Культурна пам’ять в урбаністичному просторі як чинник формування ідентичності

Автор(и)

  • Valentyna Bohatyrets Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича http://orcid.org/0000-0002-6291-5180
  • Liubov Melnychuk Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича http://orcid.org/0000-0002-6380-5610

DOI:

https://doi.org/10.31861/mhpi2019.40.160-183

Анотація

Дана стаття висвітлює вплив «памʼятних місць» на формування самосвідомості й колективної ідентичності суспільства. Пропонується новий погляд крізь призму часу на памʼятники різних історичних епох, що розташовувалися на головних площах міста Чернівці, та трактування їхнього значення як не лише монументів та символів різних епох, а саме як «памʼятних місць», що вплинули на формування світогляду чернівчан та їх самовизначення. Обґрунтовано, що невідʼємним елементом міського простору є саме площі та памʼятники, котрі відображають еволюцію ідентичності міста та впливають як на формування колективної та культурної памʼяті так і на становлення національної свідомості. Запропоновано гіпотезу, що під впливом різних політичних режимів сформувалася «буковинська наднаціональна ідентичність».

Ключові слова: Чернівці, культурна памʼять, місця памʼяті, памʼятники, площі, ідентичність.

Біографії авторів

Valentyna Bohatyrets, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат політичних наук, доцент кафедри сучасних іноземних мов та перекладу

Liubov Melnychuk, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат політичних  наук, асистент кафедри міжнародних відносин , директор Центру румунських студій, керівник відділу міжнародних комунікацій Інституту демократизації та розвитку

Посилання

1. Assmann, J. (1992) Das kulturelle gedächtnis. Schrift, Erinnerung und politische Identitat in den fruhen Hochkulturen. München. 344 s.
2. Connerton, P. (2008), Seven Types of Forgetting. Memory Studies. Vol. 1. № 1. P. 59-71.
3. Connerton, P. (2009), How Modernity Forgets. Cambridge. Cambridge University Press. 150 p.
4. François, E., Schulze, H. (2001), Deutsche Erinnerungsorte, François, E., Schulze, H. (Ed). Vol. 1. München. C. H. Beck. 724 s.
5. Halbwachs, М. (1992), On collective memory. Chicago and London. The University of Chicago Press, 235 p.
6. Himka, J-P. (1990) Galicia and Bukovina:A Research Handbook About WesternUkraine. Late 19th and 20th Centuries. Alberta Culture & Multiculturalism. Historical Resources Division. 215 р.
7. James, E. Young (2017) The Memorialʼs Vernacular Arc Between Berlinʼs Denkmal and New York Cityʼs 9/11 Memorial, Observing Memories, №1, р.11, URL: https://view.joomag.com/observing-memories-issue-1-reviewed/0825525001511821580.
8. Kostof, S. (2005), The City Assembled: the Elements of Urban Form Through History. London. Thames & Hudson Ltd. 315 p.
9. Markschies, С., H. Wolf (2010) Erinnerungsorte des Christentums. Markschies, С., Wolf, C. (Ed). München. 800 s.
10. Nora, P. (1984), Les lieux de Mémoire. Paris; Нора, П. (2005) Всемирное торжество памяти. Неприкосновенный запас. Дебаты о политике и культуре. № 2-3 (40-41). – С. 37-51.
11. Nora, P. (1989) Between memory and history. Special Issue: Memory and Counter-Memory. University of California Press. Р. 7.
12. Nora, P. (1984), Lieux de mémoire. Paris; Стельмах, С.П. (2005) Історія культур памʼяті. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й. К. В-во «Наукова думка». 672 с.URL: http://www.history.org.ua/?termin=Istorija_kultur_pamjati.
13. Stovel, H. (2007), Effective use of authenticity and integrity as world heritage qualiifying conditions. City & Time. No 2 (3). URL: http://www.ceci-br.org/novo/revista/docs2007/CT-2007-71.pdf.
14. The House of European History: A reservoir of the diversity and complexity of the memories of Europe. URL: http://europeanmemories.net/magazine/the-house-of-european-history-a-reservoir-of-the-diversity-and-complexity-of-the-memories-of-europe/.
15. Welt. E. Stein-Hölkeskamp, K.-J. Hölkeskamp, (2010), Erinnerungsorte der Antike: Die griechische Welt. E. Stein-Hölkeskamp, K.-J. Hölkeskamp, (Ed). Vol. 2. München. C. H. Beck. 683 s.
16. Assman, Ya. (2004), Kulturnaia pamiat: pysmo, pamiat o proshlom y polytycheskaia ydentychnost v vysokykh kulturakh drevnosty. M. Yazыky slavianskoi kulturы. 368 s.
17. Assman, A. (2012), Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. K.Nika-Tsentr,440 s.
18. Bandurka, I. V. (2000) Indyvidualno-typolohichni osoblyvosti pamiati yak mnemichni profesiini zdibnosti fakhivtsia. Visnyk Kharkivskoho universytetu. №. 498. S. 7-10.
19. Boiko, O. (2012), Kolektyvna pamiat: pryroda, sut, struktura. Natsionalna ta istorychna pamiat. Vyp. 3. S. 93-105
20. Boiko, O. (2013), Henetychnyi kod sotsialnoi pamiati. Viiny pamiatei ta polityka prymyrennia. Zb. nauk. prats za zah. red. V. F. Soldatenka. K. DP «NVTs «Priorytety». S. 138-154.
21. Buriak, L. I. (2013) Kulturni chynnyky vplyvu na natsionalnu pamiat ukrainskoho suspilstva. Hileia: naukovyi visnyk. № 72. S. 5–12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ gileya_2013_72_2.
22. Vyshniak, O. (2015), Modeli istorychnoi pamiati: rehionalni osoblyvosti. Ukrainske suspilstvo. Monitorynh sotsialnykh zmin. Za red. V. Vorony, M. Shulhy. Vyp. 2 (16). K. Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy. S. 129-139.
23. Hon, M. (2015), Mekhanizmy zabuttia: marhinalizatsiia pamiati pro «chuzhykh» v Ukraini. Panorama politolohichnykh studii. Vyp. 13. S. 185-191.
24. Dlia vsikh bukovyntsiv, a ne okremoi spilnoty. (2017) Bukovyna. 28 kvitnia. S. 3.
25. Zhadko, V. O. (2007), Istorychna pamiat u systemi dukhovnoho svitu osobystosti suchasnoho ukrainskoho sotsiumu (sotsialno-filosofskyi analiz) avtoref. dys. d-ra. filos. nauk. Instytut vyshchoi osvity APN Ukrainy. K. 33 s.
26. Zashkilniak, L. (2006–2007) Istorychna pamiat ta istoriohrafiia yak doslidnytske pole dlia intelektualnoi istorii. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. Vyp. 15. Lviv. C. 855-863.
27. Kasianov, H. V. (2012), «Khto taki ukraintsi i choho vony khochut»: problema formuvannia natsii. Zhyttievyi prostir Ukrainy: politychnyi ta humanitarnyi vymiry (1991–2010 roky). Zbirnyk naukovykh statei. K. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. S. 6-19.
28. Kyrydon, A. M. (2013), Landshaft pamiati: kontseptualizatsiia poniattia. Natsionalna ta istorychna pamiat. Zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 6. – S. 77-85
29. Kyrydon, A. M. (2016) Heterotopii pamiati: Teoretyko-metodolohichni problemy studii pamiati. K. Nika-Tsentr. 320 s.
30. Konnerton, P. (2004), Yak suspilstva pamiataiut. K. Nika-Tsentr. 184 s.
31. Kravtseniuk, V. (2015), Politychnyi mif yak chynnyk transformatsii suspilnoi svidomosti v suchasnii Ukraini: avtoreferat dys. kand. polit. nauk. Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova. K. 19 s.
32. Kravtsov, S. (2007) Pryntsypy rehuliarnoho mistobuduvannia Halychyny XIV–XVII st. Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavratsiia». Chyslo 17. Lviv: instytut «Ukrzakhidproektrestavratsiia». S. 126-127.
33. Laktionov, O. M. (1999) Istorychna pamiat yak bazova kharakterystyka mnemichnoho dosvidu osobystosti Nauk. zap. Khark. viisk. un-tu. Sotsialna filosofiia, pedahohika, psykholohiia. Kh. KhVU. Vyp. IV. S. 137-140.
34. Lashkevych, M., Boiko, I. (2018) Zaproshuiemo na ekskursii Chernivtsiamy. Putivnyk. Chernivtsi. Prut. 176 s.
35. Liubovets, O. M. (2013), Natsionalna pamiat v Ukraini: rehionalnyi aspekt. Natsionalna ta istorychna pamiat. Zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 6. S. 117-125.
36. Liubovets, O. M., Mistsia pamʼiati: instrumentalizatsiia poniattia. URL: http://www.stattionline.org.ua/histori/107/20018-miscya-pam-yati-instrumentalizaciya-ponyattya.html
37. Melnyk, I., Shcherbaniuk, L., Liubkivskyi, O. (2015) Czernowitz: istorychni vulytsi, budynky ta vydatni osobystosti: urbanist. esei. Chernivtsi. Druk Art, s. 19.
38. Nahorna, L. P. (2012), Istorychna pamiat: teorii, dyskursy, refleksii. K. IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. 328 s.
39. Nora, P. (2005), Vsemyrnoe torzhestvo pamiaty. Neprykosnovennyi zapas. Debaty o polytyke y kulture. № 2-3. (40-41).S. 37-51
40. Osachuk, S., Salahor, M. (2019) Chernivtsi. Antykvarni narysy. Chernivtsi. Knyhy-KhKhI. 368 s.
41. Pamʼiatnyk chy bezpamʼiatstvo. (2016) Bukovyna.14 zhovtnia. S. 2.
42. Petryshyn, H. (1999) Evoliutsiia pryntsypiv klasyfikatsii mist Zakhidnoho rehionu Ukrainy v avstriiskyi period (1771-1918). Visnyk derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Arkhitektura. Knyha mist Zakhidnoho rehionu Ukrainy. Mizhdystsyplinarni doslidzhennia u mistoznavstvi. Lviv. №379. S. 67-95.
43. Pokrovytelka mista prosytsia na istorychne misto. (2014) Bukovyna. 8 kvitnia. S. 1.
44. Pustynnikova, I. (2006) Chernivtsi dlia nebaiduzhykh, Chernivtsi. 72 s.
45. Rahozina, T. E. (2010), Kulturna pamiat yak mekhanizm sotsialno-istorychnoi nastupnosti. Avtoref. dys. kand. filos. nauk. Donetskyi natsionalnyi universytet. Donetsk. 23 s.
46. Rybchynskyi, O. Rynkovi ploshchi v kompozytsiino-planuvalnii strukturi istorychnoho mist. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/may/16663/27.pdf.
47. Rybchynskyi, O. Rynkovi ploshchi istorychnykh mist Ukrainy. URL: https://mistosite.org.ua/ru/articles/oleh-rybchynskyi-rynkovi-ploshchi-istorychnykh-mist-ukrainy-uryvok-z-knyzhky.
48. Semenets, O. (2019), «Mistsia pamiati». URL: http://mcmc.tilda.ws/memory.
49. Sereda, V. (2006) Rehionalni vymiry ukrainskoho sotsiumu: istorychne mynule i natsionalni identychnosti. Ahora. Ukraina – rehionalnyi vymir. Vyp. 3. K. S. 31-32.
50. Snihur, I. (2008) Chernivtsi i chernivchany.Chernivtsi. Prut. 312 s.
51. U Chernivtsiakh khochut vidnovyty pamiatnyk Piiety. (2014) Molodyi bukovynets. № 38. S. 2.
52. Fostachuk, O. O. (2005), Sotsialna pamiat yak sotsiokulturnyi fenomen. avtoref. dys. kand. sots. Nauk. Kharkivskyi natsionalnyi universytet im. V. N. Karazina. Kh. 21 s.
53. Khalbvaks, M. (2007) Sotsyalnye ramky pamiaty. M. Novoe yzdatelstvo. 348 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-15

Як цитувати

Bohatyrets, V., & Melnychuk, L. (2019). Культурна пам’ять в урбаністичному просторі як чинник формування ідентичності. Історико-політичні проблеми сучасного світу, (40), 160–183. https://doi.org/10.31861/mhpi2019.40.160-183

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>