi.org/10.1111/jcms.12763. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.12763

Guild, E. (2021), “Schengen Borders and Multiple National States of Emergency: From Refugees to Terrorism to COVID-19”, European Journal of Migration and Law, Vol.23(4), pp. 385-404. DOI: https://doi.org/10.1163/15718166-12340111

Luangrath, Narintohn, Turner, Carson, and Englebert, Julia (2024), “The Future of the European Union’s Migration and Asylum System”, The Regulatory Review, available at: https://www.theregreview.org/2024/02/03/saturday-seminar-the-future-of-the-european-unions-migration-and-asylum-system/ (accessed 8 February 2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

16-06-2024

Як цитувати

Дорош, Л., & Шмагай, І. (2024). Спільна міграційна політика ЄС (2020-2022 рр.): основні напрямки реалізації та удосконалення. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (49), 9–15. https://doi.org/10.31861/mhpi2024.49.9-15