Спорт як інструмент м’якої сили: приклад розв’язання російської війни проти України

Анотація

Описано концепт м’якої сили як ключового фактору наповнення змістом спортивної дипломатії сучасних країн, зокрема в розрізі початку повномасштабної російської війни проти України (2022 рік). Через таку призму наведено аргументи переважної заангажованості спорту як одиниці, що завжди наділяється маркером національності, а також політичних і соціальних забарвлень, що вносить атлетів, атлеток і команди, а також спортивну інфраструктуру в набір дипломатичних і політичних інструментів. Підкреслено важливість спортивної дипломатії для України, значимість якої також ґрунтується й на офіційній стратегії публічної дипломатії від МЗС, яка закріплює атлетів у якості захисників і захисниць міжнародного іміджу України. Метою статті є аналіз спортивної дипломатії та конкретних прикладів використання міжнародних змагань, успіхів спортивних команд, спонсорства спортивних організацій структурами, що близькі до державних, і інших атлетичних активностей у підготовці та веденні військової агресії РФ проти України (2020-і роки), а також дипломатичного шантажу Росії в сторону Європи та США на межі 2020-х років. На основі аналізу медіа та іноземних наукових джерел запропоновано інструментарій спортивної дипломатії до подальшого використання сучасними країнами, що практикують публічну дипломатію. Доведено той факт, що сучасні актори міжнародних відносин, кількість і діапазон функцій і впливу яких лише зростає, можуть вільно та ефективно використовувати різноформатні, різнобюджетні та різномасштабні інструменти спортивної дипломатії, які здатні призвести не лише до посилення цих акторів, але й до зміни балансу сил, підштовхнути до мирних переговорів або, навпаки, згуртувати союзників перед конфліктною ситуацією. Також попереджено про негативні сторони для самого сектору спорту й суспільства через надмірну експлуатацію спортивної екосистеми в політичних цілях.