Українські наукові товариства в інтелектуальному просторі кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Анотація

У статті досліджено створення «Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові» та «Українського наукового товариства у Києві». Розкрито напрями їх діяльності, які забезпечили їм входження до світового академічного співтовариства. Особлива увага приділена ролі М. Грушевського в утвердженні науково-академічних основ функціонування українських наукових товариств. Доведено, що в ХІХ ст. наука стала майже світоглядним монополістом, який формував не лише природничо-космологічний сегмент світогляду людей, а й таке розуміння дійсності, яке наштовхувало на формування соціально-економічних і політичних стратегій її реформування чи навіть революційного перетворення. Встановлено, що ця установка імпонувала українській національній інтелігенції. У висновках наголошується, що заснування наукових інституцій сприймалося інтелектуалами пригнічених націй як засіб національно-культурного визволення, позиціонування своїх націй у колі цивілізованих народів. Переконлива об’єктно-предметна спрямованість наукових видань НТШ та УНТ зумовила їх визнання академічним світом. Імперативне дотримання українськими товариствами академічних параметрів діяльності сформувало їх функціональні еквівалентності з академіями наук, що сприяло інкорпорації цих товариств у світовий науковий простір, налагодженню діалогу з культурою і наукою Європи. Наукова репутація українських товариств підтверджується членством у них низки видатних закордонних учених.

Ключові слова: Інтелектуальний простір, наукові товариства та комунікації, академія, М. Грушевський