Медіальні донесення з війни як інструмент протидії у медіавійні

Автор(и)

  • Nataliia Karpchuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки http://orcid.org/0000-0002-9998-9538

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2019.40.93-100

Анотація

У сучасному інформаційно-комунікаційному світі інформація й комунікація перетворюються в невоєнний засіб агресивного впливу, а мас-медіа стають інструментом потужного деструктивного впливу у медіавійні, яка продовжується неофіційно навіть у мирних умовах. Медіа спроможні дезорганізувати, дезорієнтувати, дезінформувати, дезадаптувати обʼєкт впливу, порушити його психічне здоровʼя, спонукати до спонтанних, немотивованих, агресивних дій, спричинити тимчасові чи незворотні зміни й самознищення, підкорити свідомість особистості й скерувати її. Проте поряд з руйнівним потенціалом медіа можуть і повинні пропагувати не лише ідеї війни, але й ідеї миру, толерантності, миротворчості. У статті проаналізовано етичні вимоги до медіальних донесень з війни й активності журналістів у зоні воєнних дій. Авторка вважає, що у зонах конфліктів репортери повинні керуватися тими ж принципами, що й діяльність гуманітарних організацій, бо кореспонденти теж повинні стояти на захисті інтересів постраждалих (чи то військових, чи цивільного населення). Їх основна місія – поширюючи обʼєктивну інформацію, не нагнітати конфліктність й ворожнечу, а працювати на суспільство, гуртувати громадян довкола спільних цінностей.

Ключові слова: медіавійна, медіальні донесення з війни, журналісти, інформація, «мова ворожнечі».

Біографія автора

Nataliia Karpchuk, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу

Посилання

1.               Buromenʹskiy, M., Shturkhetsʹkiy, S. ta in. (2016). Zhurnalistyka v umovakh konfliktu: peredoviy dosvid ta rekomendatsiyi: Posibnyk rekomendatsiy dlya pratsivnykiv ZMI, Kyiv, «Kompaniya VAITE», 118 s., URL: https://www.osce.org/uk/ukraine/254531?.
2.               Holub, O. (2016). Mediakompas: putivnyk profesiynoho zhurnalista. Praktychniy posibnyk, Instytut masovoyi informatsiyi, Kyyiv, TOV «Sofiya-A», 184 s. (s. 72), URL: https://imi.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/Mediakompas.pdf.
3.               Dodatkoviy protokol do Zhenevsʹkykh konventsiy vid 12 serpnya 1949 roku, shcho stosuyetʹsya zakhystu zhertv mizhnarodnykh zbroynykh konfliktiv (Protokol I), vid 8 chervnya 1977 roku (1977), URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199.
4.               Dorosh, M. (2014). Zhurnalisty v zoni ATO. Praktychniy poradnyk, Media Sapiens, 8 serpnya, URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/how_to/zhurnalisti_v_zoni_ato_praktichniy poradnik/.
5.               Ekspertna otsinka: Viyna u media ta media viyna. Pres-reliz (2016). Mizhnarodniy fond «Vidrodzhennya», URL: http://www.aup.com.ua/uploads/pr-war-ua.pdf.
6.               Zhenevsʹka konventsiya pro povodzhennya z viysʹkovopolonenymy (1949), URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153 7.
7.               Zemlyana, I. (2017). Malymy krokamy. Yak pratsyuyutʹ zhurnalisty na Skhodi Ukrayiny, Instytut masovoyi informatsiyi, 27.07, URL: https://imi.org.ua/articles/malymy-krokamy-yak-pratsyuyut-zhurnalisty-na-chodi-ukrajiny-i111.
8.               Kulyas, I. (2014). Standarty i etyka zhurnalistyky v umovakh neoholoshenoyi viyny, Media Sapiens 29 zhovtnya, URL: https://ms.detector.media/ethics/standards/standarti_y_etika_zhurnalistiki_ v_umovakh_neogoloshenoi_viyni/.
9.               Leshchenko, O. (2016). «Hibrydna viyna» yak naukoviy konstrukt: problemy poshuku terminolohichnoyi ta kontseptualʹnoyi sutnosti, Visnyk Dnipropetrovsʹkoho universytetu, № 6, s. 60-71, URL: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/853/1266 10.
10.           Lutsʹ, V. (2015). Mediaviyna (mediaprotystoyannya), Novitnya politychna leksyka (neolohizmy, okazionalizmy ta inshi novotvory), Lʹviv, Noviy svit-2000, s. 214-215.
11.           Merzlyuk, Yu. (2015). Viysʹkova zhurnalistyka: vid voyennoho korespondenta do strimera, Scientific Social Community, URL: https://www.science-community.org/uk/node/155965.
12.           Nesteryak , Yu. (2002). Derzhavna pidtrymka ZMI: yevropeysʹki tradytsiyi ta ukrayinsʹka praktyka, Visnyk Kyivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu. Zhurnalistyka, № 10, s. 50–52.
13.           Pocheptsov, H. (2017). Chelovecheskoye izmereniye hibridnykh i diffuznykh voin, Media Sapiens, 5.11, URL: http://www.osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/chelovecheskoe_izmerenie_gibridnykh_i_diffuznykh_voyn/.
14.           Bratic, V. (2006). Examining peace-oriented media in areas of violent conflict, URL: https://www.sfcg.org/Documents/DME/bratic_peace_oriented_media.pdf.
15.           Parvar, H. Z. (2004). Soft War (2): Media War, Tehran International Studies & Research Institute (TISRI), September, Tehran:, 303 p. URL: http://www.iranreview.org/content/Documents/Soft_War_2_Media_War.htm
16.           Payne, K. (2005) The Media as an Instrument of War. URL: http://media.leeds.ac.uk/papers/pmt/exhibits/2229/payne.pdf.
17.           What are Humanitarian Principles? (2012), UN OCHA, URL: https://www.unocha.org/sites/dms/Documents/OOM-humanitarianprinciples_eng_June12.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-15

Як цитувати

Karpchuk, N. (2019). Медіальні донесення з війни як інструмент протидії у медіавійні. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (40), 93–100. https://doi.org/10.31861/mhpi2019.40.93-100