Габсбурзька імперія на етапі лібералізації: поступ громадянського суспільства
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2017.35-36.222-228Анотація
У статті досліджено формування функціонального співвідношення інституцій громадянського суспільства та етнічного націоналізму в Австро-Угорщині. Встановлено, що громадянське суспільствов Австро-Угорській імперії виразно почало формуватися після демократичних реформ 60-их років ХІХ століття. Доведено, що громадянське суспільство зазнало розшарування в різних національно-мовних просторах у формі освітніх, наукових, економічних, мистецьких організацій. Громадянське суспільство на периферії Імперії набуло стійкого етно-культурного забарвлення із мозаїчними включеннями етнонаціональних субспільнот. У висновках наголошується, що гостра криза ідентичності в Австро-Угорщині розвивалася з двох активно функціонуючих джерел – старого конфліктногенного середовища місцевих історично-державних ідентичностей і новоутворюваного, що виникало в результаті культурної і політичної експансії етнічних груп, приналежних до націй, які трактувалися як молоді і бездержавні. Проблеми економічної, соціальної, ментальної автономії і культурного співіснування не могли отримати автентичне представлення лише у термінах адміністративно-політичної децентралізації чи інтеграції оскільки у кожному національно-етнічному випадку вони мали духовно-культурний зміст і немаловажне соціо-гуманітарне наповнення. На початку ХХ ст. в Австро-Угорщині склалася ситуація нестійкої рівноваги композитного суспільства, якому була властива асинхронність історичного розвитку.
Ключові слова: Австро-Угорщина, імперія, поліетнічність, лібералізація, громадянське суспільство, національні рухи
Посилання
2. Venk. S. (1995). Dinasticheskaya imperiya ili mnogonatsionalnoye gosudarstvo: razmyshleniya o nasledii imperii Gabsburgov v natsion-alnom voprose. V: Avstro-
3. Vengriya: opyt mnogonatsionalnogo gosudarstva. Moskva. RAN. In-t slavyanovedeniya i balkanistiki. s. 2 –24.
4. Gabermas. Yu. (2006). Zaluchennya іnshogo. Studії z polіtichnoї teorії. Per. z nіm.. Lvіv. Astrolyabіya.
5. Karpov. A. O. (2013). Obrazovatelnyy institut. vlast i obshchestvo v epokhu rosta kulturnykh znaniy. Sankt-Peterburg. Aleteyya.
6. Krauch. K. (2012). Strannaya ne-smert neoliberalizma. Per. s angl.. Moskva. Izdatelskiy dom «Delo» RANKh i GS.
7. Neyrn. T. (2007). Ot grazhdanskogo obshchestva k grazhdanskomu natsionalizmu: evolyutsii mifa. Logos. Filosofsko-literaturnyy zhur-nal. 2007. № 1 (58). s. 14–33.
8. Khoffmann. Sh-L. (2017). Sotsialnoye obshcheniye i demokratiya. Assotsiatsii i grazhdanskoye obshchestvo v transnatsionalnoy per-spektive. 1750–1914. Per. s nemetsk.. Moskva. Novoye literaturnoye obozreniye.
9. Shporlyuk, R. (2013). Formuvannya modernykh natsiy: Ukrayina – Rosiya – Pol'shcha. Per. z anhl., Kyyiv, Dukh i litera.
10. Judson, P. M. (1996). Exclusive Revolutionaries: Liberal Politics, So-cial Experience, and National Identity in the Austrian Empire, 1848–1914, Ann Arbor, University of Michigan Press.
