Цифровий авторитаризм: поняття, особливості, загрози
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2022.46.159-166Ключові слова:
недемократичні політичні режими, цифрові технології, цифровий авторитаризм, експорт авторитаризму, цифрові права та свободиАнотація
Стаття розкриває зміст, особливості та загрози цифрового авторитаризму. Тематика дослідження є результатом зміни конфігурації недемократичних політичних режимів, які активно використовують досягнення науково-технічного прогресу, цифрові технології для здійснення контрольно-наглядових функцій. Цифровий авторитаризм трактується як новітній тренд політики, який містить явні та приховані загрози для майбутнього демократії, що актуалізує його вивчення. Проблема досліджувалася за допомогою методів неоінституціоналізму та компаративного методу. Основними кейсами для аналізу є Китай та Росія, позаяк вони найактивніше розробляють, впроваджують та експортують цифровий авторитаризм. Метою статті є з’ясування змісту цифрового авторитаризму, його особливостей, наслідків реалізації. Для досягнення мети поставлено завдання: розглянути сучасні підходи до розуміння цифрового авторитаризму політичною науковою; з’ясувати, як посилюється контрольно-наглядова функція держави за допомогою цифрових технологій; охарактеризувати діяльність авторитарних держав щодо експорту та імпорту цифрового авторитаризму. Відзначено, що реалізація авторитарними державами контрольно-наглядової функції з використанням цифрових технологій, штучного інтелекту дозволяє урядам автоматизувати моніторинг і відстеження опозиції. Цифрові інструменти уможливлюють охоплення авторитарними режимами наглядом широкої мережі людей, що особливо використовується під час масових протестів.
Посилання
Anthony, M., Iii, V. A. & Gauchan, N. 2019. Dystopia is Now: Digital Authoritarianism and Human Rights in Asia. Global Campus Human Rights Journal, 3(2): 269-286.
Clinton, H. R. 2010. Remarks on Internet Freedom (speech, Washington, DC, January 21, 2010). Available from: https://2009-2017.state.gov/secretary/20092013clinton/rm/2010/01/ 135519.htm [25 October 2022].
Coleman, V. & Napolitano, J. 2022. Digital Human Rights Need a Single Home in U.S. Government. Foreign Policy. 14 Mar.
Dickson, B. 2016. The Dictator’s Dilemma: The Chinese Communist Party’s Strategy for Survival. Oxford: Oxford University Press.
Dobson, W. J. 2012. The Dictator’s Learning Curve: Inside the Global Battle for Democracy. New York: Random House.
Dragu, T. & Lupu, Y. 2021. Digital Authoritarianism and the Future of Human Rights. International Organization, 75(4): 991-1017. DOI: https://doi.org/10.1017/S0020818320000624
Dragu, T. & Przeworski, A. 2019. Preventive Repression: Two Types of Moral Hazard. American Political Science Review, 113(1): 77-87. DOI: https://doi.org/10.1017/S0003055418000552
Glenny, M. 2011. DarkMarket: CyberThieves, CyberCops and You, back in the 1990s. New York: Knopf.
Gohdes, A. R. 2020. Repression Technology: Internet Accessibility and State Violence. American Journal of Political Science, 64(3): 488-503. DOI: https://doi.org/10.1111/ajps.12509
Greitens, S. 2020. Surveillance, Security and Liberal Democracy in the Post-COVID World. International Organization, 74(1): 169-190. DOI: https://doi.org/10.1017/S0020818320000417
Jones, M. O. 2022. Digital Authoritarianism in the Middle East: Deception, Disinformation and Social Media. Oxford: Oxford University Press.
Kendall-Taylor, A., Frantz, E. & Wright, J. 2020. The Digital Dictators: How Technology Strengthens Autocracy. Foreign Affairs, 99(2): 103-115.
Khalil, L. 2020. Digital Authoritarianism, China and COVID. Available from: https://www.lowyinstitute.org/publications/digital-authoritarianism- china- covid. [12 October 2022].
Kliman, D. & Grace, A. 2018. Power Play: Addressing China’s Belt and Road Strategy. Washington: Center for a New American.
Lee, K.-F. 2018. AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order. Boston: Houghton Mifflin Harcourt.
Mare, A. 2020. State-Ordered Internet Shutdowns and Digital Authoritarianism in Zimbabwe. International Journal of Communication, 14: 4244-4263.
Milner, H. V. 2006. The Digital Divide the Role of Political Institutions in Technology Diffusion. Comparative Political Studies, 39(2): 176-199. DOI: https://doi.org/10.1177/0010414005282983
Morozov, E. 2012. The Net Delusion: The Dark Side of Internet Freedom. New York: Public Affairs.
Polyakova, A. & Meserole, C. 2019. Exporting Digital Authoritarianism: The Russian and Chinese Models. Democracy & Disorder policy brief. Washington, D.C.: Brookings Institution.
Qin, B., Strömberg, D. &, Wu, Y. 2017. Why does China Allow Freer Social Media? Protests Versus Surveillance and Propaganda. Journal of Economic Perspectives, 31(1): 117-140. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.31.1.117
Reporters Without Borders. 2020. RSF unveils 20/2020 list of press freedom’s digital predators. Available from: https://rsf.org/en/rsf-unveils-202020-list-press-freedom-s-digital-predators [23 October 2022].
Sinkkonen, E. & Lassila, J. 2022. Digital Authoritarianism and Technological Cooperation in Sino-Russian Relations: Common Goals and Diverging Standpoints. In S. Kirchberger, S. Sinjen & N. Wörmer (eds.), Russia-China Relations Global Power Shift, Cham: Springer, рр. 165-184. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-97012-3_9
Wijayanto, W., Setiyono, B., Martini, R. & Nindya Elsitra, G. 2022. Digital Authoritarianism in Southeast Asia: A Systematic Literature Review. In: Proceedings of the 6th International Conference on Social and Political Enquiries, ICISPE 2021, 14-15 September 2021, Semarang, Indonesia. Available from: https://eudl.eu/pdf/10.4108/eai.14-9-2021.2321400 [6 October 2022]. DOI: https://doi.org/10.4108/eai.14-9-2021.2321400
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Nataliia Khoma, Maiia Nikolaieva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
