Місцевий референдум в Україні: демократія vs. маніпулювання (case study Чернівецької громади)

Євгенія Юрійчук; Єгор Гринишин

doi:10.31861/mhpi2023.47.279-288

Автор(и)

Євгенія Юрійчук Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-5288-4827
Єгор Гринишин Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.279-288

Ключові слова:

місцевий референдум, маніпулювання, референдна культура, політичні технології, місцеве самоврядування, Україна

Анотація

У статті розглянуто інститут місцевого референдуму як ефективний інструмент безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні, покликаний вирішувати проблемні питання територіальної громади, формувати референдну культуру виборців та надавати легітимність ухваленим рішенням. Референдну легітимацію прийнятих рішень проаналізовано через довіру до результату голосування та електоральну участь. У Чернівецькій громаді референдуми використовували, здебільшого, як демократичні інструменти ухвалення рішень шляхом опитування думки населення, хоча й траплялися випадки блокування його ініціювання, маніпулювання громадською думкою для забезпечення явки виборців за допомогою використання технології паралелей, технології усунення супротивників, як інструменту перешкоджання діяльності громадянського суспільства щодо висловлення недовіри місцевій раді. Констатовано, що в Україні тільки розпочинає формуватися місцева референдна культура, яка потребує детальнішого ознайомлення населення з можливостями цього інституту, популяризації місцевого референдуму та проведення інформаційних кампаній щодо його ефективності.

Біографії авторів

Євгенія Юрійчук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Доктор політичних наук, доцент, професор Кафедри політології та державного управління

Єгор Гринишин, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Магістрант публічного управління та адміністрування кафедри політології та державного управління

Посилання

Artemenko L. (2000), «Za krok do referendumu», Chernivtsi, 14 kvitnya 2000, s. 2. DOI: https://doi.org/10.1080/09507110009549152

ASS (2019), «Protest tryvaye: zhyteli Chornivky zvernutʹsya do Premʺyer-ministra Ukrayiny», 21 hrudnya, dostupno za: https://bit.ly/36ffHiH (data zvernennya – 18.01.2022).

ASS (2020), «Chornivku vklyuchyly do skladu Chernivetsʹkoyi OTH», ASS, 28 sichnya, dostupno za: https://bit.ly/3rMtEwF (data zvernennya - 18.01.2022).

Burkut, I. & Kolesnykov O. (2009), Vyborchi tekhnolohiyi: rehionalʹnyy dosvid, Bukrek, Chernivtsi.

Verkhovna rada Ukrayiny (2002), «Pro status deputata mistsevykh rad» : Zakon Ukrayiny vid 11 lypnya 2002 roku № 93-IV, Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, st. 290.

Vinnykova, N. (2019), Paradoksy politychnykh rishenʹ v epokhu postdemokratiyi, KHNU imeni V. N. Karazina, Kharkiv.

Hakman, S. Kruhlashov, A. Nechayeva-Yuriychuk, N. (2022), «Dosvid detsentralizatsiyi v Chernivetsʹkiy oblasti», Vlada ta upravlinnya, 9, ss. 105-121, dostupno za: http://cppk.cv.ua/406.php (data zvernennya – 26.04.2023).

Hrynyshyn, YE. S. (2022), «Problema vidpovidnosti proektu zakonu Ukrayiny «Pro mistsevyy referendum» suchasnym yevropeysʹkym standartam», Mediaforum : analityka, prohnozy, informatsiynyy menedzhment : zb. nauk. pratsʹ, 10, cs. 233-246, dostupno za: https://drive.google.com/ file/d/17xr4TWJwjPyWfq0zES6KBq 49Oxf8Y6sT/view?usp=sharing (data zvernennya – 31.2.2023).

Derzhavnyy arkhiv Chernivetsʹkoyi oblasti. f. 2926, op. 1, spr. 1-4.

Informator (2016), «Fedoruk Mykola Trokhymovych», 30 chervnya, dostupno za: https://bit.ly/3gIkpHN (data zvernennya – 13.01.2022).

Laboratoriya zakonodavchykh initsiatyv (2016) Dosvid zastosuvannya mistsevoho referendumu v Ukrayini yak skladovoyi mistsevoyi demokratiyi. Hromadsʹka ekspertna dopovidʹ. Kyyiv, dostupno za: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/pdfjoiner.pdf (data zvernennya – 29.01.2022).

Molodyy bukovynetsʹ (2000), «U Chernivtsyakh na referendumy zapytanʹ bude bilʹshe», 25 lyutoho – 2 bereznya.

Molodyy bukovynetsʹ (2011), «Initsiatory referendumu v Chernivtsyakh znovu zbyrayutʹ zbory», 12 travnya, dostupno za: https://bit.ly/3LsqMgx (data zvernennya - 12.01.2022). DOI: https://doi.org/10.1016/S1350-4789(11)70410-X

Molodyy bukovynetsʹ (2011), «Sud za pozovom initsiatyvnoyi hrupy tryvav 14 hodyn», 3 zhovtnya, dostupno za: https://bit.ly/3LCkWJE (12.01.2022).

Molodyy bukovynetsʹ (2011), «U Chernivtsyakh initsiyuvaly zbir pidpysiv na referendum pro nedoviru misʹkoyi rady», 8 kvitnya, dostupno za: https://bit.ly/3gLp37Q (data zvernennya – 12.01.2022).

Molodyy bukovynetsʹ (2011), «U Chernivtsyakh provely zbory proty referendumu z rozpusku misʹkrady», 29 zhovtnya, dostupno za: https://bit.ly/3JqSokb (data zvernennya - 12.01.2022).

Molodyy Bukovynetsʹ (2019), «Zhyteli Chornivky vyydutʹ na aktsiyu protestu pid Chernivetsʹku ODA», 15 hrudnya, dostupno za: https://bit.ly/3sCvr72 (data zvernennya - 18.01.2022).

Rada Yevropy (1985), Yevropeysʹka khartiya mistsevoho samovryaduvannya vid 15 zhovtnya 1985 roku, Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny, 24, 03.04.2015.

Rotar N. (2007), «Dialohovi formy politychnoyi uchasti: peredumovy ta perspektyvy stanovlennya v Ukrayini», Politychnyy menedzhment, 1, ss. 75-92.

Suspilʹne (2020), «Rishennya pro pryyednannya Koroviyi do Chernivtsiv vyznaly nezakonnym», 17 sichnya, dostupno za: https://bit.ly/3gMjMgo (data zvernennya - 18.01.2022).

Tolkovanov V. V. (Red.) (2011), Posibnyk z pytanʹ partysypatyvnoyi demokratiyi (demokratiyi uchasti) na mistsevomu rivni, Kramar, Kyyiv.

Tomʺyuk, B (2000), «Chomu treba zakreslyty ni v byuleteni», Chernivtsi, 14 kvitnya 2000, s. 2.

Tsikul, I. (2018), «Optymizatsiya komunikatyvnoyi polityky orhaniv mistsevoho samovryaduvannya (na prykladi Chernivetsʹkoyi misʹkoyi rady), Vlada ta upravlinnya, 5, ss. 251-263, dostupno za: http://cppk.cv.ua/367.php (data zvernennya). – 26.04.2023). Chernivtsi (2000), «Vid dvopalatnoho parlamentu do samoopodatkuvannya», 10 bereznya, s. 1.

Chernivtsi (2000), «Dumky vholos», 17 bereznya, s. 2.

Chernivtsi (2000), «My za referendum», 31 bereznya, s. 3.

Chernivtsi (2000), «Mykola Fedoruk: Khto sebe povazhaye, toy bere uchastʹ u referendumi», 7 kvitnya, s. 1.

Chernivtsi (2000), «Oholoshennya prestsentru misʹkrady pro KHIV sesiyu misʹkoyi rady KHKHIII sklykannya», 12 travnya, s. 2.

Chesno (2011), «Fedoruk Mykola Trokhymovych. Kharakterystyka polityky», 25 zhovtnya, dostupno za: https://bit.ly/36fg4tB (data zvernennya – 13.01.2022).

Shumlyayeva I. & Kyrychenko, V. (2022), «Instytutsionalizatsiya mistsevoho referendumu v umovakh demokratyzatsiyi publichnoho upravlinnya», Aspekty publichnoho upravlinnya, 10(1), ss. 43-49, dostupno za: https://doi.org/10.15421/152275 (data zvernennya – 13.03.2023). DOI: https://doi.org/10.15421/152275

Yuriychuk, YE. (2012), Elektoralʹna ta referendna lehitymatsiya vlady na postradyansʹkomu prostori: zovnishnʹopolitychni aspekty, Chernivetsʹkyy nats. un-t, Chernivtsi.

Butler, D & Ranney, A. D (Ed.) (1994), Referendums around the world: The growing use of direct democracy, C: AEI Press, Washington. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-25646-4