Суб’єктивність пам’яті: крізь призму американських та німецьких мемуарів доби Першої світової війни
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.297-305Ключові слова:
суб’єктивність пам’яті, індивідуальна пам'ять, носій пам’яті, мемуарні джерела, Перша світова війна, реваншизмАнотація
У статті здійснено аналіз суб’єктивності мемуарів, як історичного джерела на прикладі мемуарної літератури військових, політичних та громадських діячів США та Німецької імперії періоду Першої світової війни. Виходячи зі змістовного компоненту досліджених мемуарів, автор визначає вплив низки фактор, які впливають на їх суб’єктивність: особиста позиція автор та його політичні вподобання; належність до певної політичної чи військової фракції; результатів Першої світової війни для країни, до якої належав автор та його особисто; бажання залишитися в пам’яті нащадків у позитивному ключі. При цьому, коли одні автори акцентують увагу на внеску власної персони, інші у своїх мемуарах звертають більше увагу на власне оточення, тим самим виступаючи ще й свого роду хроністами. Автором статті здійснено класифікацію мемуарів в залежності від посад та позицій авторів, визначено ключову позицію та тематику, яку намагався донести автор мемуарів.
Посилання
Arkhiv polkovnika Khauza. Izbrannoe: v 2-kh t. (2004), per. s angl. N. Kotova, AST, Moskva. T. 1, 602 s.
Byukenen D. U. (1924). Memuari diplomata. Gosvoenizdat, Belgorod, 312 s.
Vilgelm II (1923). Memuari. Sobitiya i lyudi. 1878-1918, per. s nem. D. Triusa, Izdatelstvo
L. D. Frenkel, Moskva-Peterburg, 178 s.
Georgieva N. (2012), “Memuari kak fenomen kulturi i istoricheskii istochnik”. Vestnik RUDN, № 1, s. 126-127.
Gindenburg P. (2013), Iz moej zhizni, red.: E. Seredenko, V. Telicyn ; avt. predisl. i komment. V. Telicyn, Principium, Moskva, 334 s.
Lyudendorf E. (2014) Moi vospominaniya o voine 1914-1918 gg., per. s nem. A. Svechina, Veche, Moskva, 704 s.
Rokfeller Dzh. (2014) Memuari, Alpina Pablisher, Moskva, 216 s.
Tirpits fon A. (2014) Vospominaniya, per. s nem., primechaniya V. Ya. Golanta, Veche, Moskva, 448 s.
Tregubenko I. A. (2013) Istoricheskaya pamyat v kontekste subektivnoi kartini zhiznennogo puti lichnosti : avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. psikh. nauk : spets. 19.00.01 Obshchaya psikhologiya, psikhologiya lichnosti, istoriya psikhologii, Sankt-Peterburg, 20 s.
Ford H. (2015) Moie zhyttia ta robota, Nash format, Kyiv, 384 s.
Assmann A. (2002), “Vier Formen von Erinnerung”. Forum Ethik Streitkultur, № 12, s. 183‑190.
Brewer W.F. (1986), “What is autobiographical memory?”, Autobiographical memory, DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511558313.006
p. 25-49.
Bryan W. (1914) The price of a soul, Funk & Wagnalls company, New York, London, 72 p.
Frye N. (2003) Anatomy of criticism, Princeton University Press, New Jersey, 404 p.
Gerard J. (1917) My Four Years in Germany, George H. Doran company, New York, 364 p.
Gerard J. (1918) Face to Face with Kaiserism, George H. Doran company, New York, 380 p.
Hunt E. (1916) War Bread: A Personal Narrative of the War and Relief in Belgium, Holt, New York, 374 p.
Pershing J. (1931) My Experiences in the World War, Frederick A. Stokes Company, New York, Vol. І, 400 p., Vol. II, 436 p.
Roosevelt T. (2004) Letters and Speeches, Library of America, New York, 915 p.
The Life and Letters of Walter H. Page. In 2 Volume (1922), by B.J. Hendrick, Doubleday, Page & Company, New York, Vol. 1., 436 p.
The Life and Letters of Walter H. Page. In 2 Volume (1923), by B.J. Hendrick, Doubleday, Page & Company, New York, Vol. 2, 476 p.
Wilson Woodrow, 1856-1924 Presidential Library & Museum staff. Woodrow Wilson Presidential Library Wilson Papers. Series 3. Foreign policy of Woodrow Wilson's. Box 1. World War I. Folder 13. Documents on the Underwater War, 897 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Hennadii Kazakov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
