Діяльність сотні Української повстанської армії Романа Хробельського «Бродича» у 1944–1947 роках
The Activities of the Company of the Ukrainian Insurgent Army Roman Hrobelski “Brodycz” between 1944 and 1947
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2021.43.220-231Ключові слова:
Українська повстанська армія, Роман Хробельський «Бродич», Польща, ЧехословаччинаАнотація
Метою публікації є представити історію Української повстанської армії (УПА) а саме сотні, командувачем якої був Роман Гробельський (псевдонім "Бродич") у 1946-1947 роках. «Сотня» була створена в 1944 році. Вона входила до складу курену під проводом Василя Мізерного (псевдонім «Рен»). Першим командиром сотні був партизан на прізвисько «Яр». Влітку 1945 року командування нею взяв на себе Франк Григорович (псевдонім «Дідик»). У квітні 1946 року Роман Гробельський прийняв командування. У жовтні 1946 р. cотня «Бродича» функціонувала в Горлицькому та Новоседецькому повітах. У новому районі дії сотня «Бродича» прожила до вересня 1947 р. Сотня стала найзахіднішим бойовим підрозділом УПА. Сотня мирно пережила зиму 1946/1947 років. Місцеві лемки забезпечували українських партизанів продуктами харчування. Польська комуністична влада була в основному зайнята боротьбою з польським антикомуністичним підпіллям, яке дуже активно діяло в районі сотні «Бродича». Однак у 1947 р. польське антикомуністичне підпілля було розгромлене. Комуністична влада спрямувала сили армії та органів безпеки проти партизан УПА. Підрозділ «Бродича» врятувався від полювання, але зазнав значних втрат. У квітні 1947 року розпочалася операція «Вісла». Українське населення було виселено зі своїх сіл, депортовано на західні та північні території польської держави і примусово розселено у великій дисперсії. У червні акція також охопила зону дії сотні «Бродича». Переміщення лемків позбавило підрозділ резервів і засобів харчування. Українські партизани прикидалися філією польського антикомуністичного підпілля, і польське населення забезпечувало їх продовольствм. У вересні 1947 р. підрозділ Романа Гробельського зробив спробу рушити на Захід. 53 члени групи досягли місця призначення. 34 партизани були захоплені в полон або загинули в Чехословаччині. Командир Роман Гробельський був схоплений у Чехословаччині та переданий польській владі. Польський військовий суд засудив його до смертної кари. Вирок було виконано 8 лютого 1949 року.
Посилання
Archiv bezpečnostních složek Praha (ABS), f. Zpravodajská správa Generální štábu, podfond 2. odd h. š., roč. 1947, č. j. 15426/taj.: Situační zprávy z 13. až 16.11.1947.
ABS, f. 302, sign. 302-142-6, Protokol sepsaný dne 27. listopadu 1947 u vojenského útvaru 2213 v Bánské Bystrici s Romanem HROBELSKÝM, pseudonym „BRODYČ“ – „BRODYCZ“.
ABS, f. 307, sign. 307-64-3, Použití zbraně při přestřelce s banderovci na Bílém Kříži.
ABS, f. 307, sign. 307-76-15, Úřední záznam o výpovědi Romana Hrobelského.
ABS, f. 307, sign. 307-78-5, SEZNAM příslušníků UPA, kteří byli zajati neb zastřeleni nebo kteří byli předáni Polsku, neb jsou v internačním táboře zajištěni.
ABS, f. 307, sign. 307-77-5, Protokol o výpovědi sepsaný s Romanem Hrobelským 11.1.1948.
ABS, f. 307, sign. 307-77-7: Vyšetřování Banderovců - závěrečná zpráva.
ABS, f. 307, sign. 307-102-2, Návrh na odměnu za dopadení člena UPA - Brodiče - v Korouhvi, okr. Polička.
Halczak B., Šmigel M. (2007), Działalność oddziału UPA Mychajło Fedaka „Smyrnego” w Beskidzie Niskim w latach 1945-1948, „In Gremium. Studia nad historią, kulturą i polityką”, Zielona Góra, nr 1.
Halczak B. (2019), Działalność sotni Ukraińskiej Powstańczej Armii „Brodycza”, w latach 1946-1947 w świetle zeznań dowódcy (in:) M. Šmigel’ (red.) Ozbrojeny protikomunisticky odpor v krajinach Strednej a Vychodnej Europy (1944-1953), Belianum, Banská Bystrica.
Гарасимів I. (“Палій”) (1999), З юнацьких мрій — у ряди УПА (Спогади ройового УПА), Літопис УПА, Toronto-L’viv, nr 29. [Harasymiv I. (“Palii”) (1999), Z yunatskykh mrii — u riady UPA (Spohady roiovoho UPA), Litopys UPA, Toronto-L’viv, nr 29.].
Misiło, E. (2013), Akcja „Wisła”. Dokumenty i materiały. Archiwum Ukraińskie, Warszawa.
Motyka G. (1999), Tak było w Bieszczadach. Walki polsko-ukraińskie 1943-1948, Wydawnictwo Volumen, Warszawa.
Šmigel’ M., Halczak B., Drozd R. (red.) (2015), „Obce pogranicze” 1945-1946. Sytuacja w południowo-wschodniej Polsce w dokumentach czechosłowackich, Wydawnictwo Tyrsa, Warszawa.
Protokol o výslechu Antonina Filevyča – „Bojko“ z 27.10.1947, „Літопис УПА” [Litopys UPA], Toronto- L’viv, nr 53/2017.
Protokol o výslechu Mychajlo Čupka – „Čajka“ z 21.07.1947, „Літопис УПА” [Litopys UPA], Toronto- L’viv, nr 53/2017.
Protokol o výslechu Teodora Lazara – „Kudiar” z 2.10.1947, „Літопис УПА” [Litopys UPA], Toronto- L’viv, nr 53/2017.
Protokol o výslechu Teodora Lazara – „Kudyjar” z 13.10.1947, „Літопис УПА” [Litopys UPA], Toronto- L’viv, nr 53/2017.
Syrný M., Šmigeľ M. (2012), Vyšetrovanie činnosti príslušníkov Ukrajinskej povstaleckej armady v Československu v rokoch 1947 – 1948, (in:) Dudra S., Halczak B., Drozd R., Betko I., Šmigeľ M. (red.) Łemkowie, Bojkowie, Rusini – historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Tom IV. Cz. 2, Wydawnictwo „Druk-Ar”, Słupsk-Zielona Góra.
Syrnyk J. (2018), Trójkąt bieszczadzki. Tysiąc dni i tysiąc nocy anarchii w powiecie leskim (1944-1947), Wydawnictwo Libra, Rzeszów.
Šmigel’ M. (2007), Banderovci na Slovensku (1945 – 1947). Katedra histórie Fakulty humanitných vied Univerzity Mateja Bela v Banskej Bystrici, Banská Bystrica.
Wałach, S. (1971), Był w Polsce czas…, Wydawnictwo Literackie, Kraków.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
