Представницька демократія у реформуванні шляху політичної організації сучасного суспільства - європейські моделі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2018.37-38.122-130

Анотація

В даній статтірозглядаєтьсяфеномен демократичності участі та вплив громадських норм на процес демократизації в контексті реформування шляхів політичної організації сучасного суспільства. Важливість розгляду такого питання виявляється тим фактом, що представленосерію подій із складної, динамічної та сучасної реальності, яка стоїть перед сучасним суспільством.

В результаті дослідження автор приходить до висновку, що теоретичні концепції, орієнтовані на демократичнуучастьзабезпечуютьпідтримку суспільства в умовах переходу додемократичної моделі шляхом розробки умов утвердження соціальної участі в процесі прийняття рішень та розробці політики, якавпливаєна їхнє життя безпосередньо, а не через обраних представників(як у випадку представницької демократії). Активне громадянство породжене громадянськоюкультурою, а представницька демократія виражає принципи захисту прав бідних таобездолених, сприяє формуваннюефективних національних систем, які достатньо відображають особливості сучасних процесів.

Ключові слова: представницькадемократія, суспільство, перехід, процес прийняття рішень, громадянин

Біографія автора

Valentina Ursu, ІнститутМіжнароднихВідносинМолдови

Аспірант

Посилання

1. AGARWAL, Anil, NARAIN, Sunita (2000), „Redressing Ecological Poverty Through Participatory Democracy: Case Studies from India”, Political Economy Research Institute (University of Massachusetts, Amherst) – Working Paper Series, nr. 36, p. 2-28(vizitat la data: 05.11.2018).
2. Articolul 10 din Declarația Universală a Drepturilor Omului, Articolul 14 din Pactul internațional cu privire la drepturile civile şi politice din 16.12.1966 și Articolul 6 din Convenția europeană pentru apărarea drepturilor și libertăților fundamentale (CEDO).
3. Aurelian Bondrea, Opinia publica, democrtia si statul de drept, Fundatia „Romania de maine”, Bucureti, 1996.
4. BLANCHARD, Gersende (2006), „L'usage de l'Internet par les partis politiques français (Enjeux, formes et limites de la participation citoyenne)”, în Démocratie participative en Europe. Actes du colloque LERASS – nov. 2006, Lerass, Univ. Paul Sabatier-Toulouse 3, p. 100-107.
5. Conform articolului 5, alin.2, lit. a) din Legea privind accesul la informație, Nr. 982 din 11.05.2000, furnizori de informații în sensul legii și, implicit, subiecți ai obligațiilor ce țin de asigurarea accesului cetățenilor la informațiile deținute cuprind „autorităţile publice centrale şi locale – autorităţile administraţiei de stat, prevăzute în Constituţia Republicii Moldova şi anume: Parlamentul, Preşedintele Republicii Moldova, Guvernul, administraţia publică, autoritatea judecătorească”.
6. Constituția Republicii Moldova, art. 34(vizitat la data: 05.11.2018).
7. Curtea Europeană a Drepturilor Omului, Guide on Article 6 of the European Convention on Human Rights, p. 30, http://www.echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_criminal_ENG.pdf (vizitat la data: 10.10.2018).
8. DeLUCA, Kevin Michael, PEEPLES, Jennifer (2002), „From Public Sphere to Public Screen: Democracy, Activism and the «Violence» of Seattle”, în Critical Studies in Media Communication, vol. 19, nr. 2, iunie, pp. 125-151.
9. JANKOWSKI, Nicholas (2002), „Creating Community with Media: History, Theories and Scientific Investigations”, în Lievrouw, Leah, Livingstone, Sonia (eds.), Handbook of New Media. Social Shaping and Consequences of ICTs, Sage Publications, London, Thousand Oaks, New Delhi, p. 34-49.
10. Koen Vermissen, Expert Report on Access to Court Decisions and Protection of Personal Data in the Former Yugoslavic Republic of Macedonia, p. 10.
11. LERNER, Josh, SCHUGURENSKY, Daniel (2005), „Learning Citizenship and Democracy Through Participatory Budgeting: The Case of Rosario, Argentina”, Articol prezentat la conferinţa Democratic Practices as Learning Opportunities, Teachers College, Columbia University, 4-5 noiembrie, p. 1-8.
12. Ministerul Muncii, Protecţiei Sociale și Familiei, Raport Social Anual 2010, 2011(vizitat la data: 18.09.2018).
13. NONJON, Magali, BONACCORSI, Julia (2006), „Pour une culture de la participation (une expérience singulière de qualification: la Formation à l'Animation d'Espaces Publics Urbains)”, în Démocratie participative en Europe. Actes du colloque LERASS – nov. 2006, Lerass, Univ. Paul Sabatier-Toulouse 3, p. 291-302.
14. On-line Publication of Court Decisions in the EU: Report of the Policy Group of the Project‘Building on the European Case Law Identifier’.
15. Petre Miculescu, Statul de drept, Edidura Lumina Lex, Bucuresti, 2011, p.100-120.
16. Robert A.Dahl, Despre democratie, Editura Institutul European, Iasi, 2003, p. 11-24.
17. SCHEUFELE, Dietram (2000), „Talk or Conversation? Dimensions of Interpersonal Discussions and Their Implications For Participatory Democracy”, în Journalism and Mass Communication Quarterly, vol. 77, nr. 4, p. 727-743.
18. SIERRA-CABALLERO, Francisco (2006), „Nouvelles technologies, participation citoyenne et développemnet local. Une perspective critique du changement social”, în Démocratie participative en Europe. Actes du colloque LERASS – nov. 2006, Lerass, Univ. Paul SabatierToulouse 3, pp. 34-42.
19. SIRMEN, Marianne (2006), „Les commissions consultatives de quartier de Toulouse, vers une démocratisation de la prise de décision?”, în Démocratie participative en Europe. Actes du colloque LERASS – nov. 2006, Lerass, Univ. Paul Sabatier-Toulouse 3, p. 251-258.
20. Vezi Legea cu privire la libertatea de exprimare http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=335145&lang=1 (vizitat la data: 05.11.2018).
21. VODOZ, Luc, MONTEVENTI-WEBER, Lilli (2006), „Quartiers 21: une opération de démocratie participative au pays de la démocratie semi-directe. Réflexions à partir d'un cas suisse”, în Démocratie participative en Europe. Actes du colloque LERASS – nov. 2006, Lerass, Univ. Paul Sabatier-Toulouse 3, p. 232-239.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-16

Як цитувати

Ursu, V. (2018). Представницька демократія у реформуванні шляху політичної організації сучасного суспільства - європейські моделі. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (37-38), 122–130. https://doi.org/10.31861/mhpi2018.37-38.122-130