Комеморативні практики в практичній теорії «нового конструктивізму» міжнародних відносин

Богдан Хмельницький

doi:10.31861/mhpi2026.53.111-118

Автор(и)

Богдан Хмельницький Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0001-3626-5591

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2026.53.111-118

Ключові слова:

онтологічна безпека, сек’юризація пам’яті, теорія поля, габітус, мнемонічний поворот, реляціонізм, глобальна політика

Анотація

Запропонована робота досліджує роль комеморації у теорії міжнародних відносин крізь призму «нового конструктивізму». Головною ціллю статті є теоретичне обґрунтування пам’яті як динамічного процесу формування міжнародної системи та онтологічної безпеки держав. Методологічний апарат дослідження спирається на синтез практико-реляційного підходу та копенгагенської школи сек’юритизації. Результатами дослідження можна вважати підживлення ідей відходу від сприйняття колективної пам’яті як статичного явища до аналізу комеморації як щоденної соціальної практики, що дозволяє подолати дихотомію матеріального та ідеального в міжнародних відносинах. Зроблено спробу пояснити роль матеріальних об’єктів «інфраструктури пам’яті» (монументів, меморіалів, реліквій, акторів у просторі) як таких, що можуть бути активними посередниками у міжнародній взаємодії.

Біографія автора

Богдан Хмельницький, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Аспірант

Посилання

Adler, E. and Pouliot, V. (2011), “International practices”, International Theory, Volume 3, Issue 1, pp. 1–36, https://doi.org/10.1017/s175297191000031x. DOI: https://doi.org/10.1017/S175297191000031X

Althusser, L. (2008), On ideology, Verso, London, New York, available at: https://archive.org/details/onideology0000alth (accessed 10 March 2026).

Bratu, G.-C. (2023), “Collective Memory in Diplomacy and Interantional Relations”, Saeculum, 55(1), pp. 41–59, https://doi.org/10.2478/saec-2023-0004. DOI: https://doi.org/10.2478/saec-2023-0004

Budryte, D., Resende, E. & Becker, D. (2020), “‘Defending Memory’: Exploring the Relationship Between Mnemonical In/Security and Crisis in Global Politics”, Interdisciplinary Political Studies, 6(1), pp. 5-19, https://doi.org/10.1285/i20398573v6n1p5.

Buzan, B. and Wæver, O. (2003), Regions and Powers : The Structure of International Security, Cambridge University Press, London, https://doi.org/10.1017/cbo9780511491252. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511491252

Der Derian, J. and Shapiro, M. (1989), International/intertextual Relations: Postmodern Readings of World Politics, Lexington Books, available at: https://www.scribd.com/doc/45283071/InternationalIntertextual-Relations-Postmodern-Readings-of-World-Politics (accessed 10 March 2026).

Edkins, J. (2003), Trauma and the Memory of Politics, Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/cbo9780511840470. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511840470

Jędraszczyk, K. (2018), “Istorychni problemy ta polityka pam’iati v polsko-ukrainskykh stosunkakh (1991-2017)” [Historical Problems and Memory Policy in Polish-Ukrainian Relations (1991-2017)], Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, (3-4), pp. 237–253, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2018_3-4_12 (accessed 10 March 2026) [in Ukrainian].

Khakhula, L. (2021), “Ukraina-Polshcha: vyklyky ta perspektyvy istorychnoi polityky pislia 2019 roku” [Ukraine–Poland: Challenges and Prospects of Historical Policy After 2019], Ukraina–Polshcha: istoryчна spadshchyna i suspilna svidomist, 14, pp. 248-259, https://doi.org/10.33402/up.2021-14-249-260 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.33402/up.2021-14-249-260

Khmelnytskyi, B. (2025), “Modern commemorative practices as an instrument for shaping the foreign identity of Russia Federation”, Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. International relations, 61(2), pp. 85-90, https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/85-90. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/85-90

Kratochwil, F. V. (1989), Rules, Norms, and Decisions: On the Conditions of Practical and Legal Reasoning in International Relations and Domestic Affairs, Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511559044. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511559044

Kyrydon, A. (2016), Heterotopii pam'iati: Teoretyko-metodolohichni problemy studii pam’iati [Heterotopias of Memory: Theoretical and Methodological Problems of Memory Studies], Nika-Tsentr, Kyiv, 320 p. [in Ukrainian].

Mälksoo, M. (2015), “‘Memory must be defended’: Beyond the politics of mnemonical security”, Security Dialogue, 46(3), pp. 221–237, https://doi.org/10.1177/0967010614552549. DOI: https://doi.org/10.1177/0967010614552549

McCourt, D. M. (2022), The New Constructivism in International Relations Theory, Bristol University Press, https://doi.org/10.46692/9781529217858. DOI: https://doi.org/10.56687/9781529217858

Olick, J. K. (2003), States of Memory, Duke University Press, Michigan, https://doi.org/10.1215/9780822384687. DOI: https://doi.org/10.1215/9780822384687

Olick, J. K. (2023), “The Future of the Mnemonic Turn”, Social Research: An International Quarterly, 90(4), pp. 781–807, https://doi.org/10.1353/sor.2023.a916354. DOI: https://doi.org/10.1353/sor.2023.a916354

Onuf, N. G. (2013), World of Our Making : Rules and Rule in Social Theory and International Relations, Routledge, New York, available at: https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781135875404_A23809848/preview-9781135875404_A23809848.pdf (accessed 10 March 2026).

Petrakov, M. and Naumkina, S. (2024), “Polska memorialna polityka kriz pryzmu istorychnykh keisiv: Lytva, Ukraina i vnutrishni dyskusii” [Polish memorial policy through the prism of historical cases: Lithuania, Ukraine, and domestic debates], Naukovyi zhurnal “Politykus”, (5), pp. 94-104, https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-5.14 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-5.14

Pouliot, V. (2010), International Security in Practice, Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/cbo9780511676185. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511676185

Resende, E. and Budrytė, D. (2024), “Memory fragmentation from below and beyond the state: uses of the past in conflict and post-conflict settings. Edited by Anne Bazin, Emmanuelle Hébert, Valérie Rosoux and Eric Sangar. Abingdon and New York: Routledge. 2023. 278pp.”, International Affairs, Volume 100, Issue 5, pp. 2253–2255, https://doi.org/10.1093/ia/iiae190. DOI: https://doi.org/10.1093/ia/iiae190

Resende, E., Budrytė, D. and Becker, D. (2025), Defending Memory in Global Politics. Defending Memory in Global Politics. Mnemonical In/Security and Crisis, Routledge, London, https://doi.org/10.4324/9781003342083. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003342083

Sapelkin, Yu. (2024), “Vplyv viiny na formuvannia ukrainskoi natsionalnoi identychnosti” [The impact of the war on the formation of Ukrainian national identity], Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal "Hraal nauky", (40), pp. 387–390, https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.059 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.059

Subotic, J. (2018), “Political memory, ontological security, and Holocaust remembrance in post-communist Europe”, European Security, Volume 27, Issue 3: Ontological (In)Security in the European Union, pp. 296–313, https://doi.org/10.1080/09662839.2018.1497980. DOI: https://doi.org/10.1080/09662839.2018.1497980

Tillich, P. (2014), The courage to be, Yale University Press, available at: https://yalebooks.yale.edu/book/9780300188790/the-courage-to-be/ (accessed 10 March 2026).

Von Bertalanffy, L. (1968), General System Theory, George Braziller, New York, available at: https://monoskop.org/images/7/77/Von_Bertalanffy_Ludwig_General_System_Theory_1968.pdf (accessed 10 March 2026).

Wendt, A. (1999), Social Theory of International Politics, Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/CBO9780511612183. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511612183