Етика публікацій
Політика журналу «Історико-політичні проблеми сучасного світу» у сфері публікаційної етики спирається на рекомендації і стандарти Комітету з етики наукових публікацій (The Committee on Publication Ethics – COPE, Great Britain), які, починаючи з 1997 р., набули міжнародного розголосу і значення. Ми, редактори, видавці та автори, керуємось у процесі створення, розповсюдження та використання наукових публікацій системою загальноприйнятних норм професійної поведінки у взаєминах авторів, рецензентів, редакторів, видавців та читачів. Більш того, ми виходимо у цих взаєминах з принципів дотримання доброчесності, довіри між зацікавленими сторонами та участі у разі необхідності у публічних дебатах.
- Керівні принципи при випуску статей.
1.1. Дотримання видавничої етики редакційною колегією.
1.2.Дотримання керівних принципів при відхиленні статей із врахуванням прав автора.
1.3. Підтримка цілісності академічного письма.
1.4. Запобігання нанесення збитку інтелектуальним і етичним нормам при наявності комерційних інтересів.
1.5. Готовність публікувати виправлення, розʼяснення, відхилення і вибачення, якщо таке буде необхідно.
1.6. Запобігання публікації плагіату і шахрайських даних.
- Етичні зобов’язання редакційної колегії «Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія»
2.1. Рішення щодо публікації. Редактор журналу несе відповідальність за рішення, які зі статей, наданих журналу, повинні бути опубліковані. Перевірка роботи на актуальність теми та її значення для дослідників і читачів завжди мають бути основними чинниками, що впливають на рішення про публікацію статті. При цьому рішення редактора має ґрунтуватися на положеннях закону, що забороняє порушення авторських прав і плагіат, а також керуватися політикою редакційної колегії журналу. Редактор радиться з іншими членами редакційної колегії щодо відповідності тих чи інших авторських матеріалів вимогам.
2.2. Принципи чесної гри. Редактор та редколегія оцінюють рукописи за їх інтелектуальним змістом, незалежно від раси, статі, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або ж політичних поглядів автора.
2.3. Конфіденційність. Редактор і всі співробітники редакції не мають права розкривати інформацію щодо наданих робіт нікому, крім самого автора /авторів, рецензента, інших редакційних консультантів і, за необхідності, видавця.
2.4. Розкриття інформації та конфлікт інтересів.
Неопубліковані матеріали, розкриті в поданій роботі, не повинні використовуватися при будь-якому дослідженні редактора, рецензентів чи будь-якої іншої інформованої особи без письмової згоди авторів. Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистої вигоди. Редактор має заявити про самовідвід (доручити заступнику редактора або іншому члену редколегії зайнятися розглядом рукопису замість нього) щодо розгляду рукопису, у звʼязку з яким він має конфлікт інтересів в результаті конкурентних відносин, співробітництва чи інших відносин і звʼязків з одним з авторів. Редактор вимагає від усіх учасників процесу розкриття відповідних конкуруючих інтересів та публікації поправок, якщо конфлікт інтересів буде виявлений після публікації. За необхідності повинні бути вжиті інші відповідні заходи, такі як публікація спростування або вибачення.
- Принципи професійної етики в діяльності редактора.
3.1. Редактор у своїй діяльності керується наступним:
- приймає рішення про публікацію матеріалів, виходячи з таких критеріїв: відповідність рукописи тематиці журналу; актуальність, новизна і наукова значимість представленої статті; ясність викладу; достовірність результатів і релевантність висновків. Отже, якість дослідження та його актуальність є основою для рішення про публікацію;
- вживає всіх можливих заходів для забезпечення високої якості публікованих матеріалів і захисту конфіденційності персональної інформації;
- враховує рекомендації рецензентів при прийнятті остаточного рішення про публікацію статті або інших поданих матеріалів;
- обґрунтовує своє рішення / рішення редколегії в разі прийняття або відхилення статті;
- надає автору рецензованого матеріалу можливість для обґрунтування своєї дослідницької позиції;
- дотримується свободи вислову думок, котрі однак не мають суперечити гуманістичним підходам і принципам;
- виключає вплив інтересів бізнесу або політики на прийняття рішень про опублікування матеріалів.
3.2. Редактор не допускає до публікації матеріали, якщо є достатньо підстав вважати, що вони є плагіатом.
3.3. Редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації вживати усіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.
3.4. Ні редактори, ні редакційна колегія не відповідають за висловлені авторами думки, погляди та зміст опублікованих рукописів у журналі. Оригінальність, коректура рукописів та помилок є виключною відповідальністю окремих авторів.
Експертний огляд є обов'язковим кроком у прийнятті редакційних рішень та, якщо необхідно, у вдосконаленні статті через редакційні повідомлення з автором.
- Етичні принципи, якими керується автор (колектив авторів) наукової публікації.
Автор (або колектив авторів) при подачі матеріалів в науковий журнал, усвідомлюючи, що несе первинну й особисту відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, дотримується наступного:
4.1. Автор/автори наукової статті чи будь-якого іншого матеріалу повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Явно помилкові, сфальсифіковані чи скомпільовані матеріали неприйнятні.
4.2. Автор/автори гарантують, що результати дослідження, викладені у наданому рукопису повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обовʼязковим зазначенням автора та першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або привласнення прав на результати чужих досліджень, неетичні і неприйнятні. Наявність запозичення без посилання буде розглядатися редакційною колегією як плагіат. Наводячи відповідні факти,не допускати фабрикації і фальсифікації даних.
4.3. Автор/автори мають в ідеалі оволодівати навичками академічного письма, тобто риторикою і композицією написання наукових статей, подаючи власні думки та аргументацію, наскільки можливо, у гранично точній та ясній текстовій формі.
4.4. Автор/автори повинні наводити у рукопису тільки достовірні факти і відомості; надавати достатню кількість інформації для перевірки і повторення експериментів іншими дослідниками, а також не використовувати інформації, отриманої в приватному порядку, без відкритого письмового дозволу.
4.5. Не допускати дублювання публікацій (в супровідному листі автор повинен вказати, що робота публікується вперше). Якщо окремі елементи рукопису були раніше опубліковані, автор зобовʼязаний послатися на більш ранню роботу, акцентуючи відмінності нової роботи від попередньої.
4.6. Автор/автори не повинні надавати до журналу рукопис, який був відправлений в інший журнал і знаходиться на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.
4.7. Необхідно визнавати внесок всіх осіб, що так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження.
4.8. Автор/автори мають дотримуватися етичних норм, виступаючи з критикою або зауваженнями щодо досліджень третіх осіб.
4.9. Співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які зробили істотний внесок у проведення дослідження.
4.10. Автор/автори мають виявляти повагу до роботи редколегії і рецензентів й усунути зазначені недоліки або ж аргументувати власну авторську позицію.
4.11. Автор/автори повинні представляти і оформляти рукопис згідно з прийнятими у журналі правилами.
- Етичні принципи в діяльності рецензента.
Рецензування є обов’язковим кроком у прийнятті редакційних рішень та, якщо необхідно, у вдосконаленні статті через редакційні повідомлення з автором. Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає у виконанні наступних принципів:
5.1. Рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.
5.2. Рецензент виходить з того, що рукописи є інтелектуальною власністю авторів і відносяться до відомостей, що не підлягають розголошенню. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви рецензента про недостовірність або фальсифікації матеріалів, викладених в статті.
5.3. Рецензент звертає увагу редколегії на істотну або часткову подібність оцінюваної рукописи з будь-якої іншої роботою, а також факти відсутності посилань на окремі положення, висновки чи аргументи, раніше опубліковані в інших роботах цього або інших авторів. При цьому рецензент має зазначити відповідні опубліковані роботи, які не процитовані в статті.
5.4. Рецензент зобовʼязаний давати обʼєктивну й неупереджену оцінку викладеним результатам дослідження і виносити рішення на підставі конкретних фактів, аргументуючи власну позицію щодо рецензованих матеріалів. Персональна критика автора неприйнятна.
5.5. Зауваження та побажання рецензента мають бути обʼєктивними і принциповими, спрямованими на підвищення наукового рівня рукопису.
5.6. Рецензенти не мають права використовувати у власних інтересах знання про зміст роботи до її опублікування.
5.7. Рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути обʼєктивним, наприклад, в разі конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування.
5.8. Рішення рецензентів є єдиним інструментом для публікації в журналі та будуть остаточними.
- Принципи професійної етики в діяльності видавця.
У своїй діяльності видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що спричиняє необхідність проходження наступним основоположним принципам і процедурам:
6.1. Підтримувати редколегію журналу в розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами або видавцями, якщо це сприяє виконанню обовʼязків редакторів.
6.2. Забезпечувати конфіденційність отриманої від авторів публікації і будь-якої інформації до моменту її опублікування.
6.3. Бути завжди готовим опублікувати виправлення, розʼяснення, спростування і вибачення, коли це необхідно.
6.4. Надавати редакції журналу можливість виключення публікацій, що містять плагіат і недостовірні дані.
6.5. Стаття, в разі прийняття до публікації, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.
6.6. Розміщувати інформацію про фінансову підтримку дослідження, якщо автор додає таку інформацію до статті.
6.7. Погоджувати з автором, коректуру видавництва що вноситься до статті.
6.8. Не затримувати випуск журналу.
- Запобіжники порушень.
7.1. У ситуації, яка може виникати у звʼязку із порушенням публікаційної етики з боку редактора, автора або рецензента, потрібне обовʼязкове розслідування. Це поширюється як на опубліковані, так і неопубліковані матеріали у журналі. Редакційна колегія буде вимагати пояснення, без залучення осіб, які можуть мати конфлікт інтересів з однією зі сторін.
7.2. Якщо матеріал, що містить значні неточності, був опублікований, він повинен бути негайно виправлений у формі, доступній для читачів і систем індексування.
