Перебудова і розпад СРСР. Ретроспективний погляд

Pierestrojka a upadek ZSRR. Kilka refleksji

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2025.51.278-291

Ключові слова:

Горбачов, перебудова, прискорення, гласність, Радянський Союз, путч Янаєва, Сталін, розпад

Анотація

Цей текст – роздуми, пов'язані з перебудовою та розпадом СРСР. У березні 2025 року виповнилося 40 років з дня обрання Михайла Сергійовича Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС.  Горбачов був, якщо не брати до уваги двох його безпосередніх попередників, які були обрані в похилому віці, лідером радянської комуністичної партії, який перебував при владі найкоротший термін. Його пам'ятають як лідера, який запровадив гласність і перебудову, і ці два гасла стали девізом його правління. Водночас його звинувачують у занепаді країни та її політичного значення. Криза СРСР наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років не була прямим результатом горбачовських проектів, а наслідком глибшої кризи. Перебудова, незважаючи на її цілі зміцнення системи, виявилася каталізатором ерозії, яка назрівала протягом багатьох років. Путч Янаєва слід розглядати як спробу відвернути тенденцію розпаду держави. Окрім розпаду радянської держави та провалу реформ, слід зазначити, що процеси, започатковані перебудовою, призвели до незалежності України, країн Балтії, Казахстану та центральноазійських республік, які до цього часу входили до склада СРСР. Тут слід виділити незалежність України, Казахстану та балтійських республік, оскільки ці країни не лише відокремилися від Росії, але й пішли власним шляхом інституційного та економічного розвитку. Горбачов не був першим, хто намагався реформувати СРСР, але він був першим, хто хотів зробити це в багатьох секторах одночасно. Однак цю структуру вже неможливо було реформувати. Використовуючи тезу польського філософа Лєшека Колаковського про те, що СРСР можна було ефективно керувати лише за принципом Сталіна. Науковець аргументовано доводить, що інші форми управління цією державою, включно зі спробами реформ, були приречені на поразку.

Біографія автора

Норберт Фреєк

Римсько-католицький священик, єзуїт, директор центру «Простір надії» - Єзуїтський центр духовного та психічного здоров'я, діалогу та комунікації в Чернівцях

Посилання

Acton E., (2013), Rosja. Dziedzictwo caratu i władzy radzieckiej, Wydawnictwo PIW, Warszawa.

Eberhard P. (2002), Geografia ludności Rosji, Wydawnictwo PWN, Warszawa.

Gajdar J. (2016), Upadek imperium. Nauka dla współczesnej Rosji, Centrum Polsko-Rosyjskiego Pojednania, Warszawa.

Garder M. (1965), L'agonie du régime en Russie Soviétique, Éditions de La Table ronde, Paris.

Gorbatschow M. (2015), Das neue Russland. Der Umbruch und das System Putin, Bastei Lübbe (Quadriga), Köln.

Gorbatschow M. (1987), Perestroika. Die zweite russische Revolution. Eine neue Politik für Europa und die Welt, Knaur, München.

Kołakowski L. (2019), Główne nurty marksizmu, t.3, Wydawnictwo PWN, Warszawa.

National Security Archive (1984), Memorandum of Conversation between Mikhail Gorbachev and Margaret Thatcher. December 16, 1984, Chequers, cyt. za: https://nsarchive.gwu.edu/document/21538-document-01 (dostęp 2023.02.07).

Pipes R. (2003), Czerwone Imperium. Powstanie Związku Radzieckiego, Bellona, Warszawa.

Świder K. (2002), Rozpad Związku Radzieckiego – modelowanie procesów dezintegracyjnych w komunistycznym imperium, w: Gibiec M. (Red.), Od rewolucji do pierestrojki. Transformacje Wschodniej Europy w ostatnim stuleciu, Wydawnictwo LTW, Łomianki.

Trocki L. (1991), Zdradzona rewolucja. Czym jest ZSRR i dokąd zmierza?, tł. A. Achmatowicz, Warszawa, cyt. za: https://www.marxists.org/polski/trocki/1936/zdr-rew/11.htm (dostęp: 2025.02.07).

##submission.downloads##

Опубліковано

30-06-2025

Як цитувати

Фреєк, Н. (2025). Перебудова і розпад СРСР. Ретроспективний погляд: Pierestrojka a upadek ZSRR. Kilka refleksji. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (51), 278–291. https://doi.org/10.31861/mhpi2025.51.278-291