Кілька зауважень щодо історії змагань України (до 1920 року) за свою суб’єктність
Kilka uwag na temat zmagań (do roku 1920) Ukrainy o swoją podmiotowość
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2025.52.183-194Ключові слова:
козацький рух, Хмельницький, націоналізм, русифікація, царизм, Грушевський, Універсал, Петлюра, Ризький договірАнотація
У пропонованому тексті розглядаються кілька важливих для автора тем, пов'язаних із боротьбою за українську суб'єктність. Текст охоплює кілька епох: від Переяславської угоди, укладеної в 1654 р., до 1920 р. Наголошено, що метою Б. Хмельницького було здобуття автономії, а метою Російської імперії – спочатку ослаблення Речі Посполитої на її східних кордонах. Завершується стаття встановленням наслідків польсько-більшовицької війни для України.
Завдяки своєму розташуванню та історії протягом багатьох століть сучасна Україна була частиною Російської імперії, разом із її мешканцями та культурою, і зазнавала русифікації, подібно до інших народів, що складали царську Росію. Сильний поворот до ідей незалежності відбувається з початком Першої світової війни, а потім із початком революцій, які потрясли Росію. У цей час ми маємо справу зі зростанням актуальності української проблематики серед багатьох українських угруповань та політиків. Так само, як це сталося в 1991 році, так і тоді було вирішено скористатися втягненням Росії в конфлікти та пов'язаним з цим хаосом і невизначеністю. Що, безперечно, допомагало в цьому питанні, так це поява політичних партій та об'єднань. Навіть якщо вони існували недовго і часто представляли розбіжні бачення майбутнього, вони були ознакою певної життєздатності питання про українську суб’єктність. Подальші Універсали, які створювалися, були як реакцією на мінливу політичну ситуацію, так і спробою написати такий основний закон, який став би фундаментом держави. Історія України є складною, і здобуття незалежності під час розпаду СРСР не є кінцем процесу, а черговим початком, а нинішній українсько-російський конфлікт показує, що територія України все ще розглядається як політична здобич, яку можна завоювати.
Посилання
Vynnychenko V. (1920), Vidrodzhennia natsii: (Istoriia ukrainskoi revoliutsii [marets 1917 r. - hruden 1919 r.]): [v 3 ch.]. Dzvin, Kyiv – Viden, Ch. 2, 328 s.
Miliukov P. N. (1897), Hlavnyia tiechieniia russkoi istorichieskoi mysli. Tom piervyi. Moskva, 306 s.
Riabchuk M. (2000), Kinets kozatskoi atlantydy: imperskyi tsentralizm i ukrainska avtonomiia, w: Mykola Riabchuk, Vid Malorosii do Ukrainy: paradoksy zapizniloho natsiietvorennia, Krytyka, Kyiv, s. 53-59.
Grala H. (2022), Elity kremlowskie traktują Ukrainę jako część Rosji, Available from: https://polskieradio24.pl/artykul/2949252,prof-grala-elity-kremlowskie-traktuja-ukraine-jako-czesc-rosji (Accessed 5 July 2025).
Lenin W.I. (1988), Dzieła wszystkie, Warszawa, 668 s.
Marks K., Engels F. (1966), Dzieła, t. XIII, Warszawa.
Pipes R.(2003), Czerwone Imperium. Powstanie Związku Radzieckiego, Wydawnictwo Magnum, Warszawa, 366 s.
Pipes R. (2022), Rosja carów, Bellona, Warszawa, 376 s.
Pipes R. (1955), Russia Under The Bolshevik Regime, Vintage Books, Random House, New York, 608 р.
Pipes R. (1964), The Formation of the Soviet Union. Communism and Nationalism, 1917–1923, Harvard University Press, Cambridge, 392 p.
Plokhy S. (2024), Rosja-Ukraina. Największe starcie XXI wieku, Znak, Kraków, 492 s.
Wasilewski L. (1925), Ukraińska sprawa narodowa w jej rozwoju historycznym, Wydawnictwo J. Mortkowicza, Warszawa-Kraków, 221 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.