Методика оцінювання та порівняння сили президентів із позиції сфер повноважень: теоретизація й апробація на прикладі країн Африки

Автор(и)

  • Богдан Бевза Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Ігор Пилипів Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Віталій Литвин Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.121-135

Ключові слова:

президент, повноваження президентів, сила президентів, сфери повноважень, потенціал, методики оцінювання і порівняння сили президентів, країни Африки

Анотація

Розглянуто еволюцію становлення і проаналізовано найпоширеніші класичні та сучасні методики оцінювання й порівняння сили президентів, на підставі чого виокремлено їхні основні спільні ознаки та параметри. Водночас констатовано, що наявні методики оцінювання сили президентів не завжди є релевантними в універсалістському контексті, адже доволі часто розроблялись у регіональному та крос-національному розрізі. З огляду на це, у дослідженні запропоновано, зокрема теоретизовано та апробовано, авторську методику оцінювання сили президентів на підставі врахування позицій та уповноваженості глав держав у рамках різних сфер повноважень і потенціалу їхньої реалізації. Для цього спочатку окреслено і систематизовано логіку формування блоків індикаторів та критеріїв оцінювання й порівняння сили президентів, а також механізм їхнього підрахунку. Після цього методику верифіковано і результовано на прикладі порівняння та зіставлення конституціоналізованих повноважень президентів у країнах Африки як у регіоні, який раніше традиційно не піддавався подібним дослідженням.

Біографії авторів

Богдан Бевза, Львівський національний університет імені Івана Франка

Бакалавр політології

Ігор Пилипів, Львівський національний університет імені Івана Франка

Бакалавр політології

Віталій Литвин, Львівський національний університет імені Івана Франка

Доктор політичних наук, доцент кафедри політології

Посилання

Zaznaev, O. (2005), “Izmerenye prezydentskoi vlasty”, Uchenye zapisky Kazanskoho hosudarstvennoho unyversiteta. Seryia: Humanytarnye nauky, T. 147 Kn. 1, ss. 4-21.

Zaznaev, O. (2007), “Indeksnyi analiz poluprezydentskykh hosudarstv Evropy i postsovetskoho prostranstva”, Polis: Politicheskye issledovanyia, No. 2, ss. 146-164.

Lytvyn, V. (2018) Atrybuty ta riznovydy napivprezydentskoi systemy pravlinnia v Yevropi: instytutsiino-protsesualnyi i politychno-povedinkovyi aspekty. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, Lviv.

Osadchuk, I. (2012), “Prezydentsializatsiia system instytutiv vykonavchoi vlady u krainakh SND: indeksnyi analiz ta politychna praktyka”, Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, No. 22, ss. 159-166.

Hellman, J. (1996), “Konstitutsii i ekonomycheskaia reforma v perekhodnyi period”, Konstytutsionnoe pravo: vostochnoevropeiskoi obozrenye, Vol 2 No. 15.

Armingeon, K. and Careja, R. (2008), Comparative Data Set for 28 Post-Communist Countries, 1989–2007 [online]. Institute of Political Science. Available from http://www.cpds-data.org/index.php/data [Accessed 10 June 2020].

Baylis, T. (1996), “Presidents versus Prime Ministers: Shaping Executive Authority in Eastern Europe”, World Politics, Vol. 48 No. 3, pp. 297-323.

Cheibub, J. (2007) Presidentialism, parliamentarism, and democracy. Cambridge University Press.

Countries and Territories: Freedom in the World 2020, In: Freedom House [online], Available from https://freedomhouse.org/countries/freedom-world/scores?fbclid=IwAR0fbPTzLDVPiuDhHvzw 27Qi9KI7Yv7wtF7V1gRG3t2pOnwYtWBdjcSZq2U [Accessed 10 June 2020].

Doyle, D. and Elgie, R. (2016), “Maximizing the Reliability of Cross-National Measures of Presidential Power”, British Journal of Political Science, Vol. 46 No. 1, pp. 731-741.

Duverger, M. (1980), “A New Political System Model: Semi-Presidential Government”, European Journal of Political Research, Vol. 8 No. 2, pp. 165-187.

Duverger, M. (1978) Echec au Roi. Albin Michel.

Easter, G. (1997), “Preference for Presidentialism: Post-communist Regime Change in Russia and the NIS”, World Politics, Vol. 49, pp. 184-211.

Fortin, J. (2013), “Measuring Presidential Powers: Some Pitfalls of Aggregate Measurement”, International Political Science Review, Vol. 34 No. 1, pp. 91-112.

Fruhstorfer, A. (2016), “Recent debates and advances in the scholarly examination of presidential institutions”, French Politics, Vol. 14 No. 2, pp. 254-271.

Frye, T. (1997), “A Politics of Institutional Choices: Post-Communist Presidencies”, Comparative Political Studies, Vol. 30 No. 5, pp. 523-552.

Hicken, A. and Stoll, H. (2013), “Are All Presidents Created Equal? Presidential Powers and the Shadow of Presidential Elections”, Comparative Political Studies, Vol. 46 No. 3, pp. 291-319.

Holmes, S. (1994), “A Forum on Presidential Powers”, East European Constitutional Review, Vol. 2 No. 4.

Johannsen, L. and Norgaard, O. (2003), “IPA: The Index of Presidential Authority. Explorations into the Measurement and Impact of a Political Institution”, In: ECPR Joint Sessions of Workshops, Edinburgh, 16 pp.

Kounov, A. and Mazo, E. (2004), “Reexamining Presidential Power in the Post-Soviet States”, Stanford University Working Paper.

Krouwel, A. (2003), “Measuring Presidentialism and Parliamentarism: An Application to Central and East European Countries”, Acta Politica, Vol. 38 No. 4, pp. 333-364.

Lucky, C. (1994), “Table of presidential powers in Eastern Europe”, East European Constitutional Review, Vol. 2 No. 4, pp. 81-94.

McGregor, J. (1994), “The Presidency in East Central Europe”, RFL/RL Research Report, Vol. 3 No. 2.

Metcalf, L. (2000), “Measuring Presidential Power”, Comparative Political Studies, Vol. 33 No. 5, pp. 660-685.

Protsyk, O. (2004), “Ruling with Decrees: Presidential Decree Making in Russia and Ukraine”, Europe-Asia Studies, Vol. 56 No. 5, pp. 637-660.

Shugart, M. and Carey, J. (1992) Presidents and Assemblies: Constitutional Design and Electoral Dynamics. Cambridge University Press.

Siaroff, A. (2003), “Comparative presidencies: the inadequacy of the presidential, semi-presidential and parliamentary distinction”, European Journal of Political Research, Vol. 42 No. 3, pp. 287-312.

Taghiyev, E. (2006), “Measuring Presidential Power in Post-Soviet Countries”, CEU Political Science Journal, Vol. 3, pp. 11-21.

Tanasescu, I. (2002), “The Presidency in Central and Eastern Europe: A Comparative Analysis Between Poland and Romania”, In: The Contours of Legitimacy in Central Europe: New Approaches in Graduate Studies, Oxford, 21 pp.

Tavits, M. (2009), “Direct Presidential Elections and Turnout in Parliamentary Contests”, Political Research Quarterly, Vol. 62 No. 1, pp. 42-54.

Tavits, M. (2009) Presidents with Prime Ministers: Do Direct Elections Matter?. Oxford University Press.

Tsebelis, G. and Rizova, T. (2007), “Presidential Conditional Agenda Setting in the Former Communist Countries”, Comparative Political Studies, Vol. 40 No. 10, pp. 1155-1182.

Zaznaev, O. (2014), “Measuring Presidential Power: A Review of Contemporary Methods”, Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5 No. 14, pp. 569-573.

Zaznaev, O. (2015), “Measuring Presidential Power in Post-Communist Countries: Rectification of Mistakes”, Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 6 No. 1, pp. 443-449.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Як цитувати

Бевза, Б., Пилипів, І., & Литвин, В. (2020). Методика оцінювання та порівняння сили президентів із позиції сфер повноважень: теоретизація й апробація на прикладі країн Африки . Історико-політичні проблеми сучасного світу, (42), 121-135. https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.121-135