Формування концепцій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки

Анотація

В даній статті використовуючи емпіричний доробок провідних західних соціологів, філософів та психологів аналізується формування теорій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки і поведінки населення. Зосереджена увага на причинах зміни парадигми вивчення масової комунікації, а саме чому концепція «магічної кулі» була визнана помилковою та увага науковців в даний хронологічний проміжок часу зосередилась на парадигмі обмежених ефектів мас медіа. Продемонстровано як крізь призму теорії двоступеневого впливу (лідерів думок), когнітивного дисонансу та зміни установок проявлялися механізми впливу медіа з метою маніпуляції поведінкою аудиторії. Доведено, що медіа володіли обмеженим впливом тому, що населення в силу неоднорідності суспільства здійснювали свій вибір під впливом «лідерів думок», які управляли масовою аудиторією і засобами інформації. Актуалізовано той факт, що в сучасних умовах вибірковий вплив не втрачає свого значення, адже люди через величезну кількість інформації не мають можливості аналізувати і переосмислювати усі джерела, тому це породжує нові форми маніпуляції та сприяє поширенню дезінформації у нових формах і проявах. В США та країнах Західної Європи науково-технічний прогрес, теоретико-практичні досягнення у сфері соціології, психології, теорії управління і менеджменті, а також процеси інформатизації серйозним чином вплинули на розвиток наукового аналізу громадської думки. Саме в цей час відбувається формування нової журналістики, яка започаткувала перехід американських ЗМІ до використання нових концепцій масової комунікації – парадигми обмежених ефектів мас медіа та моделі двоступеневого впливу, яка передбачає, що саме лідери думок є вирішальним джерелом політичної інформації. Підкреслено, що саме в 40-60-х рр. ХХ століття під впливом науково-технологічного прогресу, збільшення ролі і значення ЗМІ, підвищення рівня освіченості населення відбувається формування концепцій масової комунікації, теорії і практики піару та розвиток наукового аналізу громадської думки.