Використання середньовічного минулого в Російській Федерації: Володимир Святий, «Свята Русь» та російсько-українська війна

Олександр Филипчук

doi:10.31861/mhpi2022.46.42-50

Автор(и)

Олександр Филипчук Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0001-5185-1743

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2022.46.42-50

Ключові слова:

історична політика, російсько-українська війна, «Свята Русь», князь Володимир Святий

Анотація

У статті розглядається використання середньовічного минулого у російській історичній політиці напередодні та під час російсько-української війни. У першій частині цієї роботи аналізується роль середньовічного минулого, на прикладі середньовічної Русі, для різних етапів агресії РФ щодо України. Визначено, що перетворення середньовічної Русі на заповідник міфів має тривале підґрунтя в становленні історичної політики РФ упродовж 1991–2014 рр. та включає активне використання кількох вкрай архаїчних концептів («Руський світ», «Руська земля» та «Свята Русь»). Порівнюючи їх вжиток відповідно до визначених етапів історичної політики, доводимо, що впровадження концепту «історичної Росії» активізувалося з початком російсько-української війни. У межах цього порушується питання залучення образу середньовічного князя Володимира Святого як для знаходження «історичної Росії», так й для формування історичної політики після 2014 року. Констатовано, що впровадження цього образу середньовічного князя стало новою іконою концепту «Святої Русі». У другій частині простежено піднесення та падіння концепту «Свята Русь» для історичної політики РФ. Встановлено, що з початком російсько-української війни «Свята Русь» поступово виходить із вжитку через неможливість обґрунтування легітимізації війни у межах цієї парадигми. Натомість, недавні спроби патріарха Кирила врятувати цей архаїчний концепт за допомогою псевдо-візантійської риторики не мали успіху.

Біографія автора

Олександр Филипчук , Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України

Посилання

Bezanson, A. (2017). Sviata Rus, per. z frants. T. Marusyka. Kyiv, Klio. 112 p.

Melnicova, E. (2012) Drevnyaya Rus i srednekovaya Evropa: vozniknovenie gosudarstv. Materialyi konferentsii. Moskva, IVI RAN, 2012. 358 p.

Kirpichnikov, A.N; Sarabyanov, V.D. (2003). Staraya Ladoga. Drevnyaya stolitsa Rusi. Sankt-Peterburg, Izdatelstvo Slaviya. 184 p.

Smolii, V. (2022). Perelom: Viina Rosii proty Ukrainy u chasovykh plastakh i prostorakh mynuvshyny. U 2-kh kn., za red. V. Smoliia. Kyiv, Instytut istorii Ukrainy. 802 p.

Ukaz Prezydenta Ukrainy №668/2008 Regym dostupu: https://www.president.gov.ua/ documents/6682008-7760 (Data peregljadu – 11.11.2022).

Shenk, F. (2007). Aleksandr Nevskiy v russkoy kulturnoy pamyati: Svyatoy, pravitel, natsionalnyiy geroy (1263-2000). Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 619 p.

Shumylo, S. (2022). «Pravoslavnyi shakhidyzm» ta neozychnytska teolohiia viiny moskovskoho patriarkha Kyryla Regym dostupu: https://www.radiosvoboda.org/a/kyrylo-hundyayev-russkyy-myr-ideolohiya-viyny/32054793.html (Data peregljadu – 11.11.2022).

BBC. Regym dostupu: https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/11/141110_ putin_on_history_ukraine_vc. (Data peregljadu – 11.11.2022).

Coleman, H. (2018). From Kiev Across All Russia: The 900th Anniversary of the Christianization of Rus’ and the Making of a National Saint in the Imperial Borderlands. Ab Imperio 4, pp. 95–129. DOI: https://doi.org/10.1353/imp.2018.0094

Dzerkalo Tyzhnia. Regym dostupu: https://zn.ua/ukr/WORLD/bilya-moskovskogo-kremlya-vstanovili-pam-yatnik-kiyivskomu-knyazyu-volodimiru-223608_.html (Data peregljadu – 11.11.2022).

Evans R.J.W. (ed.) (2011). The Uses of the Middle Ages in Modern European States History, Nationhood and the Search for Origins. Palgrave Macmillan. 296 p.

Franklin, S; Shepard, J. (1996). The emergence of Rus 750–1200. Longman History of Russia. London-New York, Longman. 450 p.

Geary, P. (2002). The Myth of Nations: The Medieval Origins of Europe. Princeton, N.J., Princeton University Press. 200 p.

Griffin S. (2020). Putin’s Medieval Weapons in the War against Ukraine. Studies in Medievalism XXIX. pp. 13-20. DOI: https://doi.org/10.1515/9781787448957-005

Halperin, Ch. (2022). The Rise and Demise of the Myth of the Rus’ Land. Leeds, Arc Humanities Press DOI: https://doi.org/10.17302/BME-9781802700565

Istorychna Pravda. Regym dostupu: https://www.istpravda.com.ua/short/2021/07/13/159826/ (Data peregljadu – 11.11.2022).

Khapaeva, D. (2017). Neomedievalism as a Future Society: The Case of Russia, The Year’s Work in Medievalism 32. Regym dostupu: https://sites.google.com/site/theyearsworkinmedieval ism/all-issues/32-2017(Data peregljadu – 11.11.2022). DOI: https://doi.org/10.1080/10463356.2017.11884187

Relihiyna Pravda. Regym dostupu: https://religionpravda.com.ua/?p=83831 (Data peregljadu – 11.11.2022).

Suslov, M. (2014). Holy Rus: The Geopolitical Imagination in the Contemporary Russian Orthodox Church. Russian Politics and Law 52.3, pp. 67–86. DOI: https://doi.org/10.2753/RUP1061-1940520303

Television news service (TSN). Regym dostupu: https://tsn.ua/svit/cya-zhertva-zmivaye-vsi-grihi-patriarh-kirilo-zayaviv-scho-mobilizovani-yaki-zaginut-v-ukrayini-potraplyat-do-rayu-2165866.html (Data peregljadu – 11.11.2022).

The UNIAN news agency.Regym dostupu: https://www.unian.net/world/363352-medvedev-sdelal-den-krescheniya-rusi-gosudarstvennyim-prazdnikom.html ((Data peregljadu – 11.11.2022).

Ukrainska Pravda. Regym dostupu: https://www.pravda.com.ua/news/2016/11/4/7125774/. (Data peregljadu – 11.11.2022).

Utz, R. (2017). Medievalism is a Global Phenomenon: Including Russia. The Year’s Work in Medievalism 32. Regym dostupu: https://sites. google.com/site/theyearsworkinmedievalism/all-issues/32-2017(Data peregljadu – 11.11.2022).

Velychenko, S. (2015). Medieval Myths and the Imaginary “Kievan Origins” of Russia. Yuvileinyi zbirnyk na chest profesora Pavla-Roberta Magochiia. Uzhhorod, Vydavnytstvo V. Padiaka. pp. 587-595.

Wood, I (2016). The Moderns Origins of the Early Middle Ages. Oxford, Oxford University Press. 374 c.