Формування дослідницької традиції вивчення інституту парламентаризму як механізму становлення демократії

Анотація

У статті визначено особливості процесу формування дослідницької традиції вивчення інституту парламентаризму як механізму становлення демократії. Встановлено, що парламентаризм виступає як один з різновидів режиму функціонування держави, якому притаманні незалежність представницького органу від народу, його фактичне верховенство в державному механізмі, поділ функцій між законодавчою і виконавчою гілками влади, відповідальність і підзвітність уряду перед парламентом. Обґрунтовано, що окрім режиму, який повністю відповідає зазначеним вимогам «чистого парламентаризму», існують режими, які можна охарактеризувати як обмежено парламентські режими.

У висновках наголошується, що парламентаризм не обов’язково продукує режим демократії. На першому етапі розвитку державності він тривалий час функціонував за відсутності багатьох атрибутів демократії, однак на сучасному етапі без парламентаризму режим демократії може вважатися суттєво обмеженим. Сучасні дослідники парламентаризму визнають, що цей інститут зазнає змін з розвитком процесів демократії та демократизації. Саме це продукує різні підходи до його визначення. Проте більшість науковців під класичним парламентаризмом розуміють устрій, заснований на балансі влади. Такий підхід має на меті виправдати обмеження прав парламенту і посилення виконавчої влади.

Ключові слова: Парламентаризм, дослідницька стратегія, теорія парламентаризму, види парламентаризму