Функціонування владних інституцій та розвиток процесів у політичному просторі Європейського Союзу
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2019.39.32-40Ключові слова:
Європейський Союз, політичний простір, політичний процес, владні європейські інституціїАнотація
Автор аналізує політичний простір ЄС, як середовище дії політичних об’єктів і розвитку політичних процесів, систему політичних відмінностей, що зміцнюють політичну ієрархію в організації та диференціацію політичних позицій. Законодавчі акти, прийняті на наднаціональному рівні, держави-члени повинні виконувати чи, якщо це директива, перетворювати у національне законодавство. Доведено, що політико-інституціональна структура ієрархії в ЄС відносно слабка; спирається не на самостійність європейської влади, а на вибіркову та зумовлену цілим рядом умов передачу повноважень від держав наднаціональним інститутам; державам делегується частина національного суверенітету, хоч держави суверенні і в межах ЄС; національний суверенітет певною мірою обмежується і це серйозна перешкода, яка заважає розвивати владну вертикаль в ЄС. Автор наголошує, що це веде до збоїв у дотриманні правил ієрархічного підпорядкування. Переговори і співпраця інституцій ЄС більш організована, ніж на рівні держав, що свідчить про ЄС як про «договірний порядок», чи «конкурентний порядок». Адже функціонування ЄВР створює тиск конкуренції на господарюючі суб’єкти та на держави з їх політичними й економічними режимами. Автор вважає, що вирішення проблем залежить від чіткості рішень і дій ЄС, який повинен стати більш відкритим до політичної конкуренції. Це сприятиме веденню інновацій, висвітленню подій з ЄС і можливість громадянам визначитися, хто править в ЄС та прийняти чиюсь сторону в політичних дебатах. Інституціональні реформи вже змінили ЄС на більш конкурентний політичний інститут. Цей підхід має зайняти основне місце в розвитку політики ЄС, принаймні, в короткостроковій перспективі.
Ключові слова: Європейський Союз, політичний простір, політичний процес, владні європейські інституції.
Посилання
Gromoglasova E.S. (2009). Teorija i praktika politicheskogo upravlenja v Evropejskom Sojuze. M.: IMEMO RAN. 116 s.
Informacija o Evropejskom Sojuze. Kak rabotaet Evropejskij Sojuz (2013). Ljuksemburg: Bjuro oficialnyh publikacij Evropejskogo Sojuza. 40 s.
Kachevskij V. V ES vvedut «pravo veto». URL: http://therussiantimes.com/news/17613.html.
Kashirina E.Ju. (2009). Edinaja social'naja politika Evropejskogo Sojuza (real'nost' i perspektivy). Vlast'. № 7. S. 142-145.
Kashirina E.Ju. (2010). Problemy formirovanija edinoj social'noj politiki Evropejskogo Sojuza (na primere Germanii) : avtoref. dis. … kand. polit. nauk: 23.00.04. Moskva. 25 s.
Oficerov-Bel'skij D. Perspektivy obshhej vneshnej politiki ES. URL: http: //www.intertrends.ru/thirty-second/Ofitserov.pdf.
Pushkareva G.V. (2012). Politicheskoe prostranstvo: problemy teoreticheskoj konceptualizacii. Polis. № 2. S. 166-176.
Strezhneva M.V. (2009). Centralizacija ili decentralizacija? Rol' evropejskih i nacionalnyh agentstv v implementacii evropejskih reshenij / Kakimi stanut vnutrennie i vneshnie politiki ES v rezultate vstuplenija v silu Lissabonskogo dogovora / M.JI. Jentin, K.I. Kosachev (dr.). Materialy mezhdunarodnoj konferencii MGIMO (U) MID RF, 7 fevralja 2008 g. M.: Aksiom. Vyp. 4. S. 55-66.
Struktura Evropejskogo Sojuza i prinjatie reshenij v nem. URL: http://iir-mp.narod.ru/subjects/eu/eudec. htm.
Bellamy R., Castiglione D. (2000). The Uses оf Democracy: Reflections on the European Democratic Deficit // Eriksen E. O., Fossum J. E. Democracy in the European Union: Integration through Deliberation? L.: Routledge, P. 65-84.
Bellamy R., Castiglione D. (2004). Normative Theory and the European Union: Legitimizing the Euro-polity and its Regime / Tragardt L. After National Democracy: Rights, Law and Power in the New Europe. Oxford: Hart Publishing, P. 9-40.
Council Framework Decision 2008/978/JHA of 18 December Obtaining Objects, Documents and Data for Use in Proceedings in Criminal Matters. – OJ L 350 of 30.12.2008. URL: http://europa.eu/legislation_summaries/justice_freedom_security/judicial_operation_in_criminal_ matters/j l0015_en.htm.
Curtin D. (2003). Private Interest Representation or Civil Society Deliberation? A Contemporary Dilemma for European Union Governance. Social and Legal Studies. № 12 (1). P. 55-75.
DeBardeleben J., A. Hurrelmann (2007). Democratic Dilemmas of Multilevel Governance. Legitimacy, Representation and Accountability in the European Union. New York: Palgrave Macmillan. 255 р.
Heilke Т. (2007). The Space of Politics: Wolin, Voegelin, and Arendt Compared. Prepared for the Annual Meeting of the American Political Science Association. Chicago, 2007. August 29 – September 02. Р. 357-365.
Hix S. (2008). What’s Wrong with the European Union & How to Fix It. Cambridge: Polity Press. 232 р.
Hix S., B. Hoyland (2011). The Political System of the European Union. New York: Palgrave Macmillan. 448 р.
Horner I. Power of balance in EU decision making. URL: http:// thedailyjournalist.com/theinvestigative/power-of-balance-in-eu-decision-making.
Kooiman J. (1993). Modem Governance: New Government-Society Interactions. London: Sage Publications Ltd. 282 р.
Lavenex S. (2007). Mutual Recognition and the Monopoly of Force: Limits of the Single Market Analogy. Journal of European Public Policy. Vol. 14. № 5 (special issue). P. 762-779.
Nicolaїdis K. (2004). We, the Peoples of Europe… Foreing Affairs. № 83 (6). P. 97-100.
Rhodes R. (1996). The New Governance: Governing without Government. Political studies. 44 (4). Р. Р. 652-667.
Rhodes R. (2007). Understanding governance: Ten years on. Organization studies. 28 (8). Р. 1243-1264.
Rosenau J. N., Czempiel E.-O. (1992). Governance, Order and Change in World Politics Governance without Government. Order and Change in World Politics. Cambridge : Cambridge University Press. P. 1-29.
Schmidt V. (2004). The European Union: Democratic Legitimacy in a Regional State? Journal of Common Market Studies. № 42 (5). P. 975-997.
