Цивілізаційні зміни на пострадянському просторі і декомунізація суспільства

Автор(и)

  • Михайло Юрій Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.247-254

Ключові слова:

цивілізація, рефлексія, лімітроф, декомунізація, пам'ять

Анотація

У статті дається визначення цивілізації як людської спільноти. яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо) спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд). Порушується питання регіональності цивілізації, до якої належить Україна, а також її лімітрофності, тобто проміжності між західноєвропейською та євразійською цивілізаціями. Підкреслюється, що цивілізаційний поступ України в Європу посилюється декомунізацією суспільного і політичного життя нашого суспільства. Декомунізація – одна з небагатьох реформ, яку вдалося реалізувати після Революції Гідності. З прийняттям декомунізацій них законів політика зміни історичного наративу та формування культурної пам'яті набула офіційного та цілеспрямованого характеру. Цей процес має об’єктивне підґрунтя, його каталогізатором стали події Євромайдану, але навіть більшою мірою – російська війна проти України. Водночас не можна не вказати про вплив минулого на способи мислення та соціальну структуру, тобто історичну пам'ять.

Біографія автора

Михайло Юрій, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Доктор історичних наук, професор кафедри історії України

Посилання

Artiukh, V. (2007). Deshcho pro polityku istorychnoi pamiati, rezhym dostupu: http://www.pravoslavya.sumy.ua/readarticle.php?article_id=11 (accessed 10.03.2022).

Vulf, L. (2003). Izobrietaia Vostochnuiu Yevropu: Karta tsivilizatsii v soznanii epokhi Prosvieshchieniia. Novoie litieraturnoie obozrieniie, Moskva, 560 s.

Huryk, M. (2016). Dekomunizatsiia yak shliakh pobudovy ukrainotsentrychnoi modeli istorychnoi pamiati. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, Vyp. 11, s. 26-29.

Kyrydon, A. (2009). Kontsept «istorychna pamiat»: variatyvnist definiiuvannia. Ukraina – Yevropa – Svit: mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia «Istoriia, mizhnarodni vidnosyny», Vyp. 3, Vyd-vo TNPU im. V. Hnatiuka, Ternopil.

Kobchenko, K. (2016). Dekomunizatsiia v Ukraini: postkolonialnyi kontekst. Ukrainoznavchyi almanakh, Vyp. 19.

Kononenko, P., Kononenko, T. (2015). Ukraina v nas odna, Kn. 3. Dzhura, Ternopil, 664 s.

Kuchma, L. (2003). Ukraina – nie Rossiia. Vriemia, Moskva, 560 s.

Mikhalchienko, N. (2001). Ukrainskoie obshchiestvo: transformatsiia, modiernizatsiia ili limitrof Yevropy? Instytut sotsiolohii NANU, Kyiv, 440 s.

Nahorna, L. (2012). Istorychna pamiat: teorii, dyskursy, refleksii. IPiEND, Kyiv, 328 s.

Ohryzko, V. (2012). Nova Rosiia, stara Malomoskoviia... Den, № 43, 13 berez., rezhym dostupu: http://www.day.kiev.ua/224984# (accessed 10.03.2022).

Piliaiev, I. (2012). Ukraina-2012: problema tsyvilizatsiinoho ta heopolitychnoho vyboru. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, Vyp. 18, DAU pry MZS Ukrainy, Kyiv.

Rymarenko, Yu. (1995). Natsionalnyi rozvii Ukrainy: problemy i perspektyvy. Yurinkom, Kyiv, 1995, 272 s.

Skorokhod, O. (2016). «Ne varto robyty z Bandery holovnoho natsionalnoho heroia v ukrainskii istorii», - istoryk Oleksandr Zaitsev, rezhym dostupu: http://censor.net.ua/resonance/ 392340/ne_varto_robiti_zbanderi_golovnogo_natsonalnogo_geroya_v_ukranskyi_stor_storik_oleksandr_zayitsev (accessed 10.03.2022).

Smit, E. (1994). Natsionalna identychnist. Osnovy, Kyiv, 224 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

Юрій, М. (2022). Цивілізаційні зміни на пострадянському просторі і декомунізація суспільства. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (45), 247–254. https://doi.org/10.31861/mhpi2022.45.247-254