Зовнішня політика США щодо держав Східної Європи: стан наукової розробки проблеми
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2021.43.40-46Ключові слова:
стан наукової розробки, Сполучені Штати, зовнішня політика, міжнародні відносини, Східна Європа, Східне партнерство, УкраїнаАнотація
Зовнішня політика США здійснюється на певних принципах незалежно від партійної належності очільника Білого дому. Проте зовнішня політика США щодо східноєвропейських держав, а особливо тих з них, які є членами Східного партнерства, є малодослідженою. Актуальність аналізу стану наукової розробки проблеми зовнішньої політики США щодо держав Східної Європи обумовлено також безпосередньою зацікавленістю України в інтенсифікації та впливу Сполучених Штатів на країни регіону. Тому аналіз останніх робіт (монографій та фахових наукових статей, що опубліковані в рецензованих журналах) є необхідним з точки зору здійснення подальших досліджень з одного боку, та збільшення інтересу Вашингтону до регіону – з іншого. Запропоновано огляд та аналіз останніх публікацій, які можуть претендувати на прискіпливу увагу дослідників. Після 2014 р. вкрай небагато наукових публікацій мали своїм предметом саме роль і місце США щодо держав-членів Східного партнерства. Виокремлено найважливіші публікації, запропоновано до ознайомлення висновки та короткий зміст із розглянутих досліджень. Короткий зміст публікацій представлено, в тому числі, методом прямого та непрямого цитування їх резюме та висновків. Підсумовано, що тема політики США щодо Європи в цілому, так і окремих держав у Східній Європі не так широко висвітлюється науковцями. Ми припускаємо, що проводиться більше досліджень, але вони не публікуються в рецензованих журналах, тому приховані під час індексації у Web of Science або Scopus. Предметом досліджуваних статей та монографій є основному питання безпеки, проаналізовані публікації можуть бути використані як відправна точка у подальших дослідженнях політики США щодо східноєвропейських держав. Перспективним вбачається аналіз зовнішньої політики США після 2014 р. щодо держав, які є членами ЄС та є сусідами України.
Посилання
Bandeira, LAM (2019), The World Disorder: US Hegemony, Proxy Wars, Terrorism and Humanitarian Catastrophes, Springer International Publishing, available at: https://doi.org/10.1007/978-3-030-03204-3.
Birchfield, V.L. and Young, A.R. (Eds.). (2018), Triangular Diplomacy Among the United States, the European Union, and the Russian Federation: Responses to the Crisis in Ukraine, available at: https://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&scope=site&db=nlebk&db=nlabk&AN= 1595521 (accessed 10 April 2021).
Charokopos, M. (2020), “Energy as an issue area in the European Union and the United States foreign policy-making: oscillating between independence and interdependence”, Journal of International Relations and Development, Vol. 23 No. 1, pp. 24–44.
Gravelle, T.B., Reifler, J. and Scotto, T.J. (2017), “The structure of foreign policy attitudes in transatlantic perspective: Comparing the United States, United Kingdom, France and Germany”, European Journal of Political Research, Vol. 56 No. 4, pp. 757–776.
Hadj Abdou, L. (2020), “‘Push or pull’? Framing immigration in times of crisis in the European Union and the United States”, Journal of European Integration, Vol. 42 No. 5, pp. 643–658.
Henriksen, T. (2017), Cycles in US Foreign Policy since the Cold War, Springer Berlin Heidelberg, New York, NY.
Hlaváček, P. (2018), “New Security Strategy and Contemporary Paradigm of US Foreign Policy”, Obrana a Strategie (Defence and Strategy), Vol. 2018 No. 2, pp. 57–70.
Ilowski, P. (2019), “Populism and International Relations. Comparison of the United States and Central and Eastern Europe”, Studia Europejskie - Studies in European Affairs, Vol. 23 No. 3, pp. 49–67.
Jakstaite, G. (2019), “The US Foreign Policy Towards The Baltic States: The Implications Of Ukraine Crisis”, Journal on Baltic Security, Vol. 5 No. 1, pp. 27–39.
Kupiecki, R. (2016), “The Poland-United States Security Relations in the light of Asymmetry Theory”, Przegląd Strategiczny, No. 9, p. 31-48.
Kurzcz, M. (2020), “Hungary-United States Relations under Obama and Trump Administration”, Politické Vedy, Vol. 23 No. 2, pp. 98–113.
Porter, P. (2018), “Why America’s Grand Strategy Has Not Changed: Power, Habit, and the US Foreign Policy Establishment”, International Security, Vol. 42 No. 4, pp. 9–46.
Rehman, I. (2017), “Rise of the Reactionaries: The American Far Right and US Foreign Policy”, The Washington Quarterly, Routledge, Vol. 40 No. 4, pp. 29–48.
Schultz, K.A. (2017), “Perils of Polarization for US Foreign Policy”, The Washington Quarterly, Vol. 40 No. 4, pp. 7–28.
Siroky, D.S., Simmons, A.J. and Gvalia, G. (2017), “Vodka or Bourbon? Foreign Policy Preferences Toward Russia and the United States in Georgia”, Foreign Policy Analysis, Vol. 13 No. 2, pp. 500–518.
Vereshchuk, I. and Umland, A. (2019), “How to Make Eastern Europe’s Gray Zone Less Gray: The United States’ Baltic and Adriatic Charters Could Become Templates for Embedding Ukraine, Georgia, Moldova, and Azerbaijan in a Provisional Multilateral Security Structure”, Harvard International Review, Harvard International Relations Council, Inc, Vol. 40 No. 1, p. 38-41.
Wæver, O. (2018), “A Post-Western Europe: Strange Identities in a Less Liberal World Order”, Ethics & International Affairs, Vol. 32 No. 1, pp. 75–88.
Zachara, M. (2018), “Techno-Transatlantic Science and Technology in Relations Between the United States and Europe”, Ad Americam, Vol. 18, pp. 89–106.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
