Формування політики захисту електоральної моделі політичної участі від дезінфо-рмаційних впливів (на прикладі політики Європейського Союзу)

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження особливостей формування політики захисту електоральної моделі політичної участі від дезінформаційних впливів в Європейському Союзі. Встановлено, що її зміст визначається синтезом трьох складових: інформаційної, інституційної та безпекової. Ефективність вироблення політики протидії дезінформації забезпечується її демократичною процедурою, яка передбачала залучення експертного середовища, проведення широких публічних консультацій та соціологічного опитування в країнах-членах ЄС. Доведено, що інструменти та види поширення дезінформації, які використовуються третіми сторонами визначили необхідність законодавчого регулювання процесу виявлення та видалення дезінформаційного вмісту повідомлень в соціальних мережах та мережі Інтернет; вироблення моделі скоординованих дій на рівні ЄС щодо боротьби з гібридними загрозами; визначення характеру та рівня залежності ЄС від іноземних технологій у ланцюгах критичної інфраструктури; означення шляхів посилення внутрішньої безпеки на рівні інституцій ЄС; розробки системи інструментів протидії дезінформаційним кампаніям з боку третіх країн та європейських суб’єктів й інституцій, які створюються для впливу на громадську думку громадян країн-членів ЄС. Обґрунтовано, що одним з результатів вироблення політики протидії дезінформації є чітке означення невирішеної проблеми, на яку мають бути спрямовані політичні та дискурсивні практики – приховане іноземне фінансування політичної діяльності в ЄС, яке спотворює демократичні смисли електоральної участі громадян країн-членів.