Взаємозв'язок глобалізації, інтернаціоналізації та державного будівництва в сучасному світі
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2021.43.57-63Ключові слова:
глобалізація, державне будівництво, інтеграція, інтернаціоналізація, транснаціональні корпораціїАнотація
Розвиток процесів глобалізації в останні роки викликає в світі наукову і політичну дискусію. Думки експертів та політиків розходяться з питання про природу глобалізації, її рушійні сили та наслідки для цивілізації, проте переважна більшість дослідників сходяться в тому, що глобалізація це ключове поняття, що дозволяє усвідомити суть переходу людського суспільства в третє тисячоліття, найбільш затребуваний засіб осягнення істоти перетворень світового порядку на рубежі XXI століття. Сама глобалізація є глобальною проблемою першорядного значення, що таїть в собі унікальні можливості і смертельні загрози. Вона відкриває захоплюючі перспективи, і в той же час загострює старі хвороби, створює нові загрози і небезпеки. Одним з найбільш актуальних в сучасній політології стало питання чи збережеться інститут держави при глобальному світопорядку, або він приречений бути скасованим глобалізацією. Процеси глобалізації пов'язані з передачею державою частини повноважень регіональним і надрегіональним об'єднанням і структурам, які знаходяться в складній супідрядності. Доцільно зазначити два найбільш важливих концептуальних напрямки, що стосуються осмислення впливу глобалізації на долю держави. Прихильники глобалізації в тій формі, в якій вона розвивається зараз, проголошують скасування і держави-нації, і його суверенітету нагальним завданням, проте добре відомо, що альтернативою їм може бути світ, в якому або немає кінцевої, вищої влади в межах даної території, або відсутні скільки-небудь чітко окреслені межі. Представники протилежного напрямку розглядають подальше існування суверенних держав як об'єктивну закономірність розвитку людства. Тенденції глобального розвитку в ХХІ ст. загострюють суперечності між зростанням політичної і економічної взаємозалежності країн і народів і необхідністю зміцнення суверенітету національної держави з метою збереження його активної ролі в системі міжнародних відносин.
Посилання
Bilorus O. H. (2001), Hlobalni transformatsii i ukrainskyi shliakh onovlennya i rozvytku u XXI stolitti. Ekonomika i prohnozuvannia, №. 3, s. 37 – 48.
Yakovets Yu.V. (2013), Globalizatsiya i vzaimodeystviye tsivilizatsiy. Ekonomika, Moscow.
Wallerstein I. (2006), Geopoliticheskie mirosistemnye izmeneniya: 1945 – 2025 gody. Voprosy ekonomiki, №. 4, s. 83.
Slovnyk inshomovnykh sliv (1975). Main edition of the Ukrainian Soviet Encyclopedia, Kyiv, 996 s.
King A., Schneider B. (1991), Pervaya globalnaya revolyutsiya. Doklad Rimskogo kluba. Progress-Pangea, Moscow, 1991.
Kenichi Ohmae (1990), The Borderless World : Power and Strategy in the Interlinked Economy. Harper Business, New York, p. 243.
Nesbitt J., Eburdin P. (1992), Chto nas zhdet v 90-e gody. Megatendentsii: god 2000. Respublika, Moscow, 417 s.
UNIDO (1996), The Globalization of Industry: Implications for Developing Countries be yond 2000. Venn. Dec, p. 2.
Shepelev M.A. (2010), Krizis globalizatsii: perspektivy mirovogo geoekonomicheskogo protsessa i ikh politicheskie posledstviya. Grani, №. 1, s. 86-92.
Elyanov A.Ya. (2004), Globalizatsiya i dogonyayushchee razvitie. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, № 1, s. 3-17.
Chumakov A.N. (2003), Istoricheskiy protsess v kategoriyakh «kultura», «tsivilizatsiya», «globalizatsiya». Materialy postoyanno deystvuyushchego mezhdistsiplinarnogo seminara Kluba uchenykh «Globalny mir». Alpina Pablischer, Moscow, s. 18-23.
Elyanov A.Ya. (2004), Globalizatsiya i dogonyayushchee razvitie. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, № 1, s. 3-17.
Afanasyev M.V., Myasnikova L.A. (2013), Vremya globalizatsii. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya, № 10, s. 10-19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.