Putinism. Key Definitions, Elements and Origins of the Russian Federation Political Regime

Михайло Заславський

doi:10.31861/mhpi2026.53.133-144

Автор(и)

Михайло Заславський Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні https://orcid.org/0000-0001-9879-1362

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2026.53.133-144

Ключові слова:

путінізм, рашизм, політична система, політичний режим, демократія, авторитаризм

Анотація

Дослідження вирішує наукову проблему концептуалізації політичного режиму Російської Федерації. На основі структурно-неоінституційного підходу та психологічної теорії державотворення у статті розмежовано фасадну політичну систему РФ та її реальне нормативне ядро – режим путінізму. Аналіз генези сучасного режиму вказує на його безперервний зв’язок із російським імперіалізмом та більшовицьким деспотизмом. Відкинувши імітаційні ліберальні реформи 1990-х років, владна еліта реставрувала патерни тотального контролю. У роботі операціоналізовано поняття «путінізм» як специфічну форму консервативної, персоналістської автократії та клептократії. Доводиться, що замість ідеологічного прогресу цей режим використовує стратегію утримання статус-кво та широкомасштабну пропаганду, що призводить до інтелектуального паралічу та атомізації суспільства Росії.

Також представлено докорінну системну трансформацію режиму, каталізатором якої стало повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року. Аргументо-вано, що російська держава остаточно перейшла від консолідованого авторитаризму до відкритої неототалітарної диктатури. Цей етап концептуалізовано через категорію «рашизм» – агресивну квазіідеологію, що синтезує елементи фашизму, сталінізму, великодержавного шовінізму та ксенофобії.

Зроблено висновок, що базовим інструментом рашизму є радикальний експансіонізм, імперський реваншизм та концепт «збирання руських земель». Відповідно, сучасний російсь-кий політичний режим розглядається не як локальна геополітична аномалія, а як екзистенційна загроза глобальній архітектурі безпеки. Це вимагає від міжнародної спільноти відмови від застарілих дипломатичних парадигм і визнання факту протистояння з фашизуючою диктатурою, існування якої базується на внутрішньому терорі та зовнішній дестабілізації.

Біографія автора

Михайло Заславський, Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні

аспірант, Докторська школа соціальних наук

Посилання

Adorno, T.W., Frenkel-Brunswik, E., Levinson, D.J. and Sanford, R.N. (1950), The Authoritarian Personality, Harper & Brothers, New York.

Altemeyer, B. (1981), Right-wing authoritarianism, University of Manitoba Press, Winnipeg.

Antoszewski, A. (1999a), “Reżim polityczny”, in Jabłoński, A.W. and Sobkowiak, L. (eds.) Studia z teorii polityki, Vol. 1, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.

Antoszewski, A. (1999b), ”System polityczny jako kategoria analizy politologicznej”, in Jabłoński, A.W. and Sobkowiak, L. (eds.) Studia z teorii polityki, Vol. 1, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.

Antoszewski, A. and Herbut, R. (2001), Systemy polityczne współczesnego świata, Wydawnictwo Arche, Gdańsk.

Buchyn, M. A. (2025a), “Rashyzm yak politychnyi rezhym rosiiskoi federatsii na suchasnomu etapi” [Rashism as a political regime of the Russian Federation at the modern stage], Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, No. 4, https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.4(68).345231 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.4(68).345231

Buchyn, M. A. (2025b), “Sut’ ta osoblyvosti rashyzmu yak politychnoyi ideolohiyi” [The essence and features of rashism as a political ideology], Politikus, No. 5, https://doi.org/10.24195/2414-9616.2025-5.18 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2025-5.18

Cianetti, L., Panta, G.D. and Owen, C. (2025), “What is a “regime”? Three definitions and their implications for the future of regime studies”, Democratization, Vol. 32, Issue 8, https://doi.org/10.1080/13510347.2025.2483418. DOI: https://doi.org/10.1080/13510347.2025.2483418

Davis, M.M. (1909), Psychological interpretations of society, Columbia University, New York.

Demianenko, B. and Demianenko, V. (2018), “Putinizm yak riznovyd avtorytarnoho politychnoho rezhymu” [Putinism as a variety of an authoritarian political regime], Naukovi zapysky, Vol. 2 No. 94 [in Ukrainian].

Domoroslyi, V.I. (2021), Osnovy demokratii (dlia studentiv nespetsialnykh fakultetiv usikh form navchannia): Navchalnyi posibnyk, [Fundamentals of democracy for students of non-specialized faculties of all forms of study: Study guide], VVTs “Vizavi”, Uman [in Ukrainian].

Duckitt, J. (2020), “Authoritarianism: Conceptualization, research, and new developments”, in Osborne, D. and Sibley, C.G. (eds.) The Cambridge Handbook of Political Psychology, Cambridge University Press.

Easton, D. (1957), “An Approach to the Analysis of Political Systems”, World Politics, Vol. 9, Issue. 3, https://doi.org/10.2307/2008920. DOI: https://doi.org/10.2307/2008920

Fish, M.S. (2017), “The Kremlin Emboldened: What is Putinism?”, Journal of Democracy, Vol. 28, No. 4, Johns Hopkins University Press. DOI: https://doi.org/10.1353/jod.2017.0065

Gudkov, L. (2009), “Priroda "putinizma"‘ [The nature of "Putinism"], Vestnik obshchestvennogo mneniia: Dannye. Analiz. Diskussii, Vol. 101, No. 3 [in Russian].

Hadjar, A. and Boehnke, K. (2017), ”Authoritarianism”, in Stein, J. (ed.) Reference Module in Neuroscience and Biobehavioral Psychology, Amsterdam: Elsevier, https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809324-5.05481-X. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809324-5.05481-X

Holovatyi, M.F. (2011), Demokratiia: istoriia, teoriia, praktyka: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv ta aspirantiv-politolohiv [Democracy: history, theory, practice: study guide for university students and postgraduate political scientists], DP “Vydavnychyi dim "Personal"” [in Ukrainian].

Hurak, I. and Tsependa, I. (2021), “Novi tendentsii u vnutrishnii ta zovnishnii politytsi putinskoi Rosii na pochatku XXI st. (Chastyna 1)” [New trends in the domestic and foreign policy of Putin’s Russia at the beginning of the 21st century (Part 1)], Modern Historical and Political Issues, No. 44, https://doi.org/10.31861/mhpi2021.44.64-77 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31861/mhpi2021.44.64-77

Hurak, I. and Tsependa, I. (2022), “Novi tendentsii u vnutrishnii ta zovnishnii politytsi putinskoi Rosii na pochatku XXI st. (Chastyna 2)” [New trends in the domestic and foreign policy of Putin’s Russia at the beginning of the 21st century (Part 2)], Modern Historical and Political Issues, No. 45, https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.57-70 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.57-70

Hurak, I. F., Derevianko, S. M. and Boichuk, O. I. (2023), “Formuvannia v Rosii avtotytarnoho, antyzakhidnoho rezhymu ta reaktsiia providnykh mizhnarodnykh aktoriv” [Formation of an authoritarian, anti-Western regime in Russia and the reaction of leading international actors], Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, (41), https://doi.org/10.32782/apfs.v041.2023.22 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/apfs.v041.2023.22

Komin, M. (2024), Late-stage Putinism: The war in Ukraine and Russia’s shifting ideology, European Council on Foreign Relations (ECFR), London.

Kondratenko, O. and Lytovchenko, V. (2023), “Riven suspilnoi pidtrymky putinskoho rezhymu na tli viiny rosiiskoi federatsii proty ukrainy” [The level of public support for the Putin regime against the background of the Russian Federation’s war against Ukraine], Acta de Historia & Politica: Saeculum XXІ, No. 6, https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.026 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.026

Koval, I. and Kyslyak, L. (2022), “Rashyzm yak heneza putinizmu” [Rashism as the genesis of Putinism], Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.-politoloh. studii, Issue. 42, https://doi.org/10.30970/PPS.2022.42.31 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2022.42.31

Laqueur, W. (2015), Putinism: Russia and Its Future with the West, Thomas Dunne Books, New York.

Lara, F. D. (2015), “Shcho take putinizm?” [What is Putinism?], Ukrainskyi tyzhden, No. 11 (383) [in Ukrainian].

Maiorov, M. (ed.) (2023), Rashyzm – tse…: informatsiino-prosvitnytske vydannia [Rashism – is…: information and educational publication], Drukarnia “Litera”, Kyiv [in Ukrainian].

Menkiszak, M. (2023), “Rosja: na wojnie” [Russia: At War], in Rocznik Strategiczny 2022/23. Przegląd sytuacji politycznej, gospodarczej i wojskowej w środowisku międzynarodowym Polski, Vol. 28, Warsaw: Wydawnictwo Naukowe Scholar.

Migranyan, A. (2004), “What is “Putinism”?”, Russia in Global Affairs, No. 2, April/June, Available at: https://eng.globalaffairs.ru/articles/what-is-putinism/ (Accessed: 17 January 2026).

Petrażycki, L. (1959), Teoria prawa i państwa w związku z teorią moralności, Translated by J. Lande, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.

Petrażycki, L. (1968), Wstęp do nauki polityki prawa, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.

Piontkovsky, A. (2000), “Putinizm kak vysshaia i zakliuchitelnaia stadiia banditskogo kapitalizma v Rossii” [Putinism as the highest and final stage of bandit capitalism in Russia], Yabloko, 11 January, available at: https://www.yabloko.ru/Publ/Book/Fire/fire_002.html (accessed: 15 January 2026) [in Russian].

Podolak, M. and Żmigrodzki, M. (2007), “System polityczny i jego klasyfikacje”, in Żmigrodzki, M. and Dziemidok-Olszewska, B. (eds.) Współczesne systemy polityczne, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.

Safire, W. (2000), “Putinism Looms”, The New York Times, 31 January, available at: https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/library/opinion/safire/013100safi.htm (accessed: 15 January 2026).

Skrypniuk, O.O. (2022), “"Putinizm" yak riznovyd avtorytarnoho rezhymu” ["Putinism" as a variety of an authoritarian regime], Pravova derzhava, Issue 33, https://doi.org/10.33663/1563-3349-2022-54-69 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.33663/1563-3349-2022-54-69

Syniak, Ya. and Kritsak, I. (2017), “Putinizm yak riznovyd derzhavno-politychnoho rezhymu ta suspilnyi fenomen. Vplyv suchasnykh transformatsiinykh protsesiv na pravovu svidomist naselennia” ["Putinism" as a variety of a state-political regime and a social phenomenon. The impact of modern transformational processes on the legal consciousness of the population], Mezhdunarodnyi nauchnyi zhurnal “Verkhovenstvo prava”, No. 1 [in Ukrainian].

Sytnyk, O. and Zubkovych, O. (2024), “Pereosmyslennia vytokiv rosiiskoukrainskoi viiny pochatku XXI stolittia” [Rethinking the origins of the Russian-Ukrainian war at the beginning of the 21st century], Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia Istoriia, Spetsvypusk [in Ukrainian].

Syzdykov, A., Sarsenova, S., Babajanyan, Y., Voznyak, O., Bexultanova, R., Kudiyarova, U. and Dautbaeva-Mukhtarova, A. (2016), “Towards the Concept of the Political System”, IEJME – Mathematics Education, Vol. 11, No. 7.

Tosti, G. (1897), “The Sociological Theories of Gabriel Tarde”, Political Science Quarterly, Vol. 12, No. 3, https://doi.org/10.2307/2139668. DOI: https://doi.org/10.2307/2139668

Ukrainska pravda (2021), “Putin nazval razval SSSR "raspadom istoricheskoi Rossii" i vspomnil, kak taksoval” [Putin called the collapse of the USSR the "disintegration of historical Russia" and recalled how he worked as a taxi driver], 13 December, available at: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2021/12/13/7317179/ (accessed: 16 January 2026) [in Ukrainian].

Wasiuta, O. and Wasiuta, S. (eds.) (2022), “Raszyzm” [Rashism], in Encyklopedia bezpieczeństwa [Security Encyclopedia], Vol. 5, Wydawnictwo Libron, Kraków. DOI: https://doi.org/10.15804/npw20223302

Yakubova, L.D. (2023), Rashyzm: Zvir z bezodni [Rashism: The Beast from the Abyss], Akademperiodyka, Kyiv, https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.484.318 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.484.318

Zaitsev, O. and Pavlyshyn, A. (2022), “Putinizm – kontrolnyi postril u holovu Rosii” [Putinism – a control shot to the head of Russia], Lokalna istoriia, 11 March, Available at: https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/putinizm-kontrolnii-postril-u-golovu-rosiyi/ (Accessed: 14 January 2026) [in Ukrainian].