Концептуальні проблеми формуваня міжнародного і світового порядку

Анотація

Проблема формування нового міжнародного порядку пов’язана з низкою взаємопов’язаних питань: зміна ролі держави на міжнародній арені, посилення недержавних учасників міжнародних відносин, вплив глобалізаційних процесів на політичну, економічну та культурні сфери, взаємозалежність тощо. Метою статті є формування цілісного уявлення про формування нового міжнародного порядку в контексті глобальних міжнародних політичних трансформацій, а такожі визначення різниці між міжнародним та світовим порядком. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові методи та методологічні підходи до осмислення процесу трансформації міжнародного порядку. В основу дослідження покладені методологічні принципи системного підходу, що дає можливість вивчати міжнародний порядок як комплекс відносин між основними суб’єктами: державами, міжнародними організаціями та транснаціональними акторами. Встановлено, що наукова категорія «міжнародний порядок» необхідно відрізняти від «світового порядку». Враховуючи інституціональні основи між державами «міжнародний порядок» цілком може існувати без наявності світового порядку. Під «міжнародним порядком» розуміємо структуру взаємозв’язків, що ґрунтується на системі норм і правил, вироблених світовим співтовариством, і регулює міждержавні відносини у взаємодії з іншими учасниками міжнародної системи. Натомість «світовий порядок» – устрій, заснований на відмові держав від абсолютного суверенітету, дотриманні норм міжнародного права, забезпеченні прав людини, спільному виробленні механізмів колективного вирішення глобальних проблем людства і демократизації міжнародної системи. «Міжнародний порядок» може перейти в якісно новий стан «світового» коли до процесу порядкоутворення залучатимуться всі без винятку міжнародні актори, а взаємини між ними регулюватимуться єдиними для всіх нормами та правилами на основі критеріїв, що відповідатимуть потребам усіх учасників міжнародних відносин. Державоцентрична вертикальна модель управління міжнародним порядком із часом поступається місцем інституційній, в якій провідну роль відіграють міжнародні організації.