Культурне різноманіття: концептуальні підходи
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2018.37-38.234-241Анотація
Культурне різноманіття, як і біорізноманіття, є елементом спільної спадщини людства, захист якого є етичним імперативом, невід’ємним від поваги до гідності людської особи. Концепція культурного різноманіття дозволяє співіснувати безлічі різних культур, які не є, насправді, ізольованими, але взаємодіють і перетинаються у будь-який час.
В Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року зазначено, що культурне різноманіття є визначальною рисою людства та стверджується, що культурне різноманіття є спільною спадщиною людства, необхідною для нього, як і біорізноманіття необхідне для природи. Кожен має право брати участь у культурному житті, мати доступ до надбань культури, має право на повагу до культурної ідентичності та ототожнення з культурною спільнотою, на культурне, релігійне та мовне різноманіття, вільно керувати культурною діяльністю і тощо.
У цьому дослідженні автор здійснив спробу проаналізувати та визначити поняття «культурне різноманіття», а також його основний компонент культури.
Ключові слова: культурне різноманіття, культура, культурна спадщина, культурна ідентичність, Європейський Союз, людство, культурний чинник
Посилання
2. Bidault, M. (2009), La protection internationale des droits culturels, Bruylant, Bruxelles.
3. Blaga, L. (1987), Value trilogy, in Works, vol.10, Bucureşti, Ed. Minerva.
4. Bogdandy, A.Von (2008), The European Union as Situation, Executive and Promoter of International Law of Cultural Diversity - Elements of a Beautiful Friendship, EJIL, vol. 19, nr. 2.
5. Bolten, J. (2002), Das Kommunikations paradigma im internationalen M&A-Prozess. Due Diligences und Post-Merger-Management im Zeichen der "Zweiten Moderne". In: J.Strähle (Hg.), Interkulturelle Mergers & Acquisitions. Sternenfels.
6. Bondrea, A. (2006), Sociology of Culture, ed. V-a, Foundation Publishing House “România de mâine”, Bucureşti.
7. Convention on the Protection of the World Cultural and Natural Heritage of 23.11.1972, in MO al României, 31 martie 1990.
8. UNESCO Convention on the Protection and Promotion of the Diversity of Cultural Expressions, in Jurnalul Oficial al UE, 25.07.2006, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/RO/TXT/?uri=CELEX%3A32006D0515, accessed on May 4, 2018.
9. Crăciunean L.-M., Protecting cultural diversity in international law: the model "united in diversity"?www.hamangiu.ro/upload/cuprins_extras/protectia-diversitatii-culturale-in-dreptul-int...,accessed on May 4, 2018.
10. Crăciunean, L.-M. (2010), Protection of cultural diversity in international law - UNESCO, between traditions and diversity culture, in NRDO nr. 4.
11. Cultural Rights, Fribourg, http://hrlibrary.umn.edu/instree/Fribourg%20Declaration.pdf,accessed on May 4, 2018.
12. Drechsel P. u.a. (2000), Kultur im Zeitalter der Globalisierung, Frankfurt.
13. Drimba, O. (2001), History of culture and civilization, vol. 1,Publishing House Vestala şi Saeculum I.O., Bucureşti.
14. Heisenberg,W .(1977), Steps across the border, Bucureşti, Political Publishing House.
15. Kluckhohn, C., Kroeber, A.E. (1952), Culture: a Critical Review of Concepts and Definitions, Harvard University Press, Cambridge, MA.
16. Krishna, D. (1986),Culture in vol. Interdisciplinarity and human sciences, Bucureşti,Political Publishing House .
17. Meyer-Bisch, P. (2008), La centralite des droits culturels, points de contact entre diversite et droits de l’homme, în Annuaire International des Droits de l’homme, vol. III/2008, Bruylant, Bruxelles.
18. Moles, A. (1974), Sociodinamics of culture, Bucureşti,Scientific Publishing House.
19. Morin, E. (1973), Le paradigme perdu: la nature humanine, Paris, Seuil.
20. Obuljen, N. (2012), Definitions - Article 4”, în S. Schorlemer, P.T. Stoll (eds.), The UNESCO Convention on the Protection and Promotion of the Diversity of Cultural Expression: Explanatory Notes, Springer Verlag, Berlin-Heidelberg.
21. World Trade Organization, https://www.europalibera.org/a/24821772.html, accessed on May 4, 2018.
22. Report of World Conference on Cultural Policies, UNESCO, Mexico City, 1982.
23. Rosinski, Ph. (2003), Coaching across Cultures. London/ Yarmouth.
24. Roșca, S. (2015), Culture – a secondary objective of the European Union? În: Cultural diplomacy at the and western borders of the European Union / Alona Stoica, Ioan Horga, Mircea Brie. – Oradea: Editura Universităţii din Oradea.
25. Salzmann, Z. (1969), Anthropology, Harcourt, Brace & World, New York and al.
26. Sapir, Ed. (1967), Anthropologie, Paris, Editions de Minuit.
27. Socolov, G., Roșca,S., Roșca, L. ș.a. (1998),History and philosophy of culture. Manual.Chişinău: F.E.P. „The central printing house”.
28. Tănase, Al.(1973),Culture and religion, Politics Publishing House.
29. Tănase, Al.(1977),Culture and civilization, Political Publishing House, Bucureşti.
30. Touraine, A. (2005), Un nouveau paradigme pour comprendre le monde d’aujourd’hui, Paris:Fayard .
31. Tylor, Edward B. (1871), Primitive Culture: Researches Into the Development of Mythology, Philosophy, Religion, Art, and Custom, In two volumes, Vol. I, J. Murray, Albemarle Street, London.
32. Valery, P. (2016), Spirit Crisis and Other Essays, Polirom Publishing House, Iași.
33. Vandernoot, P. (2008), La protection juridictionnelle de la diversite culturelle et ses limites. Droits et diversite culturels dans les instruments internationaux du systeme des Nations Unies, în Annuaire International des Droits de l’Homme, III 2008, Bruylant, Bruxelles.
34. Welsch, W. (2000), Vernunft, Die zeitgenossische Vernunftkritik und das Konzept der transversalen Vernunft. Frankfurt/M: Suhrkamp.