Силові структури в реалізації внутрішнього збройного насилля: репресії та терор у практиці функціонування політичних систем

Автор(и)

  • Антон Бадер ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2021.43.146-157

Ключові слова:

силові структури, репресії та терор, внутрішнє збройне насилля, політичні системи

Анотація

Аналізується практика застосування силових структур у реалізації репресій й терору та до-свід запобігання цим видам збройного насилля за різних політичних систем сучасності. Вста-новлено, що в політичних системах з ліберально-демократичними режимами цей елементи здійснення влади повністю відсутній, оскільки реалізується недопущення силовиків до полі-тичного процесу та громадський контроль за їхньою діяльністю. Констатується, що за системи з тоталітарним режимом репресії та терор є невід’ємним елементом функціонування держави, та використовуються в усіх сферах життя суспільства. Зазначається, що в політичних системах з авторитарним режимом терор не застосовується, а репресії не є основним інструментом пану-вання. Підкреслено, що будова системи з кланово-олігархічним політичним режимом створює потенційні можливості для застосуванні репресій. Однак їх широке використання блокується елементами фасадної демократії, які експлуатуються економіко-політичними групами в конку-ренції за центральну владу.

Біографія автора

Антон Бадер, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

доктор політичних наук, доцент, директор, навчально-науковий інститут історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук

Посилання

Arendt Kh. (1963), O revolyutsii, za adresoiu : www.bibikhin.ru/o_revolutsii. (data zvernennia: 22.02.2021).

Bader A. V. (2016), «Vzaiemodiia hromadian iz sylovymy strukturamy yak indykator mozhlyvosti zastosuvannia zbroinoho nasyllia orhanamy derzhavnoi vlady», Naukovo-teoretychnyi almanakh «Hrani», № 9. S. 89-94.

Bader A. V. (2020), «Vydy vnutrishnopolitychnoho zbroinoho nasyllia: terminolohichnyi analiz», Hileia: naukovyi visnyk. Zbirnyk naukovykh prats, Vyp. 153. S. 410-414.

Bushkov A. A. (2004), Stalin. Krasnyy monarkh, Neva, Sankt-Peterburg, 640 s.

Vovk S. O. (2017), Hromadianski viiny: geneza, sutnist, naslidky, Helvetyka, Starobilsk, 304 s.

Hrynenko O. I., Dieniezhkin M. M. (2002), «Problemy formuvannia tsyvilno-viiskovykh vidnosyn v Ukraini», Nauka i oborona, № 2. S. 36-40.

Ilnytska I. V. (2008), «Armiia i polityka: modeli vzaiemodii v umovakh riznykh politychnykh rezhymiv», Visnyk derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika», № 612. S. 205-211.

Karpinskyi I. (1998), «Armiia i derzhava: politychna subiektyvnist armii v umovakh perekhodu suspilstva do demokratii», Visnyk derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika». «Derzhava ta armiia», № 344. S. 119-127.

Lenin V. I. (1970), «Dopolneniya k proektu vvodnogo zakona k ugolovnomu kodeksu RSFSR i pisma D. I. Kurskomu», Polnoe sobranie sochineniy, T. 45. S. 189.

Lyubashits V. Ya. (2003), «Gosudarstvennaya vlast: ponyatie, osobennosti funktsionirovaniya», Ekonomicheskiy vestnik Rostovskogo gosudarstvennogo universiteta, № 2. S. 124-137.

Marks K., Engels F. (1962), Sochineniya : v 50 t., Gospolitizdat, Moskva, T. 28. 1852-1855. S. 490-491.

Mezhenska O. V., Vovk S. O. (2017), Derzhavnyi perevorot: nasylnytskyi sposib pereformatuvannia vlady, DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», Starobilsk, 232 s.

Pareto V. (2007), Kompendium po obshchey sotsiologii, GU VShE, Moskva, 511 s.

Smolianiuk V. F. (zah. red.), (2002), Politolohiia: pidruch. dlia kursantiv vyshch. viisk. navch. zakl. Zbroi. syl Ukrainy, Nova knyha, Vinnytsia, 446 s.

Russo Zh. Zh. (1998), Ob obshchestvennom dogovore. Traktaty, KANON-press, Moskva, 416 s.

Marchuk V. P. (uklad.), (2003), Slovnychok yurydychnykh terminiv, MAUP, Kyiv, 128 s.

Trebin M. (1999), «Armiia i parlament: problemy vzaiemodii ta kontroliu», Nova polityka, № 3. S. 46-53.

Trebin M. P. (2004), Armiia ta suspilstvo: sotsialno-filosofskyi analiz vzaiemodii v umovakh transformatsii, Vydavn. Dim «Inzhek», Kharkiv, 404 s.

Fayzrakhmanov R. Kh. (2011), «Vooruzhennoe nasilie kak politiko-pravovaya kategoriya: sushchnost i osnovnye priznaki», Biznes, menedzhment, pravo, № 1 (23). S. 146-149.

Fayzrakhmanov R. Kh. (2011), «Gosudarstvennyy suverenitet i vooruzhennoe nasilie v usloviyakh sovremennoy globalizatsii (teoretiko-pravovye i politologicheskie aspekty)», Rossiyskiy yuridicheskiy zhurnal, № 2. S. 44-52

Fisun A. A. (2006), Demokratiya, neopatrimonializm i globalnye transformatsii, Konstanta, Kharkov, 352 s.

Frolov N. S. (1999), Tragediya naroda, Pamyat, Kazan, 320 s.

Khanstatynov V. O. (2011), «Tysk avtorytarnoi svidomosti na tsinnosti tolerantnosti», Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, № 6. S. 96-103.

Khmel A. O. (2010), «Fransisko Franko: vid soldata do hlavy derzhavy (politychnyi portret)», Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly, Seriia : Istoriia, T. 140. Vyp. 127. S. 72-77.

Chellen R. (2008), Gosudarstvo kak forma zhizni, Ros. polit. entsikl. (ROSSPEN), Moskva, 319 s.

Cheremiskina N. (2002), «Tsyvilnyi kontrol nad voiennoiu orhanizatsiieiu derzhavy», Nova polityka, №2. S. 42-45.

Chukanov I. A. (2013), «Repressii kak odna iz kraeugolnykh osnov totalitarnogo stroya sotsialisticheskogo tolka», Simbirskiy nauchnyy vestnik, №1 (11). S. 78-89.

Deivis Ya. (red.) (2016), SIPRI 2015: Shchorichnyk: Ozbroiennia, rozzbroiennia ta mizhnarodna bezpeka, per. z anhl. Shanhina L. (hol. red. ukr. vyd.), Zapovit, Kyiv, 688 s.

Yakovlev A. N. (1995), Po moshcham eley, Yevraziya, Moskva, 191 s.

Bader A. (2020), «Repressions as a type of international political armed violence», Slovak international scientific journal, №38. Vol. 1. P. 51-53.

Wallerstein I. (1991), Unthinking Social Science. The Limits of Nineteenth-Century Paradigms, Polity Press, Cambridge, 280 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-15

Як цитувати

Бадер, А. (2021). Силові структури в реалізації внутрішнього збройного насилля: репресії та терор у практиці функціонування політичних систем. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (43), 146–157. https://doi.org/10.31861/mhpi2021.43.146-157