Порушення режиму радянсько-польського кордону та боротьба з ним у міжвоєнний період (1921-1939 роки)

Автор(и)

  • Roman Kotsan Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2019.39.68-78

Ключові слова:

державний кордон, режим, інститути, Польща, СРСР, УСРР

Анотація

У статті розглянуто питання режиму державного кордону, його інституційного й правового забезпечення. Проблематику забезпечення режиму державного кордону вивчено на прикладі радянсько-польського кордону міжвоєнного періоду (1921-1939 рр.). Досліджено політичні особливості встановлення радянсько-польського кордону, які вплинули на його нестабільність і систематичні порушення режиму. Виявлено, що порушення режиму радянсько-польського кордону насамперед проявляється незаконним його перетином. Наголошено, що незаконні міграції населення з обох сторін кордону пояснювались штучністю встановленого кордону, низьким ступенем соціально-політичної лояльності населення до нього. Узагальнено причини порушення режиму радянсько-польського кордону впродовж 1921-1939 рр.. Досліджено процес протидії нелегальним міграціям як з боку Польщі, так і з боку СРСР. Охарактеризовано удосконалення юридичного й інституціонального чинника в боротьбі з порушенням режиму радянсько-польського кордону. Окреслено значення ретроспективного аналізу радянсько-польського кордону міжвоєнного періоду для сучасної української політичної науки.

Ключові слова: державний кордон, режим, інститути, Польща, СРСР, УСРР.

Біографія автора

Roman Kotsan, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і регіональних студій

Посилання

Bortnyk L.V. (2015). Korpus okhorony pr. ykordonnia na Volyni u 1924–1939 rr.: Dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01 istoriia Lutsk, Rezhym dostupu: http://shron.chtyvo.org.ua/ Bortnyk_Liena/Korpus_okhorony_prykordonnia_na_Volyni_u_19241939_rr.pdf.
Vilna dumka ( 1926). 20 sichnia.
Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti (dali - DAVO), F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9-A.
DAVO, F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9, Spr. 167. Perepyska s komendoi hosudarstvennoi polytsyy KhIII okruha y povetovыmy komendamy hosudarstvennoi polytsyy o prave polzovanyia oruzhyem v pohranychnoi polose, 25.08.1924. – 14.10.1924 hh., 94 ark.
DAVO, F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9, Spr. 274. Ynformatsyia povetovыkh starostv y komend hosudarstvennoi polytsyy o vыselenyy zhytelei yz pohranychnoi zonы, o nelehalnom perekhode hranytsы, 28.03.1925. – 22.11.1926 hh., 101 ark.
DAVO, F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9, Spr. 1280. Operatyvnыe svodky komandovanyia Korpusa pohranychnoi okhranы, 1929 h., 46 ark.
DAVO, F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9a, Spr. 814. Sytuatsyonnыe donesenyia Korpusa pohranychnoi okhranы, 03.01.1927. – 25.04.1939 hh., 17 ark.
DAVO, F. 46 Volynske voievodske upravlinnia, m. Lutsk Volynskoho voievodstva op. 9a, Spr. 1094. Sytuatsyonnыe soobshchenyia Korpusa pohranychnoi okhranы, 20.02.1939. – 17.08.1939 hh., 15 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti (DAZhO), f. R-363, op. 1.
Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti (DATO), F. 2 Kremenetske povitove starostvo, op 1.
Kotsan R. I. (2017). Modeli okhorony ukrainsko-polskoho kordonu: retrospektyva, suchasnist i perspektyva, Ukrainsko-polske partnerstvo: sohodennia ta perspektyvy: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Lutsk-Svitiaz, 26-27 cherv. 2017 r.) / za red. V. Y Lazhnika, S. V. Fedoniuka. S. 13–15.
Kotsan R. I. (2016). Polsko-radianskyi kordon u 1921–1939 rokakh: formuvannia instytutsiino-pravovoho zabezpechennia z boku Polshchi, Ukraina – Polska: Doświadczenia oraz perspektywy strategicznego partnerstwa, Tom 1, R. Kordonski, O. Kordonsa (red.), S. 27–42.
Kotsan R. I. (2017). Spetsyfichni (rubizhno-komunikatsiini) funktsii radiansko-polskoho kordonu ta yikh vplyv na formuvannia perevazhaiuchykh vydiv diialnosti u 1921–1939 rokakh, Mizhnarodni vidnosyny krain Tsentralno-Skhidnoi Yevropy v umovakh bihravitatsiinykh protsesiv: zb. materialiv Mizhnar. nauk.-prakt. konferentsii, 12–13 trav. 2017 r., S. 58–59.
Maliuzhkevych L. (1937). Na radianskim kordoni, Tserkva i narid. Ch. 23. S. 18–24.
Nash holos (1921). 17 kvitnia.
Razyhraiev O. V. (2012). Polska derzhavna politsiia na Volyni u 1919–1926 rokakh: monohr. – Vyd. 2-he, vypravl. i dopovn. 444 s.
Razyhraiev O. V. (2005). Polska politsiia Volynskoho voievodstva u II Rechi Pospolytii, Ukrainica Polonica. T. 2. S. 83–89.
Iurchuk L. V. (2011). Stvorennia polskykh represyvnykh orhaniv u prykordonnykh povitakh Volynskoho voievodstva Druhoi Rechi Pospolytoi. № 693. S.156–170.
Iurchuk L. (2006). Stanovlennia Korpusu okhorony prykordonnia na Volyni: zavdannia. Vyp. 10. S. 98–103.
Archiwum Akt Nowych (AAN), Zespół 2479. Korpus Ochrony Pogranicza. Dowództwo w Warszawie. 1933–1938. Sygn. 1/1. Szefostwo wywiadu. Wywiady: sowiecki, i litewski oraz akcje szpiegowskie. Raport kontrwywiadowczy oraz statystyka spraw szpiegowskich za rok 1933.; cz. I–II, 1933. 69 k.
AAN, Zespół 2479. Korpus Ochrony Pogranicza. Dowództwo w Warszawie. 1933–1938. Sygn. ½. Szefostwo wywiadu. Wywiady: sowiecki, i litewski oraz akcje szpiegowskie. Raport kontrwywiadowczy oraz statystyka spraw szpiegowskich za rok 1934.; cz. I–III, 1935. 86 k.
AAN, Zespół 2479. Korpus Ochrony Pogranicza. Dowództwo w Warszawie. 1933–1938. Sygn. 1/3. Szefostwo wywiadu. Wywiady: sowiecki, i litewski oraz akcje szpiegowskie. Raport kontrwywiadowczy oraz statystyka spraw szpiegowskich za rok 1936.; cz. I i II, 1936. 201 k.
AAN, Zespół 2479. Korpus Ochrony Pogranicza. Dowództwo w Warszawie. 1933–1938. Sygn. ¼. Szefostwo wywiadu. Wywiady: sowiecki, i litewski oraz akcje szpiegowskie. Raport kontrwywiadowczy oraz statystyka spraw szpiegowskich za rok 1935.; cz. I–III, 1936. 97 k.
AAN, Zespół 2479. Korpus Ochrony Pogranicza. Dowództwo w Warszawie. 1933–1938. Sygn. 1/5. Szefostwo wywiadu. Wywiady: sowiecki, i litewski oraz akcje szpiegowskie. Raport kontrwywiadowczy oraz statystyka spraw szpiegowskich za rok 1937; cz. I–III, 1938. 136 k.
Bednarek L. (1998). Organizacja i dyslokacja Korpusu Ochrony Pogranicza w 1938 r., Z dziejów polskich formacji granicznych 1918–1939. Studia i materiały. T. 1. S. 35–40.
Bednarek L., Maguła W., Polak B. (1999). Polskie formacje graniczne 1918–1928, IV Ogólnopolskie forum historyków wojskowych (Koszalin, 16 lipca 1998 r. S. 35–56.
Cichoracki P. (2012). Stołpce – Łowcza – Leśna 1924, II Rzeczpospolita wobec najpoważniejszych incydentów zbrojnych w województwach północno-wschodnich. 340 s.
Dominiczak H. (1992). Granica wschodnia Rzeczypospolitej Polskiej w latach 1919-1939. 287 s.
Dominiczak H. (1997). Granice państwa i ich ochrona na przestrzeni dziejów 966–1966. 409 s.
Głod na Ukrainie (1932). Na Strazy. Gazeta ścienna zołnierzy K.O.P. 5 sierpnia. № 4. S. 1.
Jabłonowski M. (2002). Formacja specjalna Korpus Ochrony Pogranicza 1924–1939. 355 s.
Jabłonowski M. (1995). Organizacja i działalność Korpusu Ochrony Pogranicza w walce z przemytem, Korpus Ochrony Pogranicza w 70. rocznicę powołania (1924–1939). S. 71–76.
Jabłonowski M., Prochwicz J. (2004). Wywiad Korpusu Ochrony Pogranicza 1924–1939. 326 s.
Kalaciński K., Pluciński W. (2008). Bataliony Celne Ministerstwa Skarbu i Straż Celna, Biuletyn Centralnego Ośrodka Szkolenia. № 02 (08). S. 12–22.
Kocan R., Wawryniuk A. (2015). Traktat ryski z 1921 r. a wschodnia granica Polski z Rosją i Ukrainą, Aktualni problemy krainoznavchoi nauky: materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-konferentsii. S. 63–72.
Wypadki na granicy. Żołnierze sowieccy uciekają do Polski (1932). Na Straży. Gazeta ścienna żołnierzy K.O.P. № 18. S. 1.
Z Wołynia (1932). EchoWołyńskie. № 19. 22 maja. S. 4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-16

Як цитувати

Kotsan, R. (2019). Порушення режиму радянсько-польського кордону та боротьба з ним у міжвоєнний період (1921-1939 роки). Історико-політичні проблеми сучасного світу, (39), 68–78. https://doi.org/10.31861/mhpi2019.39.68-78