Неоінституціоналізм в системі теоретико-методологічних засад політичної науки
DOI:
https://doi.org/10.31861/mhpi2019.39.136-146Анотація
У статті здійснено аналіз місця та ролі неоінституціоналізму в системі теоретико-методологічних засад політичної науки. Доведено, що обмеження будь-якої науки методологією(ями) призводить до того, що значна кількість проблем, дослідження яких не вкладається в жорсткі рамки наукового методу, не привертають уваги дослідників. У висновках наголошується, що в політичній науці не існує і ніколи не існувало певної універсальної методології, загальні принципи якої б однаково розумілись та застосовувалися усіма дослідниками, що вивчають політику та яка б гарантовано приводила до отримання необхідного, об’єктивного та універсального для сфери політики знання. Ті методологічні підходи, які використовуються в політичній науці, починаючи з ХІХ ст., корелюють насамперед з предметом та цілями пізнання політики, останні динамічно змінюються і змінюватимуться, залежно від змін політичної реальності. Тож сформований на сьогодні комплекс методологічних підходів не є вичерпним, а методологія неоінституціоналізмк не може бути означена як універсальна. Більшість методологічних підходів, що застосовуються сьогодні в політичній науці є запозиченими з інших наук, за винятком методології неоінституціоналізму, базові принципи якої були не адаптовані, а сформовані як сукупність методів та теорій для вивчення саме політичного. Методологічні основи політичної науки вказують на її залежність, як і будь-якої іншої науки, від філософських моделей пізнання, характерних для того чи іншого історичного часу. Визначально на розвиток методології політичної науки впливали не тільки предмет та цілі дослідження, але й перспективи практичного використання результатів, що отримуються за допомогою тих чи інших методологій та їх соціокультурного призначення.
Ключові слова: політична наука, методологія політичної науки, теорія політичної науки, неоінституціоналізм.
Посилання
Dzhekson. Dzh. I. (1999) Politicheskaya metodologiya: obshchiye problemy. V: Politicheskaya nauka: novyye napravleniya / Per. s angl. M. M. Gurvitsa. A. L. Demchuka. T. V. Yakushevoy. M. Veche. s. 699-766.
Karmazіna. M. (2010). Polіtichna nauka: predmet. struktura. metodologіya. Polіtichniy menedzhment. № 1. s. 19-34.
Krauz-Mozer. B. (2008). Teorii politiki. Metodologicheskiye printsipy / Per s polsk. Kh.. Izd-vo Gumanitarnyy Tsentr. 256 s.
Merkel. V., Kruasan. N. (2002). Formalnyye i neformalnyye instituty v defektnykh demokratiyakh. Polis. № 1. s. 6-17; № 2. s. 20-30.
Nort. D. (1997). Instituty. institutsionalnyye izmeneniya i funktsionirovaniye ekonomiki / Per. s angl. A. N. Nesterenko; predisl. i nauch. red. B. Z. Milnera. M., Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala». 180 s.
Nort. D. K.(1993). Instituty i ekonomicheskiy rost: istorichesoke vvedeniye. THESIS. Vyp. 2. s. 69-91.
Patrushev. S. V. (2009). Institutsionalnaya politologiya: Chetvert veka spustya. Politicheskaya nauka. № 3: Sovremennyye institutsionalnyye issledovaniya: sostoyaniye. problemy. perspektivy. s. 5-19.
Piters. B. G. (1999). Politicheskiye instituty: vchera i segodnya. V: Politicheskaya nauka: novyye napravleniya / Per. s angl. M. M. Gurvitsa. A. L. Demchuka. T. V. Yakushevoy. M.. Veche. s. 218-234.
Rotstayn. B. (1999). Politicheskiye instituty: obshchiye problemy. V: Politicheskaya nauka: Novyye napravleniya. M.. s. 149-179.
Teoriya i metody v sovremennoy politycheskoy nauke: Pervaya popytka teoretichekogo sinteza (2009) / Pod red. S. U. Larsena. Per s angl. E. A. Zhukovoy. M. ROSSPEN. s. 11. 751 s.
Chilkot. R. Kh. (2001). Teorii sravnitelnoy politologii. V poiskakh paradigmy / Per. s angl. M.. INFRA-M. «Ves mir». 560 s.
Almond, G. (1998). The return to the state, American Political Science Rewiew, Vol. 82, р. 853-874.
Barry, D. (1999). The study of politics as a vocation, The British study of politics in the twentieth century / Ed. By Hayward J., Barry В., Brown A., 1999, р. 425-467.
Hall, P. A., Taylor, R. C. R. (1995). Political Science and the Three New Institutionalisms, Political Studies, Vol. 55, № 1, р. 936-957.
Immergut, E. (1998). The Theoretical Core of the New institutionalism, Politics and Society, № 1, р. 5-34.
Knight, J. (1992). Institutions and Social Conflict, Cambridge, Cambridge university press, 252 р.
March, J. G., Olsen, J. P. (1984). The New Institutionalism: Organizational Factors in Political Life, American Political Science Review, Vol. 78, № 37, р. 734-749.
March, J. G., Olsen, J. P. (1989). Rediscovering institutions, New York, Free Press, 227 p.
March, J. G., Olsen, J. P. (2005). Elaborating the «new institutionalism», Working Paper. Centre for European Studies University of Oslo, March, № 11 URL: http://www.unesco.amu. edu.pl/pdf/olsen2.pdf (дата перегляду 03.04.2019)
Nordlinger, E. A. (1990). On the Authonomy of the Democratic State, Cambridge, 248 р.
Scott, W. R. (1995) Institutions and Organizations: Foundations for Organizational Science, Thousand Oaks, 255 p.
Skocpol, T. (1979). States and Social Revolutions: A Comparative Analysis of France, Russia and China, Cambridge, 421 р.
Skowronek, S., Orren, K. (1994). Beyond the Iconography of Order: Notes for a «New Institutionalism». In: The Dynamics of American Politics: Approaches and Interpretations, Boulder, р. 311-330.
Stepan A. (1978). State and Society: Peru in comparative perspective, Princeton: Princeton univ. press, 348 p.
Structuring politics: Historical institutionalism in comparative analysis (1992) – Cambridge; N.Y.: Cambridge university press, 272 р.
The Formation of National States in Western Europe. Tilley, Ch.(ed) (1975), Princeton, Princeton University Press, 711 p.
The New Institutionalism in Organizational Analysis (1991). / Ed. by P. Di Maggio, W.W. Powell, Chicago, London, 486 р.
The Oxford Handbook of Political Institutions (2006). / Ed. by R.A.W.Rhodes, S.A.Burder, B.A. Rockman,Oxford, р. 24.
The Oxford handbook of political institutions (2006) / Ed. By R. A. W. Rhodes, S. A. Binder, B. A. Rockman, Oxford, Oxford university press, 816 p.
The Political Power of Economic Ideas: Keynesianism Across Nations (1989), Princeton, Princeton University Press, x, 406 р.
Thelen, K. How institutions evolve: The political economy of skills in Germany, Britain, the United States and Japan, Cambridge, Cambridge university press, 2004. URL: https://archivociencias sociales.files.wordpress.com/2015/03/kathleen_thelen_how_institutions_evolve_the_polbookzz-org. pdf (дата перегляду 05.06.2019).
Warleigh, A. (2002). Understanding European Union Institutions, London and N.Y.: Routledge, 216 р.
