Аспект функції впливу мовної гри у політичному дискурсі
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.173-179Ключові слова:
політичний дискурс, комунікативні закони, мовна гра, функції впливу, політичне маніпулюванняАнотація
У статті проаналізовано комунікацію політичного дискурсу. Підкреслено те, що політики, не дотримуючись основних комунікативних законів, порушують принципи спілкування, встановлюючи власні нововведені правила мовної гри. Проаналізовано структурний логічний ланцюжок політичної комунікації: інтенція – стратегія – тактика – засоби реалізації. Розглянуто інтенцію мовної гри як точку активізації когнітивно-комунікативної діяльності для досягнення цілей у спроєктованих стратегіях і тактиках політиків. Природа інтенції зумовлює застосування засобів реалізації лінгвопрагматичного потенціалу функцій мовного впливу: прохання, спонукання, наказ, переконання. Зосереджено увагу на застосуванні політиками мовних засобів для маніпулювання в політичному дискурсі. Відзначено важливість застосовування лексем сильного впливу, вдалих фразеологізмів та метафор, які ефектно створюють шарм каламбурного характеру промови й викристалізовують репрезентативний образ політика.
Посилання
Batsevych F. (2007), Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii, Kyiv, Dovira.
Vithenshtain L. (1995), Tractatus logico-filosoficus. Filosofski doslidzhennia, Kyiv, Osnovy, available at : www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html (data zvernennia 15.07.2020).
Vythenshtein L. (1985), Fylosofskye yssledovanyia. Novoe v zarubezhnoi lynhvystyke, Vypusk XVI, Moskva, Prohress, pp. 79-128.
Habermas Yu. (1996), Komunikatyvna diia i dyskurs – dvi formy povsiakdennoi komunikatsii, Pereklad z nimetskoi Sytnychenko L., Pershodzherela komunikatyvnoi filosofii, Kyiv, Lybid, pp. 84-90.
Hamova H. (2007), “Dilove spilkuvannia i movlennieva diialnist“, Suchasna pedahohichna rytoryka, teoriia, praktyka, mizhpredmetni zviazky, Zbirnyk naukovykh prats za materialamy naukovoho seminaru, in Kosmeda T. (ed.), Lviv, PAIS, pp. 34-45.
Kochubei L. (2008), Vyborchi tekhnolohii, Kyiv, Ukrainskyi tsentr politychnoho menedzhmentu.
Poichenko A. (1996), Polityka: teoriia i tekhnolohii diialnosti, Kyiv, Instytut natsionalnykh vidnosyn i politolohii.
Levenets Yu. (holova redkolehii), Shapoval Yu. (zastupnyk holovy) (2011), Politychna entsyklopediia, Kyiv, Parlamentske vydavnytstvo.
Rybak I. (2012), “Informatsiino-komunikatyvni vymiry suchasnoho politychnoho manipuliuvannia“, Derzhava i pravo: zbirnyk naukovykh prats, Yurydychni i politychni nauky. Vypusk 57. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy, pp. 565-572.
Sossiur, Ferdinan de (1998), Kurs zahalnoi linhvistyky, Pereklad z frantsuzkoi Korniichuk A, Tyshchenko K., Kyiv, Osnovy.
